Рішення

від 25.12.2013 по справі 472/1374/13-ц

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1374/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" грудня 2013 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Тустановського А.О.

при секретарі Тарєлкіной Н.М.,

за участю:

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до приватного підприємства Відродження 1 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та оформлення трудової книжки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася з позовом до ПП «Відродження-1» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та оформлення трудової книжки.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що з 06.03.2013 року по 03.04.2013 року працювала в ПП Відродження - 1 на посаді формувальника тіста із заробітною платою 70 гривень за зміну. Для оформлення трудових відносин позивачка надала відповідачу анкету стажиста та трудову книжку. Після двухденного проходження стажування остання була прийнята на роботу.

06.04.2013 року ОСОБА_3 звільнилася з підприємства за власним бажанням, оскільки у останньої склалися особисті неприязні стосунки з керівництвом ПП Відродження-1 .

В порушення вимог трудового законодавства позивачці частково не виплачена заробітна плата за відпрацьований період роботи, своєчасно не видана та належним чином не оформлена трудова книжка, чим було спричинено моральну шкоду. Крім того, позивачці було спричинено моральну шкоду хуліганськими діями працівників відповідача.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду та зобов'язати відповідача оформити трудову книжку у відповідності до вимог трудового законодавства.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник позовні вимоги підтримали з тих же підстав, але обсяг вимог збільшили. Зокрема, просили суд стягнути заборгованість по заробітній платі за березень 2013 року в розмірі 800 гривень, середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10800 гривень, моральну шкоду в розмірі 10000 гривень та належним чином оформити трудову книжку, яка була видана позивачці 08.08.2013 року. При цьому, позивач ОСОБА_3 суду додатково показала, що за березень 2013 року отримала заробітну плату в розмірі 800 гривень, має заборгованість із виплати заробітної плати за період 1,2 квітня 2013 року, тобто за дві робочі зміни.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Суду показав, що ОСОБА_3 з ПП Відродження-1 в трудових відносинах не перебувала взагалі та стажування не проходила. Позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що ОСОБА_3 та її представник зверталися до нього як до депутата районної ради з заявою про порушення трудового законодавства керівником ПП Відродження-1 відносно позивачки та інших працівників підприємства. Та після його особистого звернення до керівництва відповідача позивачці в серпні 2013 року було повернуто трудову книжку.

Свідки ОСОБА_5, який є директором ПП Відродження-1 , та ОСОБА_6, який був бухгалтером ПП Відродження-1 , суду показали, що ОСОБА_3 на підприємстві стажування не проходила та не працювала.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що в період з вересня 2012 року по червень 2013 року працювала в ПП Відродження-1 формувальницею тіста та разом з нею в зміні працювала ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що в березні-квітні 2013 року працював охоронцем в охоронній фірмі ПП Лідер-Плюс , яке здійснювало охоронні послуги території, на якій розташоване ПП Відродження-1 , та неодноразово бачив, як у вказаний ним період на територію об'єкта в ніч заходила та вранці покидала територію підприємства ОСОБА_3.

Суд, заслухавши позивача, його представника, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та зазначених і доведених обставин, приходить до переконання, що позов підлягає задоволеню частково з наступних підстав.

У відповідності до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів згідно зі ст.24 КЗпП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_3 в період з 06.03.2013 року по 03.04.2013 року перебувала в трудових відносинах з ПП Відродження-1 на посаді формувальниці тіста.

Зазначене підтверджується власноручно заповненою ОСОБА_3 анкетою стажера, пунктом 24 якої передбачено, що в разі звільнення, позивач зобов'язується відповідно до вимого КЗпП України відпрацювати два тижні (а. с. 26). Також, підписання анкети передбачало згоду позивача на проведення особистого огляду охоронцями ПП ОСОБА_5, які здійснювали охорону території, де розташоване ПП Відродження-1 .

Крім того, перебування позивачки в трудових відносинах з відповідачем підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Суд не бере до уваги покази свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які спростовували доводи та вимоги позивачки, оскільки їх покази суперечать матеріалам цивільної справи та матеріалам кримінального провадження за № 1201316018000307, з якого вбачається, що ОСОБА_3 виконувала роботу формувальниці тіста в ПП Відродження-1 , зокрема, це є - протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 05.04.2013 року, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 04.04.2013 року, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 04.04.2013 року, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 05.04.2013 року, протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 05.04.2013 року, які під час допитів прямо чи опосередковано вказували на факт допущення ОСОБА_3 до виконання обов'язків формувальниці тіста на ПП Відродження-1 (а. с. 153-203).

А отже, суд вважає доведеним те, що позивачка перебувала в трудових відносинах з ПП Відродження-1 на посаді формувальниці тіста та була фактично допущена до роботи. Однак, відповідач в порушення договірних зобов'язань частково не виплатив ОСОБА_3 заробітну плату за період роботи 1, 2 квітня 2013 року та своєчасно не видав і належним чином не оформив трудову книжку, що також підтверджується показами свідка ОСОБА_4.

Згідно ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В судовому засіданні встановлено та доведено, що позивачка ОСОБА_3 після звільнення зверталася до керівництва ПП Відродження-1 , прокуратури Веселинівського району Миколаївської області, Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області та депутата районної ради ОСОБА_4 з приводу невиплати їй заробітної плати і невидачі належно оформленої трудової книжки. Зазначене підтверджується листом-відповіддю начальника територіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області ОСОБА_13, якій було переадресовано відповідне звернення позивачки (а. с. 10), листом-відповіддю голови Веселинівської райдержадміністрації ОСОБА_14 (а. с. 62) та показами свідка ОСОБА_4.

Статтею 47 КЗпП України встановлено обов'язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки , зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Також, згідно вимог ч. 4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідачем суду надано штатний розклад на 2013 рік по ПП Відродження-1 , згідно якого посадовий оклад формувальника тіста становить 1200 гривень (а. с. 119).

Відповідно ст. 27 Закону України «Про оплату праці» , ч. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року, працівникам, які працювали на підприємстві в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Також, ч. 2 п. 8 Порядку визначено, що у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Тобто, з відповідача ПП Відродження-1 на користь відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі за період 1,2 квітня 2013 року в розмірі 109,10 гривень, виходячи з наступного розрахунку: 1200 грн. (розмір посадового окладу) : 22 днів (кількість робочих днів у квітні 2013 року) х 2 дні (фактично відпрацьовані робочі дні) = 109,10 грн..

Також, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за час затримки видачі трудової книжки за період 04.04.2013 року по 08.08.2013 року в розмірі 5033,76 гривень, виходячи з наступного:

1. 1200 грн. (розмір посадового окладу) : 22 днів (кількість робочих днів у квітні 2013 року) х 20 днів (фактично відпрацьовані робочі дні) = 1090,90 грн.;

2. 1200 грн. (розмір посадового окладу) - заробітна плата за травень 2013 року;

3. 1200 грн. (розмір посадового окладу) - заробітна плата за червень 2013 року;

4. 1200 грн. (розмір посадового окладу) - заробітна плата за липень 2013 року;

5. 1200 грн. (розмір посадового окладу) : 21 днів (кількість робочих днів у серпні 2013 року) х 6 днів (фактично відпрацьовані робочі дні) = 342,86 грн.;

6. Всього: 1090,90 грн. + 1200 грн. + 1200 грн. + 1200 грн. + 342,86 грн. = 5033,76 грн..

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, виходячи із засад розумності, справедливості і виваженості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 1000 грн..

Разом з тим, в судовому засіданні позивач ОСОБА_3 не довела факту спричинення їй моральної шкоди хуліганськими діями працівників відповідача, а тому суд прийшов до висновку про відмову останній в задоволенні цієї позовної вимоги.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства Відродження 1 (ідентифікаційний код юридичної особи 36396295) на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в сумі 109,10 гривень.

Стягнути з приватного підприємства Відродження 1 (ідентифікаційний код юридичної особи 36396295) на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5033,76 гривень.

Стягнути з приватного підприємства Відродження 1 (ідентифікаційний код юридичної особи 36396295) на користь ОСОБА_3 спричинену моральну шкоду в сумі 1000 гривень.

Зобов'язати приватне підприємство Відродження 1 (ідентифікаційний код юридичної особи 36396295) належним чином оформити трудову книжку ОСОБА_3 шляхом внесення записів про її прийняття та звільнення з роботи.

Стягнути з приватного підприємства Відродження 1 (ідентифікаційний код юридичної особи 36396295) на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_15