Постанова

від 31.05.2007 по справі 6/221-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/221-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

31 травня 2007 р.                                                                          Справа № 6/221-07

Суддя господарського суду Говор Н.Д.

при секретарі судового засідання Мовчан Г. , розглянувши матеріали справи

за позовом:Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.м. Вінниця   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехноавто-Сервіс", м. Жмеринка  

про стягнення 2433,33 грн.

Представники :

позивача :       Л.Філіпова ( дор. від  28.04.07)

відповідача :    О.Чоловський ( дор. від  12.04.07)

Місце розгляду справи  : приміщення суду к.1107

ВСТАНОВИВ:

             Подано позов  про  стягнення 2433 грн.33 коп. штрафних санкцій   до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів    за не створення  1 робочого місця для інвалідів у 2005 р.

             Відповідач  проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

             Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази  та заслухавши представників сторін, суд встановив, що   згідно звіту  відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, у 2005 році на підприємстві працювали 15 осіб , з них  жодного інваліда. Відповідно до звіту середньорічна заробітна плата  на підприємстві за 2005 р. становила  суму 2433 грн. 33 коп.

          Статтею 19 Закону  України від 21.03.1991 р. “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (зі змінами , далі –Закон)  встановлено, що  для підприємств   (об'єднань),   установ   і організацій  незалежно  від  форми  власності   і   господарювання встановлюється    норматив    робочих   місць   для   забезпечення працевлаштування  інвалідів  у  розмірі  чотирьох  відсотків   від загальної чисельності   працюючих,   а   якщо  працює  від  15  до 25 чоловік  -  у  кількості  одного  робочого  місця, якщо інше не  передбачено законом.

          Статтею 20 Закону     встановлено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі підприємств,   організацій   громадських   організацій  інвалідів, фізичних   осіб,   на  яких  працює  від  8  до  15  осіб,  розмір адміністративно-господарських  санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в   розмірі   половини   середньої   річної  заробітної  плати  на відповідному  підприємстві,  в установі, організації, у тому числі підприємстві,  організації  громадських  організацій  інвалідів, у фізичної  особи,  яка  використовує  найману працю.

Відповідно до ст. 18 Закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

       Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда  і порядок працевлаштування  інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.95 № 314       працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості,  органами  Мінсоцзахисту,  місцевими  Радами  народних депутатів,  громадськими  організаціями  інвалідів  з  урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

       Відповідно до п. 14 Положення про робоче місце інваліда  і порядок працевлаштування  інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.95 № 314     підприємства      інформують державну  службу  зайнятості  та  місцеві   органи соціального  захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

 Відповідач  не надав доказів  створення на підприємстві  1   робочого місця для інвалідів, з 1 необхідного  за нормативом, визначеним Законом,  не надав доказів  подання  відомостей   про   вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів  у державну  службу  зайнятості  та  місцеві   органи соціального  захисту населення .

За таких обставин відповідно до вимог ст. ст.19, 20 Закону України   “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідач повинен сплатити штрафні санкції у розмірі  1216 грн. 66 коп. в   розмірі   половини   середньої   річної  заробітної  плати.  

 Керуючись ст.ст.49,51,87,94,99,160,161,162,163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  фірма „Ремтехноавто – Сервіс” ( м. Жмеринка, вул.Одеська,136 Вінницької обл.  код ЄДРПОУ 30870380 р/р 26005055301020 в ВФ КБ „Приватбанк” МФО 302689 ) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( м. Вінниця , вул. Пирогова 135 А,  Держбюджет м. Вінниці   р/р  31217230600002, код   21727686 в УДК у Вінницькій області , м. Вінниця МФО 802015, призначення платежу 32025932; 50070000; 221, „Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів) 1216 грн. 66 коп. штрафних санкцій за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                    Говор Н.Д.