Ухвала

від 22.06.2017 по справі 756/6986/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ТОВ «ДРІМ ЛОТО» на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року про повернення скарги ТОВ «ДРІМ ЛОТО» в особі директора ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого в порядку п.1 ч. 1 ст. 303, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,

за участю учасників кримінального провадження:

представника ТОВ «ДРІМ ЛОТО» за дорученням - ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року повернуто скаргу ТОВ «ДРІМ ЛОТО» в особі директора ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого в порядку п.1 ч. 1 ст. 303, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.

Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що ТОВ «ДРІМ ЛОТО» в особі директора ОСОБА_5 , звертаючись до Оболонського районного суду м. Києва з порушенням строку на подання скарги, передбаченим ч. 1 ст. 304 КПК України, не порушував питання про поновлення строку для подання скарги.

В апеляційній скарзі директор скаргу ТОВ «ДРІМ ЛОТО» ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою матеріали за скаргою директора ТОВ «ДРІМ ЛОТО» ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна повернути до Оболонського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

При цьому апелянт, посилається на те, що бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна є триваючою, а тому не має кінцевого строку, який може бути порушено.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «ДРІМ ЛОТО», який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

В апеляційній скарзі директора ТОВ «ДРІМ ЛОТО», окрім іншого, порушувалось питання про поновлення строків на оскарження ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року, проте колегія суддів, вважаючи, що строк на апеляційне оскарження не пропущено (з урахуванням дати отримання апелянтом копії ухвали, постановленої без виклику учасників судового розгляду), не розглядає клопотання про поновлення процесуального строку.

Ухвалюючи рішення про повернення скарги ТОВ «ДРІМ ЛОТО» на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, слідчий суддя послався в ухвалі на ч. 1 ст. 304 КПК України та зазначив, що згідно з даними протоколу обшуку, у процесі якого було вилучене майно, на повернення якого претендує скаржник, дана слідча дія була проведена 01 березня 2017 року, а відтак не пізніше 24.00 години 03 березня 2017 року слідчий зобов`язаний був звернутися з клопотанням про арешт майна або негайно повернути його, у якої воно було вилучено.

Згідно з ухвалою слідчого судді початок бездіяльності слідчого, яка полягала у неповерненні тимчасово вилученого майна, починав обчислюватися з 04 березня 2017 року та закінчився о 24.00 13 березня 2017 року, а скарга ТОВ «ДРІМ ЛОТО» надійшла до суду 24 травня 2017 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України і при цьому скаржник не заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Колегія суддів, погоджуючись з висновками, викладеними в ухвалі слідчого судді щодо обчислення початку бездіяльності слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, не може погодитись з тим, що бездіяльність слідчого має кінцевий строк, обмежений строком, передбаченим у ч. 1 ст. 304 КПК України.

Так, за змістом ст. 169 та ч. 5 ст. 171 КПК України у разі неподання слідчим клопотання про арешт тимчасово вилученого майна це майно має бути негайно повернути особі, у якої воно було вилучено.

Отже, чинним кримінальним процесуальним законом визначено початковий момент щодо повернення слідчим тимчасово вилученого майна і в разі не вчинення слідчим такої дії починається бездіяльність слідчого, яка може бути оскаржена до суду згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 КПК України.

Зважаючи на те, що неповернення тимчасово вилученого майна, яке підлягало негайному поверненню, є бездіяльністю слідчого, яка має триваючий характер, оскільки така бездіяльність може бути закінчена лише в момент повернення тимчасово вилученого майна, можна стверджувати про те, що така бездіяльність не має кінцевого строку.

Якщо бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, віднесена до категорії триваючих, то у цьому випадку не можна застосовувати положення ч. 1 та ч. 2 ст. 304 КПК України щодо моменту вчинення згаданої бездіяльності слідчого, а тому немає підстав повертати скарги на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав пропущеного строку на звернення з такою скаргою,

За таких обставин ухвала судді Оболонського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року про повернення скарги ТОВ «ДРІМ ЛОТО» підлягає до скасування з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ «ДРІМ ЛОТО» ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року про повернення скарги ТОВ «ДРІМ ЛОТО» в особі директора ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого в порядку п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

[1] Справа № 11-сс/796/3166/2017 Категорія: ст. 303 КПК України

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_7

Доповідач: ОСОБА_1