ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20.06.2017 Справа № 905/1262/17
Позивач: Приватне підприємство «Територія охорони бізнесу», м. Київ
про стягнення 117 142,30грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився.
Приватне підприємство «Територія охорони бізнесу» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 117 142,30грн., у тому числі:
· 102 414,04грн. – заборгованості за надані протягом березня 2015р. -грудня 2016р. послуги з охорони;
· 1 410,79грн. – 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 16.11.2016р. по 15.05.2017р.;
· 6 824,45грн. – інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за період: листопад 2016р. – квітень 2017р.;
· 6 493,02грн. – пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 16.11.2016р. по 15.05.2017р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послу з охорони від 03.03.2015р. №718.А в частині порушення порядку та строків оплати послуг.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не заперечив проти позовних вимог, не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, відзив на позов і докази сплати суми позову господарському суду не надав, у зв'язку з чим, а також з огляду на те. що явка представників сторін у судове засідання судом не визнавалась обов'язковою і в матеріалах справи є всі необхідні документи для розгляду спору по суті, господарським судом справа на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:
03.03.2015р. між Приватним підприємством «Територія охорони бізнесу» (виконавець) та Дочірнім підприємством «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (замовник) був укладений договір №718.А про надання послуг з охорони.
Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2015р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.7.1 договору). Строк надання послуг: з 01.03.2015р. по 31.12.2015р. (п.7.1.1 договору).
Договір може бути змінено чи продовжено за взаємною згодою сторін, про що підписується додаткова угода (п.7.2 договору).
Якщо за п'ятнадцять календарних днів до закінчення строку договору жодна з сторін в письмовій формі не вимагатиме його припинення, договір вважається кожного разу продовженим на тих же умовах на один рік (п.7.4 договору).
Предметом договору є надання послуг з охорони, які полягають в наступному:
- охорона об'єкта замовника, шляхом підтримання громадського порядку та/або забезпечення контрольно-перепускного режиму (п.1.1.1 договору);
- охорона майна замовника, у випадку, передбаченому п.2.1.4 даного договору (п.1.1.2 договору).
Згідно умов договору відповідачем доручено, а позивачем взяте на себе зобов'язання щодо надання охоронних послуг на об'єкті відповідача за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, частина території Слов'янського курорту (вул. Золочевського, вул. Пушкінська, частина парку курорту) та будівля санаторію «Слов'янський»).
Вартість послуг виконавця, відповідно до умов цього договору становить 62 126,00грн. разом з ПДВ за один місяць надання послуг виконавцем (п.4.1 договору).
Згідно п.3.1.2. договору, відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.
Розрахунки за послуги виконавця здійснюються замовником в гривнях, на умовах попередньої (авансової) оплати, щомісячно до 15-го числа поточного місяця на підставі цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок виконавця вказаний в цьому договорі (п.4.2 договору).
Послуги за цим договором вважаються наданими після підписання акту прийому-передачі наданих послуг. Виконавець надає замовнику акт наданих послуг. Замовник протягом 10 календарних днів підписує акт наданих послуг та один екземпляр повертає виконавцю, або направляє мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну акти наданих послуг не будуть підписані та надані виконавцю чи останнім не буде одержано мотивованої відмови, то акти наданих послуг вважаються підписаними, а дані послуги надані належним чином і в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій зі сторони замовника (п.4.3 договору).
Актом прийому-передачі об'єкта під охорону б/н від 03.03.2015р. замовник передав, а виконавець прийняв об'єкт під охорону шляхом підтримання громадського порядку та/або забезпечення контрольно-перепускного режиму на ньому.
Додатковою угодою №1 від 29.05.2015р. сторони збільшили вартість послуг за договором до 74 551.20грн. з ПДВ та встановили, що така ціна буде діяти в період з 01.06.2015р. по 31.08.2015р.
У подальшому, сторони змінювали вартість надання послуг протягом 2016р. та інші умови договору, про що підписували додаткові угоди №2-5. Таким чином, відповідно до п.4.1. договору, вартість послуг за місяць складає:
з 01.03.2015р. - 62 126,00 грн.;
з 01.06.2015р. - 74 551,20 грн.;
з 01.01.2016р. - 51 700,80 грн.;
з 22.07.2016р. - 64 626,00 грн.;
з 06.09.2016р. - 51 700,80 грн.
Будь-яких додаткових угод про продовження строку дії договору, а також про викладення п.7.1.1 договору від 03.03.2015р. в новій редакції та встановлення інших строків надання послуг, ніж ті, що передбачені п.7.1.1 сторони не укладали. В той же час, за п'ятнадцять календарних днів до закінчення строку договору, тобто до 16.12.2015р., жодна зі сторін в письмовій формі не вимагала його припинення, тому відповідно до п.7.4 договору договір було продовжено на тих же умовах на один рік, тобто до кінця 2016 року. Доказів зворотного сторонами суду надано не було.
Додатковою угодою №6 від 22.12.2016р. сторони домовились про дострокове розірвання договору за взаємною згодою сторін, зазначивши при цьому, що договір вважається розірваним з 01.01.2017р.
На виконання умов укладеного між сторонами договору протягом березня 2015р. -грудня 2016р. позивачем відповідачеві були надані послуги з охорони об'єкта і майна замовника. Вартість наданих послуг становить 1 236 067,24грн.
Факт надання і сума послуг відповідачем не оспорюється і підтверджується на останньому його етапі (протягом березня-грудня 2016р.) підписаними повноважними представниками обох сторін і затвердженими керівниками підприємств актами надання послуг №№:
- 33 від 31.03.2016р. на суму 51 700,80грн. з ПДВ;
- 49 від 30.04.2016р. на суму 51 700,80грн. з ПДВ;
- 61 від 31.05.2016р. на суму 51 700,80грн. з ПДВ;
- 71 від 30.06.2016р. на суму 51 700,80грн. з ПДВ;
- 89 від 31.07.2016р. на суму 51 700,80грн. з ПДВ;
- 103 від 31.08.2016р. на суму 68 795,44грн. з ПДВ;
- 115 від 30.09.2016р. на суму 53 855,00грн. з ПДВ;
- 130 від 31.10.2016р. на суму 51 700,80грн. з ПДВ;
- 141 від 30.11.2016р. на суму 51 700,80грн. з ПДВ;
- 145 від 31.12.2016р. на суму 51 700,00грн. з ПДВ.
Акти надання послуг підписані сторонами без будь-яких зауважень.
Надані позивачем послуги відповідачем оплачені частково у сумі 1 133 653,20грн., тобто не у повному обсязі були оплачені послуги з охорони за листопад 2016р. (з огляду на переплати попередніх періодів) і у повному обсязі за рудень 2016р.
Позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога №20/11 від 13.03.2017р. про сплату коштів за надання послуг у сумі 104 540,04грн., яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.
За таких обставин і зважаючи на те, що:
· укладений між сторонами договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України;
· згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановленого договором;
· відповідно до ч.2 ст.901 Цивільного кодексу України, «положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання»;
· ч.1 ст.902 Цивільного кодексу України передбачено, що «виконавець повинен надати послугу особисто»;
· згідно ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, «якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором»;
· відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;
· згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;
· ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
· п.4.2 договору сторони встановили, що розрахунки за послуги виконавця мали здійснюватися замовником на умовах попередньої (авансової) оплати, щомісячно до 15-го числа поточного місяця;
· відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;
· у разі порушення зобов'язання відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди;
· ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
· штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України);
· згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано;
· ч.2 ст.343 Господарського кодексу України обумовлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня;
· згідно ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня;
· сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 16.11.2016р. по 15.05.2017р. від суми боргу 50 714,04грн. становить 753,93 грн., позивачем заявлена більша сума, а саме – 769,14грн.;
· сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 16.12.2016р. по 15.05.2017р. від суми боргу 51 700,00грн. становить 641,46 грн., позивачем заявлена більша сума, а саме – 641,65грн.;
· сума інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період: листопад 2016р. – квітень 2017р. від суми боргу 50 714,04грн. становить 3 921,93 грн., позивачем заявлена менша сума, а саме – 3 877,55грн.;
· сума інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період: грудень 2016р. – квітень 2017р. від суми боргу 51 700,00грн. становить 3 013,33 грн., позивачем заявлена менша сума, а саме – 2 946,90грн.;
· загальна сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 1 395,39грн., позивачем заявлена більша сума, а саме – 1 410,79грн.;
· загальна сума інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 6 935,26грн., позивачем заявлена менша сума, а саме – 6 824,45грн.;
· зауважень щодо розрахунку основної заборгованості з урахуванням здійснених нарахувань і штрафних санкцій відповідачем не заявлено,
господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості, 3% річних і інфляційних обґрунтовані і підлягають задоволенню:
- у повному обсязі щодо основного боргу і інфляційних втрат;
- частково (з огляду на помилковість розрахунку) щодо 3% річних.
Щодо заявленої до стягнення пені в сумі 6 493,02грн. суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України «виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом».
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України: «якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства».
Умовами укладеного між сторонами договору не передбачена відповідальність замовника за порушення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені, позивач в позовній заяві не зазначив акт цивільного законодавства, яким передбачена відповідальність за порушення (прострочення) виконання зобов'язання у даному випадку, у зв'язку з чим, вимоги щодо стягнення пені необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 547, 548, 551, 611, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст.43, 49, 82– 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково у сумі 110 744,69грн.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (адреса: 84110, Донецька область, місто Слов'янськ, вул. Пушкінська, б.2, код ЄДРПОУ 30708792, п/р 2600839321401 в ПАТ «Енергобанк», МФО 300272) на користь Приватного підприємства «Територія охорони бізнесу» (адреса: 02091, м. Київ, Харківське шосе, 56, к.724 п/р 26007060408275 в Печерській філії «Приват Банк», МФО 300711, код ЄДРПОУ 37961711) 102 414,04грн. заборгованості за надані послуги, 6 935,26грн. – інфляційних, 1 395,39грн. – 3% річних, 1 552,88грн. – на відшкодування витрат по оплаті судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя В.І. Матюхін
Повний текст рішення складено 20.06.2017р.
Надруковано примірників:
1 до справи;
1 позивачу;
1 відповідачу.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2017 |
Оприлюднено | 04.07.2017 |
Номер документу | 67484807 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
В.І. Матюхін
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні