Рішення

від 27.06.2017 по справі 705/5421/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1247/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 59 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог: Уманська державна нотаріальна контора про визнання договору поруки та зобов'язання за кредитним договором та договором іпотеки припиненим,

в с т а н о в и л а :

12 серпня 2016 р. ОСОБА_7 звернулась в суд з даним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог вказала, що 04 жовтня 2006 р. між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір № 354411/7955/1046-6 у відповідності до якого банк надав позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 22 000 доларів США строком на 240 місяців, з кінцевим строком погашення 03 жовтня 2026 року, з процентною ставкою 14,00% річних.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 04 жовтня 2006 р. між банком та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 354411/7955/1046-6п у відповідності до якого поручитель взяла на себе зобов'язання відповідати за виконання позичальником його боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором в повному обсязі цих зобов'язань.

Крім того, для забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 11 жовтня 2006 р. між ПАТ ОСОБА_6 ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки № 354411/7955/1046-6/і у відповідності до якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1.

01 червня 2008 р. позичальник помер. Позивач та її син ОСОБА_9 2004 р. н., стали спадкоємцями останнього.

Після отримання свідоцтва про смерть, ОСОБА_7 звернулась до Уманського відділення ПАТ ОСОБА_6 ОСОБА_1 та надала його копію.

Таким чином банку стало відомо про відкриття спадщини в червні 2008 р., коли позивачем було надано у відділення банку копію свідоцтва про смерть. Проте, підтверджень вказаного факту позивач не має, а тому офіційним підтвердженням обізнаності банку про відкриття спадщини можна вважати лист Уманської міської державної нотаріальної контори вих. № 318/2-14 від 11 березня 2009 р., факт отримання якого відповідач визнав під час слухання у цивільній справі № 705/2339/15ц, а тому відповідач повинен був пред'явити свої вимоги до позивача та її сина, як спадкоємців позичальника не пізніше 11 вересня 2009 р.

А тому із втратою відповідачем права вимоги, останній не може бути визнаний кредитором у зобов'язанні, а зобов'язання між відповідачем, як кредитором позичальника, та спадкоємцями позичальника, є такими, що припинилися з 12 вересня 2009 р.

Також ОСОБА_7 зазначає, що відповідно до Закону України Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов'язання є дійсною до припинення основного зобов'язання. Враховуючи зазначені норми та той факт, що зобов'язання за кредитним договором повинне бути визнане припиненим з 12 вересня 2009 р., а отже іпотека повинна бути також визнана припиненою з 12 вересня 2009 р.

Позивач просила суд визнати поруку, яка виникла на підставі договору поруки №354411/7955/1046-6п від 04 жовтня 2006 р. укладеного між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_7 припиненою; визнати зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору №354411/7955/1046-6 від 04 жовтня 2006 р. та договору іпотеки № 354411/7955/1046-6/і укладеного між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_8 припиненим; зобов'язати Уманську міську державну нотаріальну контору виключити реєстраційний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та реєстраційний запис з Державного реєстру іпотек про заборону відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 лютого 2017 р. позов задоволено.

Визнано поруку, яка виникла на підставі договору поруки №354411/7955/1046-6п від 04 жовтня 2006 р. укладеного між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_7, припиненою.

Визнано зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору №354411/7955/1046-6 від 04.10.2006 р. та договору іпотеки №354411/7955/1046-6/і укладеного між акціонерним поштово-пенсійним баком Аваль та ОСОБА_8 припиненим.

Зобов'язано Уманську міську державну нотаріальну контору виключити реєстраційний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та реєстраційний запис з Державного реєстру іпотек про заборону відчуження квартири, що знаходиться Черкаська область, м. Умань, вул. Л.Іскри (Успенська), 184, кв. 38.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 сплачений судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ ОСОБА_6 ОСОБА_1 подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом всіх обставин справи та на порушення норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог з повному обсязі.

При цьому зазначає, що цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань, прийнятих на себе за договором, а тому оскільки кредитор і поручитель перебувають у самостійних договірних відносинах, то останній несе самостійну відповідальність перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що позивач та її син дійсно прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8, але відповідачем, який своєчасно був повідомлений про смерть позичальника, тобто про припинення зобов'язань останнього по кредитному договору, не було вчинено будь-яких дій щодо укладення нового договору із заміною боржника на належного, а тому є підстави для визнання договору поруки припиненим та визнання зобов'язань ОСОБА_8 по кредитному договору та договору іпотеки також припиненими, у зв'язку з чим реєстраційний запис про заборону відчуження квартири має бути виключений із Єдиного реєстру заборон та із реєстру іпотек про заборону відчуження.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Разом з тим судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права в частині зобов'язання третьої особи - Уманської міської державної нотаріальної контори вчинити визначені рішенням суду дії, а саме виключити реєстраційний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та реєстраційний запис з Державного реєстру іпотек про заборону відчуження квартири, що знаходиться Черкаська область, м. Умань, вул. Л.Іскри (Успенська), 184, кв. 38, що у відповідності до ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни оскаржуваного рішення в цій частині

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалене у справі судове рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Статтею 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 жовтня 2006 р. між акціонерним поштово-пенсійним баком Аваль та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір № 354411/7955/1046-6 за умовами якого останньому було надано кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 22 000 доларів США, строком на 240 місяців з 04 жовтня 2006 р. по 03 жовтня 2026 р., відсоткова ставка становить 14% річних. (а.с.12-13)

Згідно договору поруки № 354411/7955/1046-6, укладеного 04 жовтня 2006 р., у забезпечення виконання умов кредитного договору № 354411/7955/1046-6, ОСОБА_7 взяла на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника - ОСОБА_8, щодо виконання останнім умов кредитного договору. (а.с. 14)

Крім того, відповідно до договору іпотеки № 354411/7955/106-6/і, укладеного 11 жовтня 2006 р. між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_8, який зареєстровано в реєстрі за № 1-3383, у забезпечення виконання умов кредитного договору № 354411/795/1046-6 від 04 жовтня 2006 р., було передано в іпотеку нерухоме майно - двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу 02 жовтня 2006 р. за реєстровим № 7946, зареєстрованому в Уманському державному підприємстві технічної інвентаризації під № 7203, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який видано за № 12028196 державним підприємством технічної інвентаризації 03 жовтня 2006 р. (а.с. 9-11)

Водночас судом встановлено, що 01 червня 2008 р. позичальник - ОСОБА_8 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть ОСОБА_11 І-СР №094397, виданим виконкомом Кобриновогребельської сільської ради Тальнівського району Черкаської області від 03 червня 2008 року, актовий запис № 10. (а.с. 27)

Спадкоємцями майна після смерті померлого ОСОБА_8 стали позивач ОСОБА_7 та їх малолітній син ОСОБА_9, 18.03.2004 р. н., про що свідчать нотаріальні свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.03.2009 р., зареєстровані в реєстрі за № 2-1116 та № 2-1117. (а.с. 25, 26)

Відповідно до рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 травня 2015 р., у справі за позовом ОСОБА_7 до ПАТ ОСОБА_6 ОСОБА_1 , позов ОСОБА_7 задоволено та стягнуто з ПАТ ОСОБА_6 ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 безпідставно набуті кошти, в розмірі 21 852, 89 дол. США. та судовий збір в розмірі 3 654 грн. (а.с. 28 - 33)

Вказаним рішенням встановлено, що працівники банку безпідставно протягом 2008-2015 р. отримували від позивача кошти в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 354411/7955/1046-6 від 04 жовтня 2006 р. укладеному між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_8 (а.с.28-33).

Даним рішенні також встановлено, що про смерть боржника відповідач був повідомлений листом Уманської міської державної нотаріальної контори вих. № 318/2-14 від 11 березня 2009 р.

Обставини встановлені приведеним судовим рішенням, яке вступило в законну силу, у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

ОСОБА_7, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказувала, що договір поруки не містить застереження щодо виконання його умов в разі смерті боржника. Крім того, позивач з ПАТ ОСОБА_6 ОСОБА_1 не підписувала жодних документів, які б засвідчували її згоду забезпечувати виконання зобов'язання іншим боржником, як це передбачено ч. 1 ст. 523 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно із ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що в разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 р. у справі N 6-206цс15, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України, яка регламентує обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором не встановлено інше.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини пред'явити свої вимоги до спадкоємців які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Враховуюче вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця настає лише за умови додержання кредитором вимог ст.ст. 1281, 1282 ЦК України, а в даному випадку вимоги відповідачем до спадкоємців взагалі не заявлялися, хоча судом першої інстанції було достовірно встановлено, що банк знав про смерть боржника - ОСОБА_8 з березня 2009 р.

За викладеного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача в цій частині, оскільки банком в строки визначені законодавством не вчинено жодних дій щодо укладення нового договору із заміною боржника на належного.

В апеляційній скарзі не надано належних та допустимих доказів того, що маючи відомості про смерть ОСОБА_8, відповідачем направлялися вимоги до його спадкоємців для виконання ними кредитних зобов'язань померлого.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про зобов'язання Уманську міську державну нотаріальну контору вчинити певні дії, а саме виключити реєстраційний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та реєстраційний запис з Державного реєстру іпотек про заборону відчуження квартири, місцевий суд не визначився з її процесуальним статусом.

Так, статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, визначений ст. 35 ЦПК України і вони залучаються чи вступають у справу, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обв'язки щодо однієї із сторін. При цьому треті осіб, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені ст. 27 цього Кодексу, яка, зокрема, регламентує права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Сторонами ж у процесі, відповідно до ст. 30 ЦПК України є позивач і відповідач.

Виходячи з вимог ст. ст. 30, 31 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не є сторонами у справі та не наділені процесуальними правами позивача чи відповідача, а тому і зобов'язати третю особу вчинити певну дію суд не може, оскільки вони не являються стороною в цивільному процесі.

За вказаних обставин рішення суду підлягає скасуванню в частині зобов'язання Уманську міську державну нотаріальну контору виключити реєстраційний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та реєстраційний запис з Державного реєстру іпотек про заборону відчуження квартири, у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права, та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 лютого 2017 року в частині зобов'язання Уманську міську державну нотаріальну контору виключити реєстраційний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та реєстраційний запис з Державного реєстру іпотек про заборону відчуження квартири, що знаходиться Черкаська область, м. Умань, вул. Л.Іскри (Успенська), 184, кв. 38 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В решті рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 лютого 2017 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий :

Судді :