Ухвала

від 20.06.2017 по справі 757/63864/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

20 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційними скаргами представника власників майна ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп" в особі директора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року,

за участю прокурора ОСОБА_6

представника власників майна адвоката ОСОБА_7 ,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32016100060000117 від 27.09.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ "АМЕЛИ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 40634722) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , ТОВ "БРОДПРОД" (код ЄДРПОУ 40611244), № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , ТОВ "ІНВЕСТ-КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 40471116), № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , ТОВ "КЛАССЕН-ПРОМПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 40717206) № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , ТОВ "МАРИ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 40726192), № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , ТОВ "НОМАН КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 40633074), № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , ТОВ "ПЛАТО ТРЕЙДІНГ" (код ЄДРПОУ 40427313), № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , ТОВ "СІТІБУД-ГРУП" (код ЄДРПОУ 40641195), № НОМЕР_22 , № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 , відкриті в ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627).

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власників майна ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп" в особі директора ОСОБА_5 подав апеляційні скарги в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "МАРИ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 40726192) № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 та ТОВ "АМЕЛИ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 40634722) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкриті в ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627).

Вважає клопотання слідчого про арешт майна необґрунтованим та невмотивованим, таким, що не відповідає дійсним обставинам фінансово-господарської діяльності товариств, ухвалу слідчого судді такою, що винесена із порушенням вимог ст. ст. 170, 173 КПК України.

Зазначає, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, а судом першої інстанції не перевірено, що на банківські рахунки у період діяльності ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп" незаконно надходили кошти від інших суб`єктів господарювання або ж саме ці кошти, які перебувають на рахунках вказаних товариств є предметом злочинної діяльності. Крім того, у даному кримінальному провадженні на момент застосування арешту не повідомлялось про підозру службовим особам ТОВ "Мари Групп", ТОВ "Амели Групп" та не заявлено цивільний позов, що вказує на відсутність підстав, викладених у ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України щодо накладення арешту на майно.

Звертає увагу на те, що ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп" не має та не мало жодних фінансово-господарських відносин із переліченими у витягу з кримінального провадження юридичними особами.

Також автор апеляційних скарг вказує, що ані у клопотання слідчого, ані в ухвалі суду не надано жодного доказу того, що грошові кошти є предметом злочину, а вказаний факт ґрунтується на припущеннях органу досудового розслідування.

Звертає увагу на те, що накладення арешту на рахунки унеможливлює господарську діяльність товариств. Крім того посилається на те, що під час накладення арешту на майно не враховано співрозмірність обмеження права особи користуватися майном з нанесеними збитками та можливим розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди, що як наслідок призведе до надмірного та необґрунтованого обмеження правомірної підприємницької діяльності товариств та інших негативних наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власників майна, який підтримав вимоги апеляційних скарг та просив задовольнити апеляційні скарги в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу місцевого суду без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, при цьому апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційних скарг, доданих до них документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність представників ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп", а тому враховуючи, що ухвалу суду від 26.12.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо апеляційних скарг, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань під №32016100060000117 від 27.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

23.12.2016 року старший слідчий СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_9 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ "АМЕЛИ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 40634722) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , ТОВ "БРОДПРОД" (код ЄДРПОУ 40611244), № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , ТОВ "ІНВЕСТ-КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 40471116), № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , ТОВ "КЛАССЕН-ПРОМПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 40717206) № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , ТОВ "МАРИ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 40726192), № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , ТОВ "НОМАН КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 40633074), № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , ТОВ "ПЛАТО ТРЕЙДІНГ" (код ЄДРПОУ 40427313), № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , ТОВ "СІТІБУД-ГРУП" (код ЄДРПОУ 40641195), № НОМЕР_22 , № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 , відкриті в ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.12.2016 року клопотання слідчого було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання про накладення арешту на грошові кошти, слідчий суддя виходив з того, що слідчим доведено ту обставину, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках, зокрема, ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп", відповідають критеріям положень ст. 170 КПК України, та того, що незастосування накладення арешту може призвести до приховування, пошкодження, зіпсування, зникнення, знищення, втрати, використання, перетворення, передачі, відчуження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

З таким рішенням слідчого судді не можливо погодитися з огляду на наступні обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Зазначених вимог закону слідчий та слідчий суддя місцевого суду не дотрималися.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, в ч. 5 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Клопотання органу досудового розслідування обґрунтовувалося тим, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках, зокрема, ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп", є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ в даному кримінальному провадженні, а тому з метою виконання завдань у даному кримінальному провадженні на них необхідно накласти арешт.

Зазначені обставини, на даному етапі досудового розслідування повинні бути підтверджені відповідними доказами, які слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді під час розгляду клопотання.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Так, у клопотанні про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп",слідчий посилається на встановлені досудовим розслідуванням обставини того, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за попередньою змовою з підконтрольними їм особами, в тому числі з гр. ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 використовуючи реквізити підконтрольних підприємств, зокрема, ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп" здійснюють незаконну діяльність, яка направлена на ухилення від сплати податків при реалізації імпортованих товарно-матеріальних цінностей за готівку та надання послуг з незаконного формування податкового кредиту з ПДВ транзитно-конвертаційним групам, які в свою чергу формують податковий кредит підприємствам реального сектору економіки, за рахунок проведення безтоварних операцій та взаєморозрахунків на суму понад 21 млн. грн. із спеціально створеними, придбаними для цього підконтрольними їм підприємствами, тобто причетні до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

До клопотання, слідчим надано витяг з ЄРДР, постанову про призначення групи прокурорів, а також матеріали отримані в ході оперативного супроводження кримінального провадження №32016100060000117.

Проте у вказаних документах та у самому клопотанні слідчого відсутні будь-які об`єктивні дані, що ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп" або будь-хто із посадових осіб вказаних товариств є причетними до кримінального правопорушення щодо якого внесені відомості до ЄРДР. Не містять матеріали клопотання слідчого і доказів щодо отримання грошових коштів, які знаходяться на арештованих рахунках внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, матеріали судового провадження не містять відомостей щодо повідомлення про підозру у кримінальному провадженні жодній особі у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

За таких обставин, існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення за участю саме службових осіб ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп" у клопотанні слідчого всупереч вимогам кримінального процесуального закону, є недоведеною.

Окрім цього, посилання органу досудового розслідування на ту обставину, що вказане майно має значення речового доказу в кримінальному провадженні також не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону. Слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

На підставі викладеного колегія суддів ставиться критично до тверджень слідчого та прокурора про те, що грошові кошти мають доказове значення в даному кримінальному провадженні, оскільки враховуючи вимоги ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та на підставі тих матеріалів, які були предметом розгляду в суді першої інстанції. Однак, як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, які були предметом розгляду в суді першої інстанції, в останніх відсутня постанова уповноваженої особи про визнання арештованого майна речовим доказом у кримінальному провадженні №32016100060000117 від 27.09.2016 року.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів не вбачає.

Як встановлено колегією суддів, слідчий суддя, взагалі не обґрунтував, яким саме чином арештоване майно може бути предметом злочину, стосовно якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Також, оскільки матеріалами за клопотанням слідчого не доведено, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп", були одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від нього, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи були предметом злочину або були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби або знаряддя вчинення злочину, то на них не може бути також накладено арешт з метою спеціальної конфіскації, передбаченої ст. 96-2 КК України. При цьому слід зауважити, що не може бути метою накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп" і конфіскація майна, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у зв`язку з тим, що жодній службовій особі цього товариства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.

З урахуванням наведеного, а також тих обставин, що матеріали за клопотанням слідчого не містять достатніх доказів вчинення кримінального правопорушення за участю ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп" чи його посадових осіб, існування обґрунтованої підозри у вчиненні останніми інкримінованих кримінальних правопорушень взагалі спростовується, на підставі чого колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для арешту грошових коштів ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп".

На підставі викладеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційні скарги представника власників майна ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп" в особі директора ОСОБА_5 задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали - про відмову у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ "АМЕЛИ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 40634722) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , ТОВ "МАРИ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 40726192), № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , відкриті в ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627).

Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власників майна ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп" в особі директора ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року.

Апеляційні скарги представника власників майна ТОВ "Мари Групп" та ТОВ "Амели Групп" в особі директора ОСОБА_5 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32016100060000117 від 27.09.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, якою було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, а саме в частині, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ "АМЕЛИ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 40634722) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , ТОВ "МАРИ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 40726192), № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , відкриті в ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627), скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_9 , в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ "АМЕЛИ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 40634722) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , ТОВ "МАРИ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 40726192), № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , відкриті в ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627), відмовити.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_18 ОСОБА_19 ОСОБА_20 и б а к