Рішення

від 21.06.2017 по справі 910/6676/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6676/17 21.06.17 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УА ТРАНС"

про стягнення 167 800 грн.

Суддя Зеленіна Н.І

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Пльонкіна В.О. за довіреністю №8 від 16.05.2017 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-Транс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УА ТРАНС" про стягнення 167 800 грн.

Ухвалою суду від 25.04.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.05.2017 р.

10.05.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло повідомлення про відсутність аналогічного спору.

У судовому засіданні 18.05.2017 р. представник позивача подала клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 13.06.2017 р.

13.06.2017 р. судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відрядженні.

Ухвалою від 19.06.2017 р. розгляд справи призначено на 21.06.2017 р.

У судовому засіданні 21.06.2017 р. представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань від відповідача через відділ діловодства суду не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.06.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.11.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Д-Транс" (надалі - позивач, Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УА ТРАНС (надалі - відповідач, Експедитор) укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажів № 1410/16 (надалі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Договору, Експедитор замовляє, а Перевізник надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також про організації таких перевезень. Згідно з даним Договором, Перевізник: надає послуги з перевезень по території України, а саме: від пункту завантаження до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту розвантаження; між пунктами завантаження і розвантаження в межах України; надає послуги з перевезень за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; надає експедиційні послуги (планування та організація перевезень, отримання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних та інших формальностей, контроль за проходженням і одержанням вантажів, проведення взаєморозрахунків, тощо). При цьому Перевізник має право залучати третіх осіб для виконання заявок Експедитора.

Згідно з п. п. 4.1- 4.1.1 Договору, Експедитор зобов'язується в порядку й на умовах, певних даним Договором, оплачувати послуги з перевезення вантажу, транспортно-експедиторські послуги та відшкодувати документально підтверджені витрати Перевізника, пов'язаних з виконанням перевезення за заявками згідно даного Договору. Розрахунки за цим Договором здійснюються Перевізником у безготівковій формі на умовах 100 % оплати в день розвантаження автомобіля на підставі копії рахунку переданого Перевізником за допомогою факсимільного зв'язку, з подальшим отриманням оригіналу рахунка, товарно-транспортної накладної (CMR/TTH) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта приймання - передачі наданих послуг та податкової накладної, якщо інше не передбачено в заявці на перевезення. Крім того, в акті зазначається сума фактично отриманої Перевізником винагороди на дату складання акта (передплати) у разі такого отримання, та сума, яка належить до сплати. Розрахунки по даному Договору здійснюються відповідно до діючого законодавства України у національній валюті України - гривні в безготівковій формі шляхом переказу відповідних грошових коштів на рахунок Перевізника. У випадку коли Сторонами в заявці на перевезення встановлена вартість перевезення в іноземній валюті, розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день оформлення рахунку.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було належним чином надано послуги відповідно до умов Договору, що підтверджується Актами надання послуг, копії яких наявні у матеріалах справи, на загальну суму 413 640,00 грн.

Відповідач надані послуги оплатив частково, у загальному розмірі 245 660,00 грн., чим допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 167 800,00 грн.

22.02.2017 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 22/02-2017 з вимогою оплати заборгованості в сумі 167 800,00 грн.

У відповідь на претензію відповідач направив на адресу позивача гарантійний лист № 29/03 від 20.03.2017 р. із графіком погашення заборгованості.

Проте, станом на час розгляду справи відповідач не сплатив заборгованість за запропонованим ним графіком, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення вказаних коштів у розмірі 167 800,00 грн.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "УА ТРАНС" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд.66; код ЄДРПОУ 39543035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Транс" (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 129-А; код ЄДРПОУ 33410353) 167 800 (сто шістдесят сім тисяч вісімсот тисяч) грн. 00 коп. заборгованості та 2 517 (дві тисячі п'ятсот сімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 26.06.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна