Ухвала

від 23.06.2017 по справі 295/5968/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/5968/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія : ст. 170 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5

за участю : прокурора ОСОБА_6

представника ФОП ОСОБА_7 ОСОБА_8 , .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015060000000080 від 09.11.2015 року за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 01 червня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Житомирської області ОСОБА_6 , про накладання арешту та про заборону відчуджувати кошти з банківського рахунку, відкритого ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_1 ) у АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві (МФО 380805), а саме: № НОМЕР_2 (українська гривня) в частині видаткових операцій та зобов?язано банківську установу АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві (МФО 380805) надавати співробітникам податкової міліції інформацію про залишок коштів на рахунку № НОМЕР_2 (українська гривня) на момент накладення арешту у вигляді довідки та в подальшому надавати таку інформацію станом на перше число кожного місяця до 01.07.2017 року на адресу СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області.

Згідно ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з огляду на те, що вказане майно, є речовим доказом по кримінальному провадженню та враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді ФОП ОСОБА_7 подав на неї апеляційну скаргу в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладання арешту на майно.Посилається на те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання допустив істотне порушення вимог КПК України. Зазначає, що ФОП ОСОБА_7 не перебуває в процесуальному статусі підозрюваного по даному кримінальному провадженні.Вказує, що кошти, які знаходяться на арештованому банківському рахунку не є предметом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а майно на яке накладено арешт не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_7 прокурор подав заперечення в яких просить ухвалу слідчого судді залишити без зміни, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_7 без задоволення.

Заслухавши доповідача, представника ФОП ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , про задоволення апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_6 , який вважав ухвалу законною і обгрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів судового провадження, в провадженні слідчого СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС в Житомирській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 3215060000000080 від 09.11.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3ст. 212 КК України.

01.06.2017 року прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Житомирської області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту на банківський рахунок № НОМЕР_2 (українська гривня) в частині видаткових операцій, який відкритого ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_1 ) у АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві (МФО 380805).

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 01 червня 2017 року клопотання слідчого задоволено.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора, досліджені матеріали справи, а також з?ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з?ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку відкритого ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_1 ) у АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві (МФО 380805), а саме: № НОМЕР_2 (українська гривня) в частині видаткових операцій, з тих підстав, що вказане майно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з?ясував всі обставини, з якими закон пов?язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірності права власності ФОП ОСОБА_7 з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українислідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з?ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом нормКПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі представника власника майна обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з?ясував всі обставини, з якими закон пов?язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 01 червня 2017 року, якою накладено арешт та заборонено відчуджувати кошти з банківського рахунку, відкритого ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_1 ) у АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві (МФО 380805), а саме: № НОМЕР_2 (українська гривня) в частині видаткових операцій та зобов?язано банківську установу АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві (МФО 380805) негайно надати співробітникам податкової міліції інформацію про залишок коштів на рахунку № НОМЕР_2 (українська гривня) на момент накладення арешту у вигляді довідки та в подальшому надавати таку інформацію станом на перше число кожного місяця до 01.07.2017 року на адресу СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді: