Рішення

від 30.06.2017 по справі 603/388/17

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/388/17

Провадження №2/603/189/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2017 р. Монастириський районний судТернопільської області в складі:

головуючого судді Іванчука В. М.

при секретарі Сандалюку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 08.07.2015 року помер її батько ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на: земельну ділянку площею 1,6010 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283600:01:001:0084, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №659273; земельну ділянку площею 0,2282 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283600:01:001:0506, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №659273. Позивач прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем, проте звернувшись у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв язку з втратою правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що підлягають спадкуванню. З приводу втрати державного акта позивачем подано оголошення в районну редакцію газети Вісті Придністров'я .

Просить визнати за нею право власності на вказане вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_4 у судове засідання не з явилися, звернувшись в суд із заявою про розгляд справи у їхній відсутності, позов підтримали.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечили в судове засідання явку представника, однак подали суду заяву, в якій просять розглядати справу за відсутності їхнього представника, проти задоволення позову не заперечили.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із такого.

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-ИД №255595 від 08.02.2017 року батьками позивача ОСОБА_1 (дошлюбне - ОСОБА_3) Т.О. вказано: ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

При укладенні шлюбу з ОСОБА_6 позивач змінила своє дошлюбне прізвище на ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-ИД №001923 від 22.02.1996 року.

Згідно ксерокопії державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №659273 від 22.09.2002 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 1,83 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до складу якої входять: земельна ділянка площею 0,23 га, земельна ділянка площею 1,60 га.

Згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6103427512017 та №НВ-6103427612017 від 31.03.2017 року ОСОБА_3 належали: земельна ділянка площею 1,6010 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283600:01:001:0084, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №659273; земельна ділянка площею 0,2282 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283600:01:001:0506, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №659273.

Державний акт на право власності на землю серії Р1 №659273 на час розгляду справи втрачений, про що в Монастириській районній редакції газети Вісті Придністров'я (тираж 1500) розміщено оголошення.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ИД №187941 від 09.07.2015 року ОСОБА_3 помер 08.07.2015 року, актовий запис №07.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на: земельну ділянку площею 1,6010 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283600:01:001:0084, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №659273; земельну ділянку площею 0,2282 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283600:01:001:0506, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №659273.

Зі змісту інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори №432/01-16 від 21.06.2017 року вбачається, що згідно даних спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_3, померлого 08.07.2015 року не заводилась.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, відмови від прийняття спадщини не заявляла, прийнявши спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою №470 від 26.06.2017 року, виданою виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

У зв'язку з втратою правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, що підлягають спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом (лист Монастириської державної нотаріальної контори №390/01-16 від 09.06.2017 року).

Інших спадкоємців, які претендували б на спадкове майно, немає. ОСОБА_5, спадкоємець за законом першої черги відмовилася від прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3, про що подала заяву, посвідчену 16.05.207 року секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області. Зазначену заяву суд не бере до уваги, оскільки, згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, а саме, протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Однак, вищевказана заява ОСОБА_5 свідчить про те, що їй відомо про заявлені вимоги ОСОБА_1 щодо яких остання не заперечує.

Відповідно до п.г ч.1 ст.81 та ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 328, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 81, 131 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні задоволити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 1,6010 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283600:01:001:0084, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №659273;

- земельну ділянку площею 0,2282 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283600:01:001:0506, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №659273.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_7