Постанова

від 29.06.2017 по справі 906/1072/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"29" червня 2017 р. Справа № 906/1072/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Бучинська Г.Б. ,

суддя Гулова А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі територіальної громади сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради

на рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 року

у справі № 906/1072/15 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології"

до відповідача ОСОБА_1 установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради

за участю Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі територіальної громади сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради

про стягнення 11366246,98 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2;

від відповідача - ОСОБА_3 ;

від прокуратури - ОСОБА_4;

від Житомирської обласної ради - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 року у справі № 906/1072/15 позов задоволено частково. Стягнуто з Установи на користь Товариства 4655000 грн. боргу; 351229 грн. 32 коп. річних; 3531690 грн. 67 коп. інфляційних втрат; 343577 грн. 26 коп. пені; 57104 грн. 15 коп. витрат по оплаті судового збору. Відмовлено в позові в частині стягнення 2484749 грн. 73 коп. пені.

При винесені оскаржуваного рішення суд першої інстанції виходив з наступного.

29 листопада 2012 року між ОСОБА_1 установою "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" укладено Договір № 26/11-2012/32, відповідно до якого ТОВ Союз медицини та технології , що є переможцем відкритих торгів на закупівлю: 33.10.1 Устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного (Рентгенівські апарати для діагностики - 8 од.) поставляє для замовника (КУ Обласна база спеціального медичного постачання Житомирської обласної ради) товар, зазначений в специфікації на медичне обладнання (додаток № 1 до Договору), а Замовник купує товар в асортименті та за цінами згідно специфікації, що надається до цього Договору і є його невід'ємною частиною.

29 листопада 2012 року між сторонами підписано Специфікацію на медичне обладнання, оформлену Додатком № 1 до Договору, якою визначено, що товаром який постачається є: Комплекс рентгенівський діагностичний з цифровою обробкою зображення РДК-ВСМ-18 (виробник - ТДВ "КВО "Медапаратура") у кількості 8 комплектів, загальною вартістю 5320000 грн. без ПДВ

21 грудня 2012 року ТОВ Союз медицини та технології здійснило поставку обладнання відповідачу, на суму 4655000 грн. про що складено ОСОБА_2 здачі-прийняття медичного обладнання згідно з Договором №26/12-2012/32 від 29.11.2012р.

28 грудня 2012 року, сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до умов якої, було зменшено обсяг закупівлі товару та загальну вартість Договору до 4655000 грн.

За період з квітня по серпень 2013 сторони підписали ОСОБА_2 здачі-приймання робіт з пусконалагодження, введення в експлуатацію та навчання персоналу згідно з Договором №26/12-2012/32 від 29.11.2012р.

У відповідності до п. 4.1 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури з відтермінуванням платежу протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту одержання Товару на склад покупця.

Отже, суд прийшов до висновку, що відповідач був зобов'язаний був здійснити оплату за поставлений товар на загальну суму 4655000 грн. до 31.12.2012 року, включно.

Враховуючи, що ні до 31.12.2012 року, включно, ні станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати поставленого товару.

Підсумовуючи вищевикладене, та застосувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача 4655000 грн. боргу, 351229 грн. 32 коп. річних, 3531690 грн. 67 коп. інфляційних

Відмовляючи в стягненні пені, місцевий господарський суд вказав, що відповідно до ч. 6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано., а тому, нарахування пені може проводитись за шість місяців починаючи з 01.01.2013 р. по 30.06.2013 р..

Здійснивши власний розрахунок пені, суд встановив, що до стягнення підлягає 343577 грн. 26 коп. і саме на цю суму задоволив позовні вимоги в частині стягнення пені та відмовив в стягненні 2484749 грн. 73 коп. пені.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі територіальної громади сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з відповідача 351229 грн. 32 коп. річних, 3531690 грн. 67 коп. інфляційних, 343577 грн. 26 коп. пені із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Прокурор вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує, зокрема, наступне.

В п. 4.1 Договору сторони погодили, що у разі затримки бюджетного фінансування покупець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати товару, а розрахунки за поставлений товар здійснюються при отриманні покупцем бюджетного фінансування закупівлі.

Відповідно до п. 6.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно проводити оплату за отриманий товар; у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Відповідно до ОСОБА_2 здачі-прийняття медичного обладнання згідно з Договором №26/12-2012/32 29.12.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" здійснило поставку ОСОБА_1 установі "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради товар, на суму 4655000 грн.

Враховуючи викладене, відповідач мав здійснити оплату за поставлений товар в розмірі 4655000 грн. до 31.12.2012 р. включно.

Оплата за Договором не була здійснена, у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування, вини з боку ОСОБА_1 установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради підтверджується вжиття останнім усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання в частині погашення заборгованості за поставлене обладнання.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3 відсотків річних, інфляційних втрат та пені не відповідає ст. ст. 627-629 ЦК України, оскільки відповідно до п. п. 4.1., 6.1. Договору, сторони поставили проведення розрахунку у залежності від наявності бюджетного фінансування.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Про наявність оскаржуваного рішення прокурору стало відомо 09.06.2016 р. за результатами здійснення моніторингу судових рішень, що підтверджується рапортом заступника начальника відділу забезпечення представництва у судах ОСОБА_6

Рішення суду, котре оскаржує прокурор порушує економічні інтереси територіальної громади сіл, селищ, міст Житомирської області та ОСОБА_1 установи "Обласна база спеціального медичного постачання", яка необґрунтовано змушена платити кошти на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Однак, рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 р., ні Житомирською обласною радою, ні ОСОБА_1 установою "Обласна база спеціального медичного постачання" в апеляційному порядку не оскаржене.

З огляду на вказане, прокурор звернувся до суду апеляційної інстанції в інтересах територіальної громади сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради, яка не була стороною у справі, однак рішення у справі вплине на її права, а також інтереси КУ "Обласна база спеціального медичного постачання".

Враховуючи вищевикладене, заступник прокурора Житомирської області вважає, що вищевказане судове рішення є незаконним, а тому просить його скасувати в частині стягнення з відповідача пені, 3 відсотків річних та інфляційних втрат, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує на таке.

Заступнику прокурора Житомирської області було відомо про оскаржене рішення ще до 01.06.2016 р., виходячи з наступного.

ТОВ Союз медицини та технології 18.05.2016 р. направило телеграму на адресу Генерального прокурора України про недопущення реалізації посадовими особами органів місцевого самоврядування в Житомирській області злочинної корупційної схеми по ліквідації КУ "Обласна база спеціального медичного постачання", в якій зазначалося про оскаржене рішення.

Листом № 19-р від 19.05.2016 р. Генеральна Прокуратура України повідомила про надсилання вищезазначеного звернення за належністю, а саме до прокуратури Житомирської області.

08.06.2016 р. на адресу ТОВ Союз медицини та технології від прокуратури Житомирської області надійшов лист № 05/1-985-16 від 01.062016 р. за підписом заступника прокурора Житомирської області про розгляд звернення.

Твердження про затримку бюджетного фінансування не відповідає дійсності, оскільки гроші обліковувалися на рахунку КУ "Обласна база спеціального медичного постачання" та не були перераховані Товариству з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології", що є прямим порушенням законодавства та умов Договору та стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Підсумовуючи вказане, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" просить суд апеляційну заступник прокурора Житомирської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 р. по справі № 906/1072/15 залишити без змін.

Від Житомирської обласної ради надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу відповідно до яких, Житомирська обласна рада просить скасувати в частині стягнення з відповідача пені, 3 відсотків річних та інфляційних втрат, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.

На підтвердження своїх доводів, Житомирська обласна рада вказує, зокрема, наступне.

Господарським судом при винесені рішення не було враховано норми чинного законодавства, а саме ст. ст. 610, 614, 627, 628, 629 ЦК України та ст. ст. 216, 218, 230 ГК України.

29.11.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено № 26/11-2012/32 про закупівлю медичного обладнання

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури з відтермінуванням платежу протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту одержання товару на склад покупця. У разі затримки бюджетного фінансування покупець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати товару, а розрахунки за поставлений товар здійснюються при отриманні покупцем бюджетного фінансування закупівлі.

Відповідно до п. 6.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно проводити оплату за отриманий товар; у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Як вбачається із ОСОБА_2 здачі-прийняття медичного обладнання згідно з Договором №26/12-2012/32 29.12.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" здійснило поставку ОСОБА_1 установі "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради товар, на суму 4655000 грн.

Враховуючи викладене, відповідач мав здійснити оплату за поставлений товар в розмірі 4655000 грн. до 31.12.2012 р. включно.

Проте, оплата не була проведена у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування

Підсумовуючи вказане, Житомирська обласна рада вважає, що вищевказане судове рішення підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача пені, 3 відсотків річних та інфляційних втрат, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Оскаржуване рішення у справі № 906/1072/15 вже переглядалося судами в апеляційному, касаційному порядку та Верховним Судом України.

Зокрема постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року у справі № 906/1072/15 рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 р. у справі № 906/1072/15 скасовано в частині стягнення 3 % річних у сумі 351229 грн. 32 коп., інфляційних втрат у сумі 3531690 грн. 67 коп., пені у сумі 343577 грн. 26 коп. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено. В решті рішення залишено без змін (т. 3 а. с. 49-52)

Вказана постанова Рівненського апеляційного господарського суду залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 7 грудня 2016 року у справі № 906/1072/15 (т. 3 а. с. 168-175).

Не погоджуючись із прийнятою постановою суду касаційної інстанції ТОВ Союз медицини та технології звернувся із заявою до Верховного Суду України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 7 грудня 2016 року у справі № 906/1072/15. Заява мотивована неоднаковим застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 617, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України і невідповідність рішення суду касаційної інстанції висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року у справі № 11/446.

Постановою Верховного Суду України від 12.04.2017 р. у справі № 906/1072/15 (3-160гс16) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Союз медицини та технології про перегляд Верховним Судом України постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 7 грудня 2016 року у справі № 906/1072/15 було задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року та постанову Вищого господарського суду України від 7 грудня 2016 року у справі № 906/1072/15 у частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Союз медицини та технології до ОСОБА_1 установи Обласна база спеціального медичного постачання Житомирської обласної ради про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних скасовано. Справу № 906/1072/15 у цій частині передано на розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 р. переглядається в частині стягнення інфляційних втрат і 3 % річних.

29 червня 2017 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду прокурор підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 р. по справі № 906/1072/15 слід скасувати.

Представник відповідача підтримала позицію прокуратури, вказала, що відповідач звільнений від відповідальності за порушення строків оплати товару, у зв'язку із затримкою бюджетного фінансування та просила скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 р. по справі № 906/1072/15.

Представник Житомирської обласної ради вказав, що ОСОБА_1 установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради не оплатила поставлений товар у зв'язку із затримкою бюджетного фінансування, а тому враховуючи п. 4.1. Договору, нарахування пені, інфляційних втрат та 3 відсотків річних є помилковим.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та пояснив, що відповідач звільнений від сплати лише пені, а не інфляційних втрат та 3 відсотків річних, а тому просив рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 р. по справі № 906/1072/15 залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволені апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 29.11.2012 р. між ОСОБА_1 установою "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" (постачальник) укладено Договір № 26/11-2012/32 про закупівлю медичного обладнання (далі - Договір) (т. 1 а. с. 19-23).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник, що є переможцем відкритих торгів на закупівлю: 33.10.1 Устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного (Рентгенівські апарати для діагностики - 8 од.) (надалі - Товар) поставляє для замовника Товар, зазначений в специфікації на медичне обладнання (додаток № 1 до Договору), а Замовник купує товар в асортименті та за цінами згідно специфікації, що надається до цього Договору і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.3 Договору обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури з відтермінуванням платежу протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту одержання товару на склад покупця. У разі затримки бюджетного фінансування покупець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати товару, а розрахунки за поставлений товар здійснюються при отриманні покупцем бюджетного фінансування закупівлі.

Згідно з п. 5.1 Договору строк (термін) поставки (передачі) товару - до 31 грудня 2012 року.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно проводити оплату за отриманий товар; у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Згідно з п. 6.3 Договору постачальник зобов'язався поставити товар у строки, встановлені цим Договором; забезпечити якість товару, встановленим умовам Договору; провести первинний інструктаж персоналу замовника; здійснити установку, налагодження та введення в експлуатацію обладнання протягом 30 календарних днів з моменту 100% оплати товару замовником та отримання листа про готовність приміщення де обладнання буде встановлено відповідно до вимог виробника обладнання.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі несвоєчасної оплати товару з вини замовника, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки.

29 листопада 2012 року між сторонами підписано Специфікацію на медичне обладнання, оформлену Додатком № 1 до Договору, якою визначено, що товаром який постачається є: Комплекс рентгенівський діагностичний з цифровою обробкою зображення РДК-ВСМ-18 (виробник - ТДВ "КВО "Медапаратура") у кількості 8 комплектів, загальною вартістю 5 320 000,00 грн. без ПДВ (т. 1 а. с. 24).

21 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" здійснило поставку ОСОБА_1 установі "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради товар, на суму 4655000 грн. про що складено ОСОБА_2 здачі-прийняття медичного обладнання згідно з Договором №26/12-2012/32 від 29.11.2012р. (т. 1 а. с. 27).

28 грудня 2012 року, між сторонами було укладена Додаткова угода № 1 до Договору, відповідно до умов якої, було зменшено обсяг закупівлі товару та загальну вартість Договору до 4655000 грн. (т. 1 а. с. 25-26).

За період з квітня по серпень 2013 сторони підписали ОСОБА_2 здачі-приймання робіт з пусконалагодження, введення в експлуатацію та навчання персоналу згідно з Договором №26/12-2012/32 від 29.11.2012р. (т. 1 а. с.28-34).

Враховуючи положення п. 4.1. Договору, ОСОБА_1 установа "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради була зобов'язана в строк до 31.12.2012 р. здійснити оплату за поставлений товар на загальну суму 4655000 грн.

Наявними в матеріалах справи виписками з рахунку № 35426014002628 від 06.12.2012 р. т на вказаному рахунку були наявні грошові кошти в розмірі 4670500 грн., а від 28.12.2012 р. вказані кошти були переведені на рахунок Управління охорони здоров'я Житомирської ОДА (т. 2 а. с. 181).

Тобто, оплата за Договором № 26/11-2012/32 про закупівлю медичного обладнання так і не була здійснена, враховуючи наявність бюджетного фінансування.

03.03.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією № 26, відповідно до якої просив погасити заборгованість у розмірі 4655000 грн. (т. 1 а. с. 35-38).

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, а тому позивач звернувся до суду для захисту свого порушеного права.

Поруч з тим, як зазначено вище справа № 906/1072/15 вже розглядалася судами апеляційної, касаційної інстанції та Верховним Судом України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року у справі № 906/1072/15 рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 р. у справі № 906/1072/15 скасовано в частині стягнення 3 % річних у сумі 351229 грн. 32 коп., інфляційних втрат у сумі 3531690 грн. 67 коп., пені у сумі 343577 грн. 26 коп. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено. В решті рішення залишено без змін (т. 3 а. с. 49-52)

Вказана постанова Рівненського апеляційного господарського суду залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 7 грудня 2016 року у справі № 906/1072/15 (т. 3 а. с. 168-175).

Не погоджуючись із прийнятою постановою суду касаційної інстанції ТОВ Союз медицини та технології звернувся із заявою до Верховного Суду України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 7 грудня 2016 року у справі № 906/1072/15.

Вказана заява мотивована неоднаковим застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 617, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України і невідповідність рішення суду касаційної інстанції висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року у справі № 11/446.

Постановою Верховного Суду України від 12.04.2017 р. у справі № 906/1072/15 (3-160гс16) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Союз медицини та технології про перегляд Верховним Судом України постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 7 грудня 2016 року у справі № 906/1072/15 було задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року та постанову Вищого господарського суду України від 7 грудня 2016 року у справі № 906/1072/15 у частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Союз медицини та технології до ОСОБА_1 установи Обласна база спеціального медичного постачання Житомирської обласної ради про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних скасовано. Справу № 906/1072/15 у цій частині передано на розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Верховний суд України свою постанову мотивував тим, що наявність у Договорі застереження про звільнення покупця від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування не звільняє його від відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки норма ч. 1 ст. 625 цього Кодексу є імперативною і не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов'язання.

Поруч з тим вказано, що порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати товару є підставою для нарахування визначених ст. 625 ЦК України платежів, адже відсутність бюджетних коштів не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на компенсацію за користування утримуваними боржником грошовими коштами.

Зазначене у п. 4.1 Договору застереження є підставою для звільнення покупця від відповідальності, яка має іншу правову природу - неустойка (штраф, пеня), збитки тощо.

Поруч з тим, вказано, що висновки судів апеляційної та касаційної інстанції щодо відсутності підстав для стягнення пені є правильними з огляду положення п. 4.1 Договору.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи та вказівок Верховного Суду України в даній справі.

Щодо наявності підстав захисту інтересів держави прокурором, суд апеляційної інстанції бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 2 ст. 121 Конституції України визначено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді і шляхом пред'явлення цього позову реалізуються зазначені повноваження.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Як вбачається із апеляційної скарги, прокурор вказує, що він звернувся до суду апеляційної інстанції в інтересах територіальної громади сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради, яка не була стороною у справі, однак рішення у даній справі, впливає на права Житомирської обласної ради та інтереси ОСОБА_1 установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції, що прокурором було обґрунтовано підстави подання позову, як такими, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Як вказувалося вище, рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 переглядається в частині стягнення інфляційних втрат і 3 % річних.

В силу дії ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Як убачається із встановлених обставини у даній справі, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі укладення Договору поставки №26/11-2012/13 від 29.11.2012р.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач виконав договірні зобов'язання в обумовленому Договором порядку, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами - ОСОБА_2 здачі-приймання медичного обладнання від 21.12.2012 р. (т. 1 а. с. 27-28)

Натомість, відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором та не оплатив товар за товар 4655000 грн. до 31.12.2012 р., а тому позивач почав з 01.01.2013 р. нараховувати 3 % річних, інфляційні втрати та пеню.

Наявність заборгованості в розмірі 4655000 грн. підтверджується рішенням господарського суду від 28.07.2015 р. у справі № 902/1072/15 (з врахуванням постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 р. та постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2016 р.), також враховується факт, що вказаним судовим рішенням було задоволено позов в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Щодо стягнення 351229 грн. 32 коп. 3 відсотків річних та 3531690 грн. 67 коп. інфляційних втрат, колегія суддів бере до уваги наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду України у даній справі від 12.04.2017 р. вказано, що за змістом ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові та нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Наявність у Договорі застереження про звільнення покупця від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування не звільняє його від відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК, оскільки норма ч. 1 ст. 625 цього Кодексу є імперативною і не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов'язання.

Як вказувалося вище, відповідач до 31 грудня 2012 року включно зобов'язаний був здійснити оплату за поставлений товар на загальну суму 4655000 грн., однак на час розгляду справи відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати поставленого товару.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, прийшла до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 351229 грн. 32 коп. трьох відсотків річних та 3531690 грн. 67 коп. інфляційних втрат.

З врахуванням вказаного вище, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що позовні вимоги в частині стягнення 3 відсотків річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому підлягають до задоволення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст.. 32, 33, 34 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в порядку статті 104 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 р. у справі № 906/1072/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі територіальної громади сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради - без задоволення.

Поруч з тим, відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Згідно із приписами ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач у даній справі звернувся до суду через невиконання відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині оплати за поставлений товар, а тому колегія суддів прийшла до висновку, що судовий збір за подання касаційної скарги та заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України слід стягнути з відповідач на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Окрім того, в письмових поясненнях від 16.05.2017 р. № 45, Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" просить в разі відмови в задоволенні апеляційної скарги Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі територіальної громади сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради здійснити поворот виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2015 р. у справі № 906/1072/15.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем, приватним виконавцем.

Постановою Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що за змістом статей 116 і 117 ГПК видавати накази мають право виключно місцеві господарські суди після набрання судовим рішенням законної сили.

Наказ про поворот виконання рішення видається в разі скасування (зміни у певній частині) рішення, на підставі якого було видано первісний наказ, за результатами перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або за нововиявленими обставинами.

В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" не надало до вищевказаних пояснень довідку, підписану керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2015 р. у справі № 906/1072/15, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем, приватним виконавцем.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне здійснити поворот виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2015 р. у справі № 906/1072/15, про те зазначити в резолютивній частині постанови, що наказ на поворот виконання повинний бути виданий з дотриманням вимог ст. 122 ГПК України, а саме в разі подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" до господарського суду Житомирської області довідкою, підписаної керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за вищевказаною постановою було списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем, приватним виконавцем.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі територіальної громади сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради в частині позовних вимог про стягнення 3% в сумі 351229 грн. 32 коп. та інфляційних в сумі 3531690 грн. 67 коп. залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 року у справі № 906/1072/15 в частині позовних вимог про стягнення 3% в сумі 351229 грн. 32 коп. та інфляційних в сумі 3531690 грн. 67 коп. залишити без змін.

3. Здійснити поворот виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі № 906/1072/15 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології на користь Прокуратури Житомирської області судового збору в розмірі 69822 грн.

Господарському суду Житомирської області видати наказ на поворот виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі № 906/1072/15 в порядку ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

4. Стягнути з ОСОБА_1 установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради (10019, м. Житомир, вул. Комерційна, 2 код 00180611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" (04655, м. Київ, Московський проспект, 21 код 30789159) 65874 грн. 11 коп. судового збору за подання касаційної скарги та 71363 грн. 62 коп. за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Господарському суду Житомирської області видати наказ

5. Справу № 906/1072/15 повернути в господарський суд Житомирської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Гулова А.Г.