Рішення

від 29.06.2017 по справі 136/523/17

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/523/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"29" червня 2017 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Кривенка Д.Т.

за участю секретаря Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

та

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року позивачі звернулись до суду із вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтували тим, що 16.02.2012 року помер їх батько ОСОБА_4.Після його смерті відкрилась спадщина за законом, до складу якої увійшли дві земельні ділянки площею 2,1501 га кожна, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №862166, та серії ЯМ №862167, виданих 15.08.2012 року відділом Держкомзему у Липовецькому районі Вінницької області. До кола спадкоємців першої черги за законом увійшли: дружина спадкодавця (матір сторін по справі) - ОСОБА_5, яка відмовилась від своєї частки на користь дітей, подавши до органів нотаріату заяву відповідного змісту; та діти спадкодавця позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідач, ОСОБА_3, які спадщину прийняли на протязі встановленого законодавством строку для прийняття спадщини, подавши до органів нотаріату заяви відповідного змісту у порядку та спосіб. Проте нотаріусом позивачам було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтв про право на спадщину за законом в рівних частках кожному на вищевказані земельні ділянки, оскільки ними не було пред'явлено правовстановлюючого документу, який би підтверджував належність майна спадкодавцеві. Ураховуючи те, що спадщина належить спадкоємцям з моменту відкриття спадщини, однак таке право позивачів оспорюється та не визнається, тому позивачі просять суд визнати за ними по 1/3 за кожним право власності на належне спадкодавцеві майно.

В червні 2017 року відповідач, ОСОБА_3, звернувся до суду із зустрічним позовом, підставність якого обґрунтував аналогічно первісному позову, вказуючи, що він також є спадкоємцем першої черги спадкування після смерті батька ОСОБА_4, спадщину прийняв, однак реалізувати в нотаріальному порядку таке своє право позбавлений можливості за відсутності правовстановлюючого документа, який би підтверджував належність майна спадкодавцеві, у зв'язку із чим просить суд здійснити захист його порушених прав.

В судове засідання позивачі не з'явились, однак їх представник надав суду заяву, в якій позовні вимоги за первісним позовом підтримує у повному обсязі, за зустрічним визнає, просить суд позов задовольнити, не заперечують в задоволенні зустрічного позову, а розгляд справи просить проводити за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги за первісним позовом визнає, не заперечує проти його задоволення, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав, просив суд їх задовольнити, а розгляд справи проводити за його відсутності.

Враховуючи те, що сторони, скористались своїм правом врегульованим ч.2 ст.158 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи у їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі, в загальному порядку, при цьому не здійснюючи фіксування судового процесу технічними засобами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до наступного висновку.

16.02.2012 року помер ОСОБА_4,на що вказує свідоцтво про смерть серія І-АМ №221778. Після його смерті відкрилась спадщина.

Як убачається із матеріалів Спадкової справи, спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилась за законом, своїм правом на спадкування скористались діти спадкодавця, а саме: позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, будучи неповнолітньою її таке право реалізувала матір ОСОБА_5 та відповідач, ОСОБА_3. Дружина спадкодавця (матір сторін по справі) - ОСОБА_5, відмовилась від своєї частки на користь дітей, подавши відповідну заяву.

В підтвердження родинних відносин сторін із спадкодавцем в матеріалах спадкової справи містяться свідоцтва про народження сторін спору та свідоцтва про зміну їх прізвищ.

Із матеріалів спадкової справи судом встановлено, що сторони спадщину прийняли, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяви, проте реалізувати своє право на оформлення спадщини у виді двох земельних ділянок площею 2,1501 га кожна, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №862166, та серії ЯМ №862167, виданих 15.08.2012 року відділом Держкомзему у Липовецькому районі Вінницької області, вони позбавлені можливості, оскільки втрачені правовстановлюючі документи, на що звернуто увагу нотаріуса листом від 15.12.2014 року (а.с. спадкової 36 та на звороті).

У п.23 постанови ПВСУ від 30.05.2008 року за №7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянкупереходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Належність майна спадкодавцеві підтверджується листом Відділу Держгеокадастру у Липовецькому районі (а.с. 15), відповідно до якого слідує, що згідно Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Білянській сільській раді Липовецького району Вінницької області станом на 01.01.2013 року гр. ОСОБА_4 15.08.2012 року видано Державний акт на право власності на землю серія ЯМ №862167 та зареєстровано за №052220001002552, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом реєстровий №1327 від 11.08.2011 року.

Також вказаний факт доведено копіями Державних актів серії ЯМ №862166, та серії ЯМ №862167, виданих 15.08.2012 року відділом Держкомзему у Липовецькому районі Вінницької області, відповідно до яких власником землі зазначено ОСОБА_4.

Зібрані у справі докази підтверджують, що сторони спору є спадкоємцями першої черги спадкування як діти спадкодавця, спадщину прийняли у визначеному законодавцем порядку, однак таке їх право оспорюється.

У п.37 постанови ВССУ за № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , було висловлено наступну правову позицію.

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Оскільки позови про визнання права власності, що пред'явлені на підставі статті 392 ЦК , пов'язані з невизначеністю відносин права власності позивача щодо свого майна, то на ці позови не поширюються правила про позовну давність.

З огляду на викладене суд дійшов до переконання, що позивачами за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом доведено належними та допустимими доказами обставини, що викладені були у позовній заяві, а тому, суд вважає, що у контексті правових норм регулювання цього спору, позовні вимоги підлягають до повного задоволення, оскільки вимоги за первісним позовом не виключають задоволення вимог за зустрічним позовом.

Крім того, відповідачі як за первісним так і за зустрічним позовом вимоги визнали, не заперечують проти їх задоволення.

Згідно ст. 174 ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності на те законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачами позовних вимог та виносить рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.1216-1223, 1261, 1268-1270 ЦК України, постановою пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за №7 Про судову практику у справах про спадкування , ст.ст. 3 , 10 , 11 , 58-60 , 158 , 169 , 174 , 209 , 212-215 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги за первісним позовом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 2,1501 га, кадастровий номер 0522280200:06:000:0655, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті 16.02.2012 року ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 2,1501 га, кадастровий номер 0522280200:06:000:0655, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті 16.02.2012 року ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 2,1501 га, кадастровий номер 0522280200:06:000:0656, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 16.02.2012 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 2,1501 га, кадастровий номер 0522280200:06:000:0656, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 16.02.2012 року.

Позовні вимоги за зустрічним позовом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 2,1501 га, кадастровий номер 0522280200:06:000:0655, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області (за межами населеного пункту) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 16.02.2012 року.

Визнати за ОСОБА_3, право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 2,1501 га, кадастровий номер 0522280200:06:000:0656, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області (за межами населеного пункту) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 16.02.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргуне було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Суддя: ОСОБА_6