Рішення

від 29.06.2017 по справі 603/384/17

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/384/17

Провадження №2/603/186/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2017 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Іванчука В. М.

за участі секретаря судового засідання - Сандалюка О.В.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Дубенківської сільської ради

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області до Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,2504 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0434, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645090;

- земельну ділянку площею 1,0715 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0096, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645090;

- земельну ділянку площею 0,5140 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0772, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645090;

- земельну ділянку площею 0,2632 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0923, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645230;

- земельну ділянку площею 0,3508 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0585, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645230;

- земельну ділянку площею 1,0836 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0247, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645230.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 04.11.2014 року помер її чоловік - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з:

- земельної ділянки площею 0,2504 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0434, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645090;

- земельної ділянки площею 1,0715 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0096, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645090;

- земельної ділянки площею 0,5140 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0772, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645090.

Позивач вважає, що саме вона повинна успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за законом першої черги, спадщину належним чином прийняла, оскільки проживала на час відкриття спадщини з спадкодавцем.

Окрім вказаного, позивач в позовній заяві зазначає, що 29.03.2015 року помер її батько - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з:

- земельної ділянки площею 0,2632 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0923, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645230;

- земельної ділянки площею 0,3508 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0585, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645230;

- земельної ділянки площею 1,0836 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0247, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645230.

Позивач вважає, що саме вона повинна успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за законом першої черги, спадщину належним чином прийняла, оскільки проживала на час відкриття спадщини з спадкодавцем.

Позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно - оригінали державних актів на право приватної власності на землю.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, суду подала заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач - представник Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в судове засідання не з'явився, суду подав заяву про розгляд справи у відсутності їхнього представника, проти позову не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Судом встановлено, що 04.11.2014 року у віці 51 років в с.Дубенка Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №176857, актовий запис №11, виданого Дубенківською сільською радою Монастириського району Тернопільської області 06.11.2014 року, актовий запис №11.

Ще за життя померлому належали:

- земельна ділянка площею 0,2504 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0434, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645090, що підтверджується інформацією Відділу Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області від 31.10.2016 року серії №31-1912-0.61-917/2-16 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6102739972016 сформованого 10.10.2016 року;

- земельна ділянка площею 1,0715 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0096, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645090, що підтверджується інформацією Відділу Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області від 31.10.2016 року серії №31-1912-0.61-917/2-16 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6102739892016 сформованого 10.10.2016 року;

- земельна ділянка площею 0,5140 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0772, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645090, що підтверджується інформацією Відділу Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області від 31.10.2016 року серії №31-1912-0.61-917/2-16 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6102759782016 сформованого 17.10.2016 року.

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 і померлим 04.11.2014 року ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ИД №490206, згідно якого ОСОБА_2 є чоловіком позивача ОСОБА_1

Також судом встановлено, що 29.03.2015 року у віці 74 років в с.Дубенка Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №180475, актовий запис №01, виданого Дубенківською сільською радою Монастириського району Тернопільської області 31.03.2015 року.

Ще за життя померлому належали:

- земельна ділянка площею 0,2632 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0923, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645230, що підтверджується інформацією Відділу Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області від 31.10.2016 року серії №31-1912-0.61-920/2-16 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6102760442016 сформованого 17.10.2016 року;

- земельна ділянка площею 0,3508 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0585, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645230, що підтверджується інформацією Відділу Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області від 31.10.2016 року серії №31-1912-0.61-920/2-16 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6102741162016 сформованого 10.10.2016 року;

- земельна ділянка площею 1,0836 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0247, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645230, що підтверджується інформацією Відділу Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області від 31.10.2016 року серії №31-1912-0.61-920/2-16 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6102740792016 сформованого 10.10.2016 року.

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 і померлим 29.03.2015 року ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження серії І-АГ №1345818 , згідно якого ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4; свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ИД №490206, згідно якого позивач ОСОБА_1 змінила своє дошлюбне прізвище Волошин на Поперечна .

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Беручи до уваги вищевказане суд приходить до переконання, що ОСОБА_1, згідно ст. 1261 ЦК України має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 який помер 04.11.2014 року та смерті ОСОБА_3, який помер 29.03.2015 року, як спадкоємець за законом першої черги.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів - державних актів на право приватної власності на землю, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, так як згідно ч. 3 ст. 47 Закону України Про нотаріат нотаріусом не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства, що підтверджується відмовою Монастириської державної нотаріальної контори від 02.06.2017 року №374/01-16, у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як слідує з матеріалів справи оригінали Державних актів були втрачені про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а саме, в газеті Вісті Придністров'я від 26.05.2017 року.

Згідно даного повідомлення вбачається, що державні акти на право приватної власності на землю серії Р1 №645090 виданий Дубенківською сільською радою 11.03.2003 року ОСОБА_2 та державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №645230 виданий Дубенківською сільською радою 11.03.2003 року ОСОБА_5, загублені.

На даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавців, оскільки їх цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент їх смерті, а отримати дублікат державного акта на право власності на земельну ділянку міг лише її власник.

Окрім цього, з 01.01.2013 року, на виконання законів України Про Державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

При цьому в положенні п. 3.1 ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових документів на земельні ділянки згідно закону після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в нотаріальній конторі.

Спадкове майно ОСОБА_1 фактично прийняв оскільки на час смерті та відкриття спадщини проживав з померлим спадкодавцем ОСОБА_2 та померлим спадкодавцем ОСОБА_3, що підтверджується довідками від 28.11.2016 року №653, виданих виконавчим комітетом Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Суд не бере до уваги заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8, засвідчені секретарем виконавчого комітету Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 15.05.2017 року та зареєстровані в реєстрі за №10, які б мали право на спадкове майно за законом, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно, згідно яких вони відмовились від своєї частки у спадщині, що вказана в позовній заяві, так як, згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, а саме протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини (в редакції чинній на час відкриття спадщини).

Натомість, вищевказані заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 свідчать про те, що вони вказаної в позовній заяві спадщини не приймали, їм відомо про заявлені вимоги ОСОБА_1 та щодо них не заперечують, так як протягом розгляду справи в суді заперечень проти позову не подавали і ніяких дій, які б могли помішати позивачу у задоволенні його заявлених вимогах не вчиняли.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві, а отже, ОСОБА_1, як спадкоємець за законом має право на спадкове майно.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред'явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, тому є підстави визнати за нею право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являються земельні ділянки.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд приходить до висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на земельні ділянки.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1273 ЦК України, 81 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, а саме, на:

- земельну ділянку площею 0,2504 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0434, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645090;

- земельну ділянку площею 1,0715 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0096, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645090;

- земельну ділянку площею 0,5140 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0772, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645090, в порядку спадкування за законом і які належали - ОСОБА_2, який помер 04 листопада 2014 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, а саме, на:

- земельну ділянку площею 0,2632 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0923, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645230;

- земельну ділянку площею 0,3508 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0585, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645230;

- земельну ділянку площею 1,0836 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124284000:01:001:0247, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №645230, в порядку спадкування за законом і які належали - ОСОБА_3, який помер 29 березня 2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя ОСОБА_9