Рішення

від 19.06.2017 по справі 910/7062/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2017№910/7062/17

За позовом Приватного підприємства "Гарант-Енерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСЬКБУД-4"

про стягнення 106 270,09 грн.,

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: Соболь М.П. - довіреність № б/н., від 01.02.2017;

від відповідача: не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19 червня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Гарант-Енерго" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСЬКБУД-4" (далі - відповідач) про стягнення 106 270,09 грн., в тому числі 57 265,32 грн. основного боргу, 44 655,50 грн. збитків від інфляції, 4 349,27 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором субпідряду № 1/14-ФОК від 04.07.2014 року в частині здійснення повної та своєчасної оплати за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.05.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/7062/17, розгляд справи призначено на 31.05.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні 31.05.2017 року надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 31.05.2017 року не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 31.05.2017 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 19.06.2017 року.

У судовому засіданні 19.06.2017 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 19.06.2017 року не з'явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 28, оф. 36 на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з ЄДРПОУ та вказана в позові.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІСЬКБУД-4" (генпідрядник) та Приватним підприємством "Гарант-Енерго" (субпідрядник) укладено Договір субпідряду № 1/14-ФОК (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню своїми силами доручений комплекс робіт з електропостачання та зовнішнього освітлення на об'єкті: Житловий масив Позняки-Західний , 2-й мікрорайон. Фізкультурний водно-оздоровчий комплекс на дільниці № 25 (об'єкт), згідно проектно-кошторисної документації на об'єкт, державними будівельними нормами (ДБН), з високою якістю, та здати виконані роботи генпідряднику у закінченому вигляді.

Згідно з п. 1.2. Договору генпідрядник зобов'язується прийняти у субпідрядника роботи, виконані у відповідності з проектом об'єкта, і оплатити їх після одержання коштів за виконаний об'єм робіт від замовника об'єкта.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що вартість робіт, що підлягають виконанню субпідрядником на будівництві об'єкту, складає 1 127 561,51 грн., в тому числі ПДВ 187 926,92 грн.

Початком виконання робіт, передбачених п.1.1. Договору вважається дата підписання сторонами графіку робіт (п. 3.1. Договору).

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Договору субпідрядник до 25 числа звітного місяця надає повноважному представнику генпідрядника акти приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі № КБ-3. Генпідрядник приймає виконані роботи і оформлює акти виконаних робіт на протязі трьох робочих днів, з дня їх пред'явлення, при відсутності зауважень до фактично виконаних субпідрядником робіт по обсягам та якості із сторони генпідрядника, технагляду замовника або інших контролюючих органів.

Згідно п. 5.4. Договору оформлені акти приймання виконаних робіт являються основним документом для проведення розрахунків.

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що оплата виконаних робіт здійснюється щомісячно безготівковими платежами на розрахунковий рахунок субпідрядника у наступному порядку:

-95 % від суми кожного оформленого акту № КБ-2в, довідки № КБ-3 на протязі 10 календарних днів з моменту їх підписання при умові одержання коштів за виконаний об'єм робіт від замовника об'єкта;

-5 % відкладеного платежу, які накопичені за період кожного етапу робіт, як гарантія виконання зобов'язань субпідрядника за Договором, сплачуються генпідрядником в строк до 30 календарних днів після передачі субпідрядником кожного етапу робіт.

На виконання умов Договору позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 57 265,32 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3 за вересень 2014 року та актом приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за вересень 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором субпідряду № 1/14-ФОК від 04.07.2014 року в частині здійснення повної та своєчасної оплати за виконані роботи.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двосторонніми.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічні положення містять вимоги статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України та частиною 5 статті 321 Господарського кодексу України встановлено, що в разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З даними нормами також кореспондується частина 4 статті 879 Цивільного кодексу України, відповідно до якої оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт за Договором та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 57 265,32 грн. основного боргу.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та умов Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання згідно Договору на момент розгляду справи настав.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 57 265,32 грн. основного боргу є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 44 655,50 грн. збитків від інфляції та 4 349,27 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 44 246,72 грн. інфляційних втрат та 3 009,88 грн. 3 % річних за розрахунком суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів в спростування обставин, викладених у позові.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню в розмірі 57 265,32 грн. основного боргу, 44 246,72 грн. інфляційних втрат та 3 009,88 грн. 3 % річних.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСЬКБУД-4" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 28, оф. 36, ідентифікаційний код 37165641) на користь Приватного підприємства "Гарант-Енерго" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21, ідентифікаційний код 30577113) 57 265 (п'ятдесят сім тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 32 коп. основного боргу, 44 246 (сорок чотири тисячі двісті сорок шість) грн. 72 коп. інфляційних втрат, 3 009 (три тисячі дев'ять) грн. 88 коп. 3 % річних, 1 573 (одну тисячу п'ятсот сімдесят три) грн. 68 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.06.2017

Суддя М.Є. Літвінова