Постанова

від 27.06.2017 по справі 904/4149/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017 року Справа № 904/4149/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: головний спеціаліст відділу правового забезпечення юридичного управління виконкому міської ради ОСОБА_1, довіреність № 5/26-108 від 14.02.2017

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 у справі № 904/4149/15

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 122 585, 40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Криворізька міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан" про стягнення з останнього на користь територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради заборгованості по орендній платі за землю за договором оренди земельної ділянки від 22.04.2008 № 414, що виникла за період оренди з 01.01.2014 по 11.06.2014, у сумі 122 585, 40 грн.

За вказаною позовною заявою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2015 порушено провадження у справі № 904/4149/15; до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Криворізьку північну об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 у справі № 904/4149/15 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан" на користь Криворізької міської ради 122 585, 40 грн. - заборгованості та 1 838, 78 грн. витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідач за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2014 по 11.06.2014 повинен був сплатити орендну плату у загальній сумі 204 309, 00 грн., строк оплати якої відповідно до умов договору оренди земельної ділянки вважається таким, що настав. Проте, відповідачем орендну плату за користування земельною ділянкою сплачено частково, а саме у сумі 81 723, 60 грн. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою становить 122 585, 40 грн., а оскільки на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості з орендної плати у сумі 122 585, 40 грн. відповідач не надав, вбачав підстави стягнути дану суму боргу у судовому порядку. Суд першої інстанції не погодився з доводами відповідача щодо неправомірності застосування у розрахунку орендної плати коефіцієнту 2,5 до ставки податку, що застосовується у містах обласного значення, пославшись на чинність рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 № 2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу, пунктом 1.1. якого затверджено та введено в дію з 01.01.2014 ставки податку за земельні ділянки на території міста, визначені відповідно до вимог пункту 1 ст. 275 Податкового кодексу України як для міста обласного значення з чисельністю населення від 500 до 1 000 тис. осіб. Відповідно, за висновком суду, коефіцієнт 2,5, визначений зазначеним рішенням Криворізької міської ради як для міста обласного значення, має застосовуватися до регулювання земельних правовідносин у м. Кривому Розі за спірний період з 01.01.2014 по 11.06.2014.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пірсан" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, відповідач просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що свої зобов'язання в частині оплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки виконував належним чином та з урахуванням положень ч. 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", використовуючи нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що діяла на той час. Разом з тим, за доводами відповідача, застосування коефіцієнта 2,5 для міст обласного значення є неаргументованим, так як жодного нормативно-правового акту відносно присвоєння даного статусу м. Кривий Ріг немає, а рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 № 2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" в частині слів "обласного значення" є таким, що суперечить чинному законодавству. Відповідач вважає, що встановлення місту даного статусу порушує права позивача, оскільки тягне за собою сплату користувачем земель міста земельного податку та орендної плати з застосуванням додаткового коефіцієнта 2,5 згідно ст. 275 Податкового кодексу України, що є значним тягарем для користувача земель міста.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 року № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_2" у судовому порядку визнано нечинним на майбутнє, дія цього рішення припинена з 2014 року. Отже, з 2014 року місто ОСОБА_2 Ріг набуло статусу населеного пункту, нормативна грошова оцінка земель якого не проведена. Починаючи з 2014 року, у м. Кривому Розі діють ставки податку на земельні ділянки, затверджені рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2013 № 2088 "Про ставки земельного податку за земельні ділянки на території міста ОСОБА_2". Вказане рішення оскаржувалось в рамках адміністративного спору з підстави застосування в ньому коефіцієнту 2,5 для міст обласного значення, однак, залишене чинним як таке, що відповідає вимогам законодавства України, стосується не тільки осіб, які приймали участь у справі, але й має загально громадське значення, оскільки не є актом індивідуальної дії, а стосується невизначеного кола осіб. За доводами позивача, оскільки предметом даного спору є стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2014 по 11.06.2014, вказаний період підпадає під регулювання рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 № 2088. Відтак, коефіцієнт 2,5, як для міста обласного значення, застосовується до регулювання земельних правовідносин в місті ОСОБА_2 за спірний період правомірно.

07.06.2017 до апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги. Відповідно до даних пояснень відповідач, посилаючись на положення п. 6 договору оренди з урахуванням внесених до нього додатковою угодою змін, положення Податкового кодексу України та Закону України "Про оцінку земель" (щодо визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності), вважає, що в силу як відповідних законодавчих положень, так і умов укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди, розмір орендної плати, який підлягає оплаті за спірний період користування земельною ділянкою, має визначатись у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України на підставі витягу з технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. За наведеного, на думку відповідача, розрахунок заявленого до стягнення боргу з орендної плати, зроблений на підставі ст. 275 Податкового кодексу України, та наданий управлінням земельних ресурсів (за твердженням відповідача - неуповноваженою особою), а не позивачем, є невірним. Відповідач вважає, що позивач без дотримання вимог законодавства та в порушення договірних правовідносин неправомірно визначив додатковий обов'язок сплати грошових коштів у розмірі 122 585, 40 грн. в рахунок річної орендної плати за 2014 рік. Також, відповідач звертає увагу суду на ті обставини, що ним за 2014 рік було задекларовано орендну плату у розмірі 182 736, 00 грн. на рік, а сплачено за спірний період оренди - 81 723, 60 грн.

26.06.2017 до апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання, у якому наведено прохання долучити до матеріалів справи додаткові документи, витребувані ухвалою суду від 08.06.2017, у тому числі розширений обґрунтований розрахунок орендної плати за землю з урахуванням п. 6 спірного договору оренди земельної ділянки. Також, у цьому клопотанні позивачем наведені додаткові пояснення, відповідно до яких позивач вважає, що виконаний розширений обґрунтований розрахунок орендної плати за землю з урахуванням п. 6 договору не підлягає застосуванню при вирішенні даного спору, оскільки обчислення у 2014 році орендної плати за землю за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, визначеною згідно рішення міської ради від 14.05.2010 № 3884, яке втратило чинність з 01.01.2014, є неправомірним. Позивач зазначає і про те, що за даними такого розрахунку розмір орендної плати за землю за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки на підставі довідки про нормативну грошову оцінку від 08.02.2011 № 210-р 2 , підготовленої згідно рішення міської ради від 14.05.2010 № 3884, є меншим, ніж ТОВ "Пірсан" декларувало та сплачувало протягом спірного періоду. Відтак, на думку позивача, ТОВ "Пірсан" усвідомлювало, що порядок і розмір орендної плати за землю з 01.01.2014 змінилися. Позивач звертає увагу на положення п. 12 спірного договору, відповідно до яких розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до договору, у тому числі, у разі зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землі, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. При цьому, за доводами позивача, статтею 275 Податкового кодексу України, яка діяла на момент виникнення спірної заборгованості (01.01.2014 - 11.06.2014), було визначено, що до земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, застосовуються ставки у розмірах та порядку, передбаченими цим Кодексом. Згідно з п. 275.3 Податкового кодексу України ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті. За доводами позивача, з 2014 року у місті ОСОБА_2 не було проведено нормативну грошову оцінку, відповідно, діяли ставки податку за земельні ділянки, затверджені рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2013 № 2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території міста ОСОБА_2", яке оскаржувалося в судах першої та апеляційної інстанції по справі № 210/4946/13, проте, було залишене чинним як таке, що відповідає вимогам законодавства України, стосується не тільки осіб, які приймали участь у справі, але й має загально громадське значення, оскільки не є актом індивідуальної дії, а стосується невизначеного кола осіб. Також, позивач звертає увагу на ті обставини, що відповідно до п. 3 зазначеного рішення міської ради орендарям земельних ділянок було рекомендовано протягом другого півріччя 2013 року звернутись до Криворізької міської ради з питання внесення відповідних змін до діючих договорів оренди. Однак, ТОВ "Пірсан" у визначений період свідомо не скористалось своїм правом та не звернулось до міської ради для внесення змін до договору оренди.

Третя особа письмовий відзив на апеляційну скаргу не надала, явку свого повноважного представника у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, не забезпечила, про поважність причин неявки суд не повідомила. Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення апеляційним господарським судом судових засідань у справі за її місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення третій особі копій відповідних ухвал суду (а.с. 195, 200, 209, т. 1).

За таких обставин неявка повноважного представника третьої особи у судове засідання, ненадання відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 30.03.2017 апеляційна скарга у даній справі прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коваль Л.А. (доповідач), судді - Пархоменко Н.В., Чередко А.Є., розгляд скарги призначено у судове засідання на 20.04.2017.

У судовому засіданні 20.04.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 18.05.2017; у судовому засіданні 18.05.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 08.06.2017.

Ухвалами апеляційного господарського суду від 08.06.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.06.2017); розгляд скарги відкладено у судове засідання на 27.06.2017.

У судовому засіданні 27.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача (був присутній у судовому засіданні 18.05.2017), апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2008 Криворізька міська рада (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Пірсан" (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір, а.с. 10-13, т. 1), відповідно до умов якого (пункт 1) у редакції Додаткової угоди до ОСОБА_3 від 12.06.2011 про продовження терміну дії ОСОБА_3 оренди земельної ділянки від 11.06.2008 № 040810800414 та внесення змін до нього (а.с. 15-16, т. 1) орендодавець на підставі рішень міської ради від 27.04.2007 № 1205 та від 30.01.2008 № 2286 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення автозаправної станції, яка знаходиться на вул. 23 Лютого, 52а у Тернівському районі м. Кривого Рогу.

В оренду передається земельна ділянка площею 0,72 га (пункт 2 ОСОБА_3).

Відповідно до пункту 3 ОСОБА_3 кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:07:373:0030.

Пунктом 17 ОСОБА_3 встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього ОСОБА_3 за актом її приймання-передачі.

Договір зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.06.2008 за № 040810800414.

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 11.06.2008 (а.с. 14, т. 1) робоча комісія міської ради по оформленню прийому та передачі земельних ділянок в межах міста, затверджена рішенням міської ради від 21.06.2005 № 65 та змінами від 21.11.2006 № 609, 28.03.2007 № 1063, у складі наведених в акті осіб передала, а відповідач прийняв в оренду обумовлену ОСОБА_3 оренди земельну ділянку.

Відповідно до пункту 5 ОСОБА_3 оренди земельної ділянки Договір укладено на 3 роки.

В подальшому, Додатковою угодою від 12.06.2011 термін дії ОСОБА_3 оренди земельної ділянки від 11.06.2008 № 040810800414 продовжено на три роки (пункт 1 Додаткової угоди).

Зазначена Додаткова угода зареєстрована у Управлінні Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 15.02.2012 за № 121100004001001.

Отже, термін дії ОСОБА_3 оренди земельної ділянки закінчився. Ця обставина сторонами у справі не заперечується.

Згідно з пунктом 6 ОСОБА_3 оренди земельної ділянки (з урахуванням Додаткової угоди від 12.06.2011) річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, на підставі витягу із технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на рахунок Управління держказначейства у Тернівському районі м. Кривого Рогу.

Відповідно до пункту 8 ОСОБА_3 оренди земельної ділянки (з урахуванням Додаткової угоди від 12.06.2011) орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; за неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою; річна орендна плата за користування земельною ділянкою за період з дат закінчення ОСОБА_3 оренди від 11.06.2008 № 040810800414 до укладання цієї Додаткової угоди провадиться орендарем відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 10 ОСОБА_3 розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства; орендар самостійно зобов'язується щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки; зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього ОСОБА_3.

За положеннями пункту 11 ОСОБА_3, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов ОСОБА_3 чи продовження його дії.

Пунктом 12 ОСОБА_3 встановлено, що розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього ОСОБА_3 у разі, у тому числі, зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Пунктом 14 ОСОБА_3 передбачено, що орендар (крім громадян) самостійно обчислює суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби міста податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

За розрахунком різниці плати за землю по ОСОБА_3 оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 11.06.2008 № 040810800414) з додатковою угодою про продовження терміну дії ОСОБА_3 (державна реєстрація від 15.02.2012 № 121100004001001), термін дії закінчився 11.06.2014, по ТОВ "Пірсан" під розміщення автозаправної станції на вул. 23 Лютого, 52а площею 7 200 кв.м у Тернівському районі за період 01.01.2014 - 11.06.2014 (розрахунок виконаний на підставі Податкового кодексу України та п. 5 додатку до рішення міської ради від 26.06.2013 № 2088 по Тернівському району, орендна плата визначена у трикратному розмірі земельного податку), який Криворізька міська рада надала при зверненні з позовом до суду (додаток до позовної заяви) (а.с. 23, т. 1), відповідач за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2014 по 11.06.2014 повинен був сплатити орендну плату у загальній сумі 204 309, 00 грн., у свою чергу, відповідач сплатив орендну плату у сумі 81 723, 60 грн., отже, позивач вважає, що заборгованість відповідача з орендної плати за вказаний період оренди становить 122 585, 40 грн.

Обставини наявності заборгованості відповідача з орендної плати за період користування земельною ділянкою на підставі ОСОБА_3 з 01.01.2014 по 11.06.2014 і спричинили звернення позивача з позовом до суду.

Переглядаючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 2 Закону України "Про оренду землі" в редакції на дату виникнення спірних правовідносин, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону України "Про оренду землі").

За змістом статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як встановлено вище, умовами пункту 6 ОСОБА_3 в редакції додаткової угоди від 12.06.2011 визначено, що річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України на підставі витягу із технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Посилання на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки як на підставу визначення розміру річної орендної плати були включені до пункту 6 ОСОБА_3 і при його укладенні у 2008 році.

Проте, як вбачається з доданого позивачем до позову розрахунку заборгованості відповідача з орендної плати за спірним ОСОБА_3 за період користування орендованою земельною ділянкою з 01.01.2014 по 11.06.2014, сума орендної плати, яка підлягає оплаті, була визначена у трикратному розмірі земельного податку, розрахованого з урахуванням ставки податку, затвердженої та введеної в дію з 01.01.2014 рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2013 № 2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу", коефіцієнту диференціації, визначеного цим же рішенням в залежності від мети використання земельної ділянки та району міста, а також коефіцієнту, що застосовується у містах обласного значення.

Однак, колегія суддів не вбачає підстав погодитись з правомірністю визначення відповідачу у даному випадку розміру орендної плати за користування земельною ділянкою за спірний період користування, виходячи із ставки земельного податку, затвердженої рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2013 № 2088, та вважає наданий позивачем розрахунок боргу з орендної плати таким, що проведений з порушенням умов спірного ОСОБА_3 оренди щодо порядку та розміру встановлення орендної плати.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2013 № 2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" затверджено та введено в дію з 01.01.2014: 1) ставки податку за земельні ділянки на території міста, визначені відповідно до вимог п. 1 ст. 275 Податкового кодексу України як для міст обласного значення з чисельністю населення від 500 до 1 000 тис. осіб; 2) розміри коефіцієнтів диференціації ставки земельного податку за користування земельними ділянками певного функціонального використання та місцезнаходження в межах міста (додаток до рішення). Цим же рішенням надано згоду орендарям земельних ділянок на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок у частині розміру річної орендної плати за землю; рекомендовано орендарям земельних ділянок протягом другого півріччя 2013 року звернутися до міської ради з питання внесення відповідних змін до діючих договорів оренди.

У зв'язку з прийняттям міською радою рішення від 26.06.2013 № 2088 зміни до ОСОБА_3 оренди в частині розміру орендної плати за погодженням сторін ОСОБА_3 внесені не були.

Як наведено вище, ставка податку за земельні ділянки зазначеним рішенням міської ради визначена відповідно до вимог п. 1 ст. 275 Податкового кодексу України.

Однак, наведена правова норма встановлює розміри ставок податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Разом з тим, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка перебувала в оренді у відповідача, проведена, і це підтверджується умовами спірного ОСОБА_3 (п. 6), невід'ємною частиною якого є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 566 від 17.03.2008, виконаний Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів (а.с. 5, т. 2); рішенням Криворізької міської ради від 22.12.2004 № 2494 "Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста ОСОБА_2", за змістом якого затверджена грошова оцінка підлягає застосуванню для визначення розміру плати за землю з 01.01.2015 (а.с. 8-11, т. 2).

В подальшому, а саме 14.05.2010 Криворізькою міською радою було прийняте рішення № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_2", яким затверджено відповідну технічну документацію з визначенням базової вартості одного кв.м земель міста, зонального коефіцієнту, який характеризує залежність рентного доходу від ступеню містобудівної цінності території (економіко-планувальної зони); передбачено поетапне застосування вартості одного кв.м земель міста. Пунктом 5 цього ж рішення вирішено вважати таким, що втратило чинність, рішення міської ради від 22.12.2004 № 2494 "Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста ОСОБА_2". (а.с. 67, т. 1).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року (справа № 2а-423/10/0408) рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 3884 від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_2" визнано нечинним (а.с, 73-76, т. 1). Дана постанова залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012 (К/9991/76012/11) (а.с. 72-72, т. 1).

Також, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 (справа № 2а-423/10/0408) роз'яснено, що дія рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 3884 від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_2" може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 року (а.с. 78-79, т. 1). Ця ухвала залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.06.2013 (К/800/19851/13) (а.с. 80-81, т. 1).

З огляду на визнання нечинним у судовому порядку рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 3884 від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_2", відновило дію рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 № 2494 "Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста ОСОБА_2".

Також, відповідно до підпункту 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, що діяв протягом періоду, за який заявлено до стягнення борг з орендної плати, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (частина перша пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України), а центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка за станом на 1 січня поточного року, що визначається за відповідною формулою (пункт 289.1 статті 289 Податкового кодексу України).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель" у відповідній редакції). За приписами частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок обов'язково проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Проте, зазначений Закон не визначає, що у разі не проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок після спливу 5-7 або 7-10 років дії раніше проведеної нормативної грошової оцінки земельних ділянок така нормативна грошова оцінка автоматично втрачає чинність.

Колегія суддів не заперечує можливість обчислення земельного податку щодо земельних ділянок, грошову оцінку яких не проведено, за їх площею, і це прямо слідує з положень ст. 275 Податкового кодексу України.

Проте, спір, який розглядається у даній справі, не є спором щодо обчислення і стягнення податку щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, а є спором щодо обчислення, встановлення і стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою на підставі спірного ОСОБА_3, яким врегульовано питання визначення розміру орендної плати.

Земельний податок і орендна плата за своєю правовою природою є різними видами платежів, які мають різний порядок обчислення та нарахування.

Приймаючи оскаржуване рішення у даній справі, місцевий господарський суд наведеного вище не врахував та неправомірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу з орендної плати, розмір якого встановлено всупереч умовам ОСОБА_3. При цьому матеріали справи містять посилання відповідача на правові норми щодо визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності на підставі даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на обов'язковість здійснення орендної плати виключно на умовах, узгоджених сторонами договору, яким місцевий господарський суд не надав жодної оцінки.

З метою з'ясування обставин розміру орендної плати, яка підлягала оплаті відповідачем за період 01.01.2014 - 11.06.2014 та яка була б визначена з дотриманням умов (п. 6) ОСОБА_3, апеляційний господарський суд неодноразово відкладав розгляд апеляційної скарги, зобов'язував позивача надати розрахунок орендної плати за спірний період з урахуванням положень п. 6 розділу "Орендна плата" ОСОБА_3 (з урахуванням додаткової угоди від 12.06.2011 року), тобто виходячи з трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; розрахунок податку на землю, виконаний з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що діяла до прийняття Криворізькою міською радою рішення № 3884 від 14.05.2010 , та інше, однак, надані додатково позивачем розрахунки розміру орендної плати виконані, виходячи із ставки податку за земельну ділянку, визначену, виходячи з площі земельної ділянки (тобто як для земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена) (а.с. 2-4, т. 2) або з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 № 3884, яке з 01.01.2014 для визначення розміру орендної плати не застосовується (а.с. 5, т. 2). Відповідно, такі розрахунки не можуть бути прийняті судом як належні, тоді як за встановленими обставинами справи та наведеними вище положеннями законодавства колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради заборгованості з орендної плати у заявленій до стягнення сумі, як такої, що визначена з порушенням норм ОСОБА_3.

Апеляційний господарський суд позбавлений можливості самостійно здійснити розрахунок заборгованості з орендної плати за спірний період користування відповідачем земельною ділянкою, який би відповідав умовам ОСОБА_3, оскільки матеріали справи не містять всіх необхідних вихідних даних для проведення такого розрахунку (витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, складеного станом на 01.01.2014 року, з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, локальних коефіцієнтів тощо) та не наділений відповідною компетенцією розраховувати борг з орендної плати; обов'язком суду при розгляді справи є перевірка правильності складення розрахунку боргу з орендної плати стороною або сторонами.

Відтак позивач не довів наявність боргу відповідача з орендної плати у заявленому до стягнення розмірі.

За наведеного, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, апеляційний господарський суд відхиляє доводи позивача, наведені в обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу.

Колегія суддів не надає правової оцінки як доводам відповідача, так і позивача, щодо віднесення міста ОСОБА_2 до міст обласного значення та правомірності чи неправомірності застосування до ставки податку, який визначається на підставі ст. 275 Податкового кодексу України, коефіцієнту 2,5 для міст обласного значення, оскільки, як встановлено вище, здійснення розрахунку заборгованості відповідача з орендної плати з застосуванням ставки податку, затвердженої та введеної в дію рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2013 № 2088, не відповідає умовам укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 оренди.

Щодо посилання позивача на пункт 12 ОСОБА_3, яким встановлено, що розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього ОСОБА_3 у разі, у тому числі, зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У даних правовідносинах рішенням міської ради затверджено ставки земельного податку для земельних ділянок у межах міста ОСОБА_2, нормативну грошову оцінку яких не проведено, відповідно, така зміна земельного податку до спірних правовідносин не може бути застосована.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що долучений позивачем до матеріалів справи розрахунок боргу з орендної плати виконано неповноважною особою, оскільки відповідно до Положення про управління земельних ресурсів виконкому міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 30.12.2013 № 2373 (а.с. 8-11, т. 2), до повноважень відповідного управління віднесено, у тому числі, розрахунок ставок орендної плати за землю та її розміру.

Судові витрати за подання позовної заяви відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача; судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 року у справі № 904/4149/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 року у справі № 904/4149/15 скасувати.

Прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, площа Молодіжна, будинок 1; ідентифікаційний код 33874388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан" (49022, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Океанська, будинок 11; ідентифікаційний код 34590069) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 696, 88 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена 30.06.2017

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко