Постанова

від 24.05.2007 по справі 7/132-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/132-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

24 травня 2007 р.                                                             Справа  № 7/132-2007

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Перевал”, смт. Воловець

до відповідача Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, м. Свалява

про скасування податкових повідомлень –рішень про зменшення бюджетного відшкодування та визначення податкового зобов'язання з ПДВ

                                                                                 Суддя С. Швед

від позивача – Митровцій В.І., представник;

від відповідача  – Боднар Я.П., зав. юридичним сектором (довіреність від 10.04.2007р. №23/9/10);

                                  Таліян О.І., начальник відділу аудиту юридичних осіб (довіреність від 15.05.2007р. №27/9/10);

                                   Буря О.О., заступник начальника юридичного управління ДПА в Закарпатській області                       (довіреність від 12.01.2007р. №73/9/10);

       Представники сторін у судовому засіданні 15.05.2007р. дали письмову згоду на початок розгляду справи по суті згідно з              частиною третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (протокол судового засідання від 15.05.2007р.).

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю „Перевал” (далі - Товариство) просить скасувати податкові повідомлення –рішення Свалявської МДПІ від 18.04.2007р. №0000092351/0/167-2300/20458698-2239 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 121461,00 грн., №168-2300/20458698/2238 - на суму 94304,00 грн., №0000462300/0/169-2300/20458698/2240 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 24195,60 грн. та від 23.04.2007р. №0000082351/0/170-2300/20458698-2241 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1270,00 грн., прийняті органом державної податкової служби за результатами актів перевірок від 11.04.2007р. №4-23/00/20458698(з врахуванням розгляду заперечень від 19.04.07. № 2173/10/23 до акту),  від 18.04.2007р. №6-2300/20458695 та №9/1502/20458698, якими встановлено порушення суб'єктом господарювання вимог п.п. 7.4.1. п. 7.4., п.п. 7.7.1. та 7.7.2 п. 7.7. ст. 7  Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР з відповідними змінами та доповненнями (далі –Закон №168/97-ВР).

Висновок податкового органу обґрунтовується завищенням платником податків  обсягів податкового кредиту по операціях з імпорту товарів у січні та лютому 2007 року. Суть порушень полягала в тому, що податковий кредит у зазначених звітних періодах формувався із сум ПДВ, сплачених по вантажно –митних деклараціях з митної вартості товарів, а не з значно меншої договірної (контрактної), що призвело до завищення податкового кредиту за січень 2007р. на суму 122731 грн., за лютий 2007 року на суму 116221 грн.

Наслідком зазначених порушень стало зменшення податковим органом сум бюджетного відшкодування з ПДВ відповідно за січень 2007 року у розмірі 1270,00 грн., за лютий 2007 року у розмірі 121461,00 грн., за березень 2007 року у розмірі 94304,00 грн. та визначення податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2007 року сумі 24195,60 грн. (в т.ч. 21996 грн. –основний платіж, 2199,60 грн. –штрафні санкції).  

Не погоджуючись із висновком податкового органу про зменшення Товариству бюджетного відшкодування з ПДВ та донарахування податкового зобов'язання, представник позивача вказує на його помилковість, невідповідність фактичним обставинам справи та наявним у суб'єкта господарювання документальним доказам, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по спірних операціях, за наслідками проведення яких у Товариства виникло право на відшкодування з бюджету ПДВ .

Відповідач позов не визнав, оскільки проведеною перевіркою підтверджені факти порушень позивачем вимог Закону №168/97-ВР  щодо порядку визначення розрахунків Товариства з бюджетом по ПДВ, тому позивачу і зменшене бюджетне відшкодування на  загальну суму 217035,00 грн. та визначене податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 24195,60 грн.

       Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:

       Відповідно до пункту 1.8. ст. 1 Закону  №168/97-ВР бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону  №168/97-ВР сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

      При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

      При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

    Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

    а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

    б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону  №168/97-ВР).

Для визначення податкових зобов”язань по операціях з поставки товарів база оподаткування згідно з пунктом 4.1. статті 4 Закону  №168/97-ВР  встановлюється виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків( що має місце у спірній ситуації у справі), база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Для товарів, які імпортуються на митну територію України платником податку,пунктом 4.3. зазначеної вище статті  закону передбачено, що базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що  включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.   

Датою  виникнення податкових зобов'язань при  імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. (п.п. 7.3.6. п. 7.3. ст. 7 Закону  №168/97-ВР).

Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону  №168/97-ВР  податковий   кредит  звітного  періоду  визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але  не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.2. п. 7.5. ст. 7 Закону  №168/97-ВР  для операцій із імпорту товарів датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6. названого Закону.

У спірній по справі ситуації формування позивачем податкового зобов'язання та податкового кредиту по операціях з імпорту товарів було проведено від митної вартості таких товарів,яку слід вважати визначеною митним органом за звичайними цінами, що відповідає вимогам п. 4.3. ст. 4, п.п.7.4.1 п.7.4., п.п.7.2.7. п. 7.2. та п.п. 7.5.2. п. 7.5. ст. 7 Закону  №168/97-ВР.  Актами перевірок підтверджено повну сплату податкових зобов'язань Товариства до бюджету за визначеною митним органом при імпорті побутової техніки митною вартістю.

Отже,  обсяги податкового кредиту по спірних позиціях при імпорті товару сформовані позивачем правильно, а висновки податкового органу щодо завищення цих обсягів у податкових деклараціях позивача не відповідають наведеним вище нормам Закону №168/97-ВР і не могли бути визначені підставою для зменшення бюджетного відшкодування та визначення податкового зобов'язання по ПДВ за оспорюваними рішеннями..

Аргументи контролюючого органу про те, що поставка позивачем імпортованих товарів на митній території України за цінами, нижчими від митної вартості, що безпосередньо вплинуло на стан розрахунків Товариства з бюджетом, оскільки обсяги податкового кредиту, сформовані від обсягів сплаченого при імпорті ПДВ з митної вартості побутової техніки, були вищими від обсягів податкових зобов'язань платника податків по операціях з поставки товарів на митній території України, не підтверджені належними доказами. Проведеними відповідачем перевірками дотримання встановленого п.4.1. ст.4 Закону № 168/97-ВР порядку формування бази оподаткування для визначення податкових зобов'язань позивача по операціях з поставки імпортованих товарів на внутрішньому ринку не досліджувалося, тому висновки актів перевірок щодо зменшення податкового кредиту від операцій по імпорту побутової техніки є методологічно неправильними та необ'єктивними.     

          Таке визначення податкових зобов'язань позивача повинно було бути проведено на підставі п.4.1.ст.4 Закону № 168/97-ВР із застосуванням непрямих методів відповідно до п.п.1.20.2., 1.20.10. п. 1.20. ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від  28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР з відповідними змінами та доповненнями та п. 4.3. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III.

          Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Оскільки податковим органом неправильно застосовані норми закону при визначенні підстав зменшення бюджетного відшкодування та визначення податкового зобов'язання по ПДВ, а           методи ( застосування яких відносяться до виключної компетенції контролюючого органу) для визначення сум податкових зобов'язань при проведенні перевірки не дотримані, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оспорювані позивачем податкові повідомлення –рішення - скасуванню у повному обсязі.

       На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8,19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 7-8, 69, 86, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Скасувати у повному обсязі податкові повідомлення –рішення Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, м. Сваляваяті   стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю „Перевал”(смт. Воловець, вул. Пушкіна, 10/16, код 20458698):

2.1. від 18.04.2007р. №0000092351/0/167-2300/20458698-2239 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 121461,00 грн.;

2.2. від 18.04.2007р. №168-2300/20458698/2238 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 94304,00 грн.;

2.3. від 18.04.2007р. №0000462300/0/169-2300/20458698/2240 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 24195,60 грн.;

2.4. від 23.04.2007р. №0000082351/0/170-2300/20458698-2241 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1270,00 грн.

3.  Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня її прийняття, якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.               Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у  20-денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Після набрання постановою суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

4. Постанова суду може бути оскаржена в порядку, встановленому статтями 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.  

       Суддя                            С. Швед