Рішення

від 22.06.2017 по справі 910/7314/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7314/17 22.06.17 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РИФ АТЛАНТИК"

про стягнення 56 333,71 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Солодовнік О.С. за довіреністю №1 від 31.12.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РИФ АТЛАНТИК" про стягнення 56 333,71 грн.

Ухвалою суду від 05.05.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.05.2017 р.

У судовому засіданні 29.05.2017 р. представник позивача подала клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 29.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 22.06.2017 р.

У судове засідання 22.06.2017 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надав; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками адресат вибув , адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році , п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році , п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України ).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні подала клопотання про долучення документів до матеріалів справи, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

У судовому засіданні 22.06.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.11.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" (надалі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РИФ АТЛАНТИК" (надалі - відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 960-15К (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставляти окремими партіями та передавати у власність Покупцеві замовлений товар, а Покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно оплачувати його у порядку, визначеному умовами цього Договору. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначена у накладних на кожну окрему партію.

За умовами Договору, Постачальник зобов'язаний поставляти товар протягом 5 днів з моменту узгодження сторонами замовлення, якщо не погоджено інше; Покупець зобов'язується оплачувати товар, у терміни, передбачені Договором. ( п. п. 2.1.1., 2.2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору, датою поставки товару є дата, зазначена у видатковій накладній Постачальника.

Згідно з п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору, ціна на товар вказана у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній. Вартість товару є узгодженою сторонами за наявності печаток (штампів) або підпису відповідальних осіб сторін на накладній. Термін сплати 21 календарних днів з дати поставки товару. Зобов'язання Покупця по оплаті поставленого товару вважаються виконаними після зарахування коштів на рахунок Постачальника ч надходження коштів у касу останнього.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Договором здійснив належним чином, поставивши відповідачу Товар за видатковими накладними № 162053 від 09.06.2016 р. на суму 12 687,96 грн., № 162109 від 10.06.2016 р. на суму 2 340,00 грн., № 162719 від 24.06.2016 р. на суму 3 015,41 грн., № 163832 від 19.07.2016 р. на суму 9 021,98 грн., № 164591 від 03.08.2016 р. на суму 2 340,00 грн., № 164764 від 05.08.2016 р. на сум 2 989,69 грн., № 166364 від 09.09.2016 р. на суму 4 965,41 грн., № 166993 від 22.09.2016 р. на суму 2 859,41 грн.,№ 167681 від 06.10.2016 р. на суму 5 718,82 грн., № 169385 від 03.11.2016 р. на суму 3 101,98 грн.

Проте, відповідачем власні зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконані не були, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 41 378, 14 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою (претензією) № 046 від 17.02.2017 р. про сплату заборгованості, проте, така вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Пунктом 5.1. Договору сторони встановили, що сторона, що не виконує належним чином умови Договору, зобов'язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 10 % від суми невиконаного або виконаного неналежним чином зобов'язання.

У разі затримки оплати за отриманий товар, покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення. (п. 5.4 Договору).

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 5 856,63 грн. пені, 833,34 грн. 3 % річних, 4 127, 80 грн. інфляційних втрат та 4 137,80 грн. штрафу.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РИФ АТЛАНТИК (46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, буд. 2-Б, офіс 14; код ЄДРПОУ 39752952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" (03055, м. Київ, вул. Шулявська, 10/12 Д; код ЄДРПОУ 36126345) 41 378 (сорок одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 14 коп. заборгованості, 5 856(п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 63 коп. пені, 833 (вісімсот тридцять три) грн. 34 коп. 3 % річних, 4 127 (чотири тисячі сто двадцять сім) грн. 80 коп. інфляційних втрат та 4 137(чотири тисячі сто тридцять сім) грн. 80 коп. штрафу та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 27.06.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна