Рішення

від 27.06.2017 по справі 922/1901/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2017 р.Справа № 922/1901/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Регіонального Відділення Фонду державного майна по Харківській області м. Харків Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Український державний проектний інститут Укрміськбудпроект , м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дергачі, Харківська обл. про стягнення 15223,10 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 04 від 04.01.2017 р.)

відповідача - ОСОБА_3 (договір про надання правової допомоги № 317ш від 27.06.2017 р.);

третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дергачі, Харківська обл. (далі за текстом - відповідач) 15223,10 грн. заборгованості з орендної плати за укладеним між сторонами договором оренди № 56093-Н від 18.10.2013 р.

Позов обґрунтовано з посиланням не належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним договором щодо вчасної та повної оплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2017 р. зазначений позов прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.06.2017 р.; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Український державний проектний інститут Укрміськбудпроект , м. Харків.

Відповідач відзиву на позов не надав.

На судове засідання 27.06.2017 р. прибули представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримує позицію, викладену в позовній заяві просить її задовольнити.

Представник відповідача повідомила суд про те, що відповідач факт існування боргу за договором оренди № 56093-Н від 18.10.2013 р. та, як наслідок, заявлений позов визнає, та не заперечує проти його задоволення.

Третя особа на судове засідання 27.06.2017 р. свого уповноваженого представника не направила, про причини неприбуття не повідомила, вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 07.06.2017 р. не виконала, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду даної справи, про свідчить долучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки неявка на судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, згідно з умовами укладеного між сторонами договору оренди № 5609-Н від 18.10.2013 р. (далі за текстом - договір; а. с. 8-11) позивачем, як орендодавцем, передано, а відповідачем, як орендарем, прийнято в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - кім. № № 2, 3 на 1-му поверсі дванадцятиповерхової будівлі виробничого корпусу (літ. А-12 ), що знаходиться на балансі Українського державного проектного інституту Укрміськбудпроект (ідентифікаційний номер 31233066) (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з звітом про незалежну оцінку станом на 22.04.2012 р. і становить 122850 (сто двадцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят) грн.

Майно передається в оренду з метою: розміщення буфету, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи (п. п. 1.1-1.2 договору).

Пунктами 3.1-3.3 договору оренди, орендна плата визначається ні підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - серпень 2013 р. - 609,95 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2013 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень-жовтень 2013 р.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 5.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

За змістом п. 10.1 договору його укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 18.10.2013 р. до 18.10.2016 р.

Даний договір був продовжений на підставі ст. 764 ЦК України, оскільки жодна зі сторін не заперечувала проти продовження договірних відносин.

Матеріали справи також свідчать про те, що сторонами укладено угоду від 26.02.2017 р. про розірвання договору оренди № 5609-Н від 18.10.2013 р. б/н (а. с. 13), відповідно до п. 1 якої договір оренди № 5609-Н від 18.10.2013 р. вважається розірваним 26.01.2017 р. (включно).

Таким чином, конклюдентними діями сторін підтверджено факт існування між сторонами договірних відносин за договором оренди № 5609-Н від 18.10.2013 р. до 26.01.2017 р. (включно).

Актом приймання-передачі від 26.01.2017 р. відповідач повернув балансоутримувачу об'єкт оренди.

Проте, всупереч умовам зазначеного вище договору, відповідач в повному обсязі не сплатив на користь позивача заборгованість з орендної плати за період користування майном з червня 2015 р. по січень 2017 р., його заборгованість перед позивачем складає 15233,10 грн.

Відповідач факт наявності в нього перед позивачем заборгованості в зазначеній сумі не заперечує.

Обставини щодо стягнення зазначеної заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно з яким та в силу ст. 759 ЦК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 ГК України, ст.ст. 525-526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було зазначено вище, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати та її розмір підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовано.

Строк оплати орендних платежів також визначено умовами договору оренди, та є таким, що настав.

За таких обставин та враховуючи факт визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку про повне задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 15233,10 грн.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до господарського суду з позовом по даній справі ухвалою від 07.06.2017 р. задоволено клопотання позивача про надання йому відстрочки у сплаті судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір у даній справі в сумі 1600,00 грн. підлягає покладення на відповідача. При цьому, суд вважає за необхідне стягнути цей збір з відповідача безпосередньо до Державного бюджету України не зобов'язуючи вчинити відповідні дії позивача, та не покладаючи на відповідача обов'язок щодо його відшкодування позивачу.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (адреса: 62300, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Центральна, буд. 138; іпн. НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, майдан Театральний, 1; код ЄДРПОУ 23148337; платіжні реквізити для стягнення: отримувач: УК Дергачівськ рн/ДергачіР/22080300; код ЄДРПОУ УДКСУ: 37981703; номер рахунку: 31117094700200; установа банку: ГУ ДКСУ у Харківській області; МФО банку: 851011) 15233,10 грн. заборгованості з орендної плати.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (адреса: 62300, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Центральна, буд. 138; іпн. НОМЕР_1) до Державного бюджету України (платіжні реквізити для стягнення: отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова; код отримувача: 37999654; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; код Банку: 851011; номер рахунку: 31215206783003; призначення платежу: *;101;31941331; судовий збір по справі № 922/1901/17; господарський суд Харківської області) 1600,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_4