Постанова

від 27.06.2017 по справі 821/193/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/193/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Собчук Є.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мельхіор-Агро" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 11.08.2016 р,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мельхіор-Агро" (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 11.08.2016 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Херсонською ОДПІ проведена камеральна перевірка дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ Мельхіор-Агро . За результатами камеральної перевірки складений акт та прийнято податкове повідомлення - рішення. Вказане повідомлення - рішення позивач вважає протиправним у зв'язку з тим, що Херсонська ОДПІ в акті перевірки робить висновок, що позивачем порушено пункт 201.10 статті 210 розділу V Податкового кодексу України, тобто реєстрацію податкових накладних в термін, що перевищує 15 календарних днів. З інформації контролюючого органу, що міститься у ІС Архів електронної звітності підсистеми Реєстр податкових накладних відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ Мельхіор-Агро термінів реєстрації податкових накладних у кількості 23 шт., що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість у 2015 року.

Позивач вказав, що відповідачем безпідставно здійснено перевірку реєстрації податкових накладних, які підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, оскільки предметом камеральної перевірки може бути лише податкова звітність.

Також вказав, що порушення термінів реєстрації податкових накладних у ЄДРПН, що зафіксоване у висновку перевірки мало місце у зв'язку із вчиненням протиправних дій податковим органом, а саме, безпідставною відмовою ТОВ Мельхір - Агро в укладанні договору Про визнання електронних документів .

На підставі вказаного позивач вважає податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач надав до суду заперечення, які обґрунтовано тим, що за результатами перевірки у зв'язку з встановленими порушеннями вимог п.201.10 ст. 201 ПКУ, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за період жовтень - грудень 2015, квітень - червень 2016, відповідно до 120-1.1 ст. 120-1 до позивача застосовано штраф на загальну суму 133 922,96 грн., та прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.08.2016 №0005721201.

Відповідач вказав, що при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв виключно в межах норм діючого законодавства, тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2016 № НОМЕР_1 про застосування штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних по ПДВ на суму 133922,96 гривень.

На підставі вказаного просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, адміністративний позов та документи покладені в його основу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд приходить до наступного: 13 липня 2016 року Херсонською ОДПІ проведена перевірку за результатами якої складено акт Про результати камеральної перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ Мельхіор-Агро (34370123) № 468/21-03-12-01/34370123.

Актом перевірки зафіксовано порушення п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України, а саме, за результатами аналізу ІС Архів електронної звітності підсистема Реєстр податкових накладних встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платниками податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 11 серпня 2016 року прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму у розмірі 10 % 186792,41 грн., застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму у розмірі 20 % 259983,95 грн., застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму у розмірі 30 % 219800,83 грн., загальна сума штрафу - 133924 грн. 96 коп.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати (п. 86.1 ст. 86 ПК України).

Аналізуючи вказане, суд приходить до висновку, що предметом камеральної перевірки може бути лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності.

При цьому, судом встановлено, що контролюючий орган провів камеральну перевірку щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та встановив порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013, після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): в разі встановлення помилок (порушень) в податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки; в разі відсутності помилок (порушень) в податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС "камеральна електронна перевірка", інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку в графі «порушень (помилок) не виявлено» (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС «камеральна електронна перевірка» складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною ІР-адресою.

Згідно пункту 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України №522 від 19.06.2012 (далі Регламент), результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

Отже, при проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не відноситься встановлення порушення термінів реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

На підставі вказаного, суд вважає, що не є предметом дослідження в ході проведення камеральної перевірки термін реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані єдиного реєстру податкових накладних, та при виявленні розбіжності - провести документальну позапланову виїзну перевірку.

Отже, суд приходить до висновку про неправомірність проведеної камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних, та винесене за результатами такої перевірки податкове повідомлення - рішення.

У постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 по справі №21-425а14 (в Єдиному державному реєстрі судових рішень №43075087) викладено правову позицію, відповідно до якої невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку відповідачем не надано достатньо належних та допустимих доказів правомірності своїх дій. При цьому, надані заперечення ґрунтуються на посилковому тлумаченні чинного законодавства.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мельхіор-Агро" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 11.08.2016 р. підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12,17,18, 19, ч. 1 ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2016 р. №0005721201.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мельхіор-Агро" (код ЄДРПОУ 34370123) за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39473382) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2008,85 грн., шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 червня 2017 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 8.3.3