Ухвала

від 30.06.2017 по справі 481/519/17

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/519/17

Провадж.№ 4-с/481/1/2017

У Х В А Л А

іменем України

"30" червня 2017 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, представника заявника ОСОБА_2, представника особи, дії якої оскаржуються ОСОБА_3, та головного державного виконавця Головіна О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новому Бузі скаргу Сільськогосподарського багатофункціонального виробничого кооперативу Агрофірма ОСОБА_3 на рішення та бездіяльність головного державного виконавця Казанківського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області, в.о. начальника Казанківського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ в Миколаївській області ОСОБА_4, Казанківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби у Миколаївській області ОСОБА_5, боржник ОСОБА_6 ,

Встановив :

ОСОБА_7, яка діє в інтересах стягувача СБВК Агрофірма ОСОБА_4 звернулась до суду із скаргою на рішення та бездіяльність головного державного виконавця Казанківського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області, в.о. начальника Казанківського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ в Миколаївській області ОСОБА_4, Казанківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби у Миколаївській області ОСОБА_5Г обґрунтовуючи її наступним.

Відповідно до рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 01.10.2010 р. в цивільній справі № 2-408/2010 р. вирішено стягнути з ОСОБА_6 на користь СБВК Агрофірми ОСОБА_4 88000 грн. 00 коп.

06.07.2015 р постановою державного виконавця відділу ДВС Казанківського РУЮ вкотре відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-408/2010р., виданого 29.03.2011 р. Новобузьким районним судом Миколаївської області.

Однак, до цього часу, навіть частково, рішення суду не виконано. Стягувач неодноразово звертався із скаргами та заявами до службових осіб державної виконавчої служби та правоохоронних органів, однак вони не дали позитивного результату. Стягувачу достеменно відомо, і про це повідомлялися державні виконавці, що боржник ОСОБА_6 постійно працює, за ним зареєстрована земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з якої він збирає врожай та має дохід

Однак державним виконавцем не було навіть зроблено обстеження земельної ділянки. 23.11.2016 року боржника ОСОБА_6 оголошено в розшук ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області, а ухвалу направлено на виконання до Казанківського відділу поліції.

30.12.2016 року державним виконавцем Казанківського відділу ДВС прийнято постанову про повернення виконавчого листа стягувачу, однак стягувач її отримав лише 07.02.2017 року .

Не погодившись із даною постановою стягувач 14.02.2017 року подав скаргу начальнику Казанківського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області, однак дана скарга залишена без задоволення.

Крім того 04.03.2017 року стягував звернувся із скаргою до слідчого судді Казанківського райсуду Миколаївської області на бездіяльність прокурора.

А також 20.03.2017 року було подано скаргу начальнику УДВС у Миколаївській області, відповідь на яку отримали 26.04.2017 року за підписом заступника начальника ГТУЮ - начальника УДВС ОСОБА_5 в якій повідомлялось, що підстав для скасування постанови про повернення виконавчого документу немає.

Тому, стягувач СБВК Агрофірма ОСОБА_4 змушений звернутися до суду за захистом своїх інтересів.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Головний державний виконавець Казанківського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_8 доводи викладені у скарзі не визнав, пояснив, що з метою виконання виконавчого листа № 2-408/2010 року було виконано усі можливі дії, однак через відсутність коштів чи майна у боржника ОСОБА_6 на які можливо було б звернути стягнення, було прийнято рішення про повернення виконавчого листа стягувачу, що в свою чергу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий лист до виконання.

Представник ГТУЮ з питань державної виконавчої служби у Миколаївській області ОСОБА_3 із доводами викладеними в скарзі також не погодився, просив залишити її без задоволення.

Виконуючий обов'язки начальника Казанківського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області в судове засідання не з'явився, однак направив до суду письмові заперечення по справі, в яких зокрема зазначив, що державним виконавцем вживались усі необхідні дії для виконання виконавчого листа, в тому числі з метою перевірки земельної ділянки , яка належить ОСОБА_9 було залучено спеціаліста-землевпорядника Казанківської селищної ради, однак дане обстеження не відбулось через обставини, які не залежали від державних виконавців, до того ж сам стягувач не сприяв такому обстеженню.

Боржник ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився повторно, листи які йому направлялись судом повернулись до суду із відміткою за закінченням строку зберігання .

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства (п.9 ч.3 ст.129 Конституції України), а приписом частин другої ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус судців" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічне за змістом положення містить і частина перша статті 14 ЦПК України.

Положеннями п. 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIIIвстановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент відкриття виконавчого провадження) передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно п. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦПК україни скаргу на дії державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Враховуючи те, що головним державним виконавцем не надано доказів своєчасного вручення заявнику оскаржуваної постанови ( у матеріалах виконавчого провадження відсутній навіть супровідний лист), а заявник в свою чергу оскаржував постанову про повернення виконавчого документу від 30.11.2016 року ( після її отримання ) до начальника Казанківського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області, а потім до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, що є його правом, тому суд вважає причини пропуску поважними, та поновлює їй.

Встановлено, що 06.07.2015 р постановою державного виконавця відділу ДВС Казанківського РУЮ вкотре відкрито виконавче провадження № 47997802 з примусового виконання виконавчого листа № 2-408/2010р., виданого 29.03.2011 р. Новобузьким районним судом Миколаївської області.

В даному виконавчому провадженні були проведені наступні виконавчі дії:

державним виконавцем було направлено запит до ДПС України про джерела отримання доходів боржників фізичних осіб та запит про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками юридичними особами та/або фізичними особами підприємцям, а також направлено запит до ПФУ про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи та запит про осіб боржників, які отримують пенсії.

02.09.2015 року від даних органів надійшла відповідь про відсутність у них запитуваної інформації .

30.03.2016 року отримано відповідь Казанківської селищної ради Миколаївської області , що боржник ОСОБА_6 проживає за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: вул. Набережна. 224. ОСОБА_10.

02.06.2016 року державний виконавець ВДВС Казанківського РУЮ Миколаївської області повторно отримав відповіді з Пенсійного фонду України про відсутність інформації про останнє місце роботи боржника ОСОБА_6, його пенсію.

03.06.2016 року державний виконавець ВДВС Казанківського РУЮ Миколаївської області повторно отримав відповіді з Державної податкової служби України про відсутність інформації про суми доходів, нарахованого(сплаченого) ОСОБА_6 на користь платників податку, та сум утриманого з них податку до ДРФО, та про припинення фізичної-особи підприємця ОСОБА_9

02.06.2016 року державним виконавцем направлено вимогу боржнику ОСОБА_6 про обов'язкову явку до державного виконавця на 10.06.2016 рік та надання пояснень щодо невиконання рішення суду.

02.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і направлено для виконання рекомендованим листом з повідомленням про вручення до Територіального сервісного центру №4845 регіонального сервісного центру МВС у Миколаївській області та Управління превентивної діяльності ГУ НП у Миколаївській області, а також сторонам до відома за вих. № 1901/3 від 02.06.2016 року.

02.06.2016 року державним виконавцем внесено відомості про обтяження нерухомого та рухомого майна боржника в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів рухомого та нерухомого майна.

02.06.2016 року державним виконавцем згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, встановлено що за боржником зареєстрована земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 2 га.

02.06.2016 року державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 8800.00 грн.. копія якої направлено на адресу боржника за вих. № 1899/3 від 02.06.2016 року та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій копія якої направлено на адресу боржника за вих. № 1900/З від 02.06.2016 року.

Згідно довідки ЛІС Автомобіль від 02.06.2016 року, витягу з реєстру електронних заяв прав власності на рухоме майно, довідки Територіального сервісного центру № НОМЕР_1 аналітичного пошуку ТЗ по НАІС ДДАІ МВС України від 02.06.2016 року, згідно довідки Територіального сервісного центру № НОМЕР_1 аналітичного пошуку ТЗ по НАІС ДДАІ МВС України від 03.06.2016 року на повторний запит державного виконавця, відомості про транспортні засоби які належать боржнику - відсутні.

Державний виконавець ВДВС Казанківського РУЮ Миколаївської області звертався до суду із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України і ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 07.06.2016 року дане подання було задоволено.

07.06.2016 року державним виконавцем Казанківського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області у присутності понятих було здійснено вихід за адресою проживання боржника ОСОБА_6: смт. Казанка, вул. Васляєва, 42, та встановлено відсутність майна, на яке могло б бути звернено стягнення.

14.06.2016 року за вих. № 23-14.16-0.3-1899/25-16 від відділу Держгеокадастру у Казанківському районі Миколаївської області державним виконавцем отримано інформацію, що ОСОБА_6 дійсно належить земельна ділянка площею 2,0 га на підставі Державного акту серії ЯП 830762, відомості щодо реєстрації договорів оренди даної земельної ділянки у відділі відсутні.

23.06.2016 року за вих. № 429/03-15 державним виконавцем отримано інформацію від Казанківської селищної ради Миколаївської області про те, що земельна ділянка кадастровий номер 4823655000:07:000:0041 площею 2,0 га яка належить ОСОБА_6 в оренді не перебуває, і засіяна соняшником.

14.11.2016 року головний державний виконавець Казанківського РВ ДВС звернувся до суду із поданням про розшук боржника ОСОБА_6, і дане подання було задоволено ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 23.11.2016 року.

05.10.2016 року до Казанківської селищної ради направлено постанову державного виконавця про залучення спеціаліста - землевпорядника до виконавчих дій, а саме: перевірки земельної ділянки боржника - ОСОБА_11, яка призначена даною постановою на 24.10.2016 року. Результати такої перевірки у матеріалах виконавчого провадження, копії яких надано суду для вивчення, відсутні. Так само як і відсутні дані про належне повідомлення сторін виконавчого провадження про проведення такої перевірки 24.10.2016 року, а лист який мається в провадженні об'єктивно не міг бути вчасно отриманий а ні боржником, а ні стягувачем, оскільки виготовлений того ж дня - 24.10.2016 року.

30.11.2016 року керуючись п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження головним державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа.

Суд не може визнати вказану сукупність виконавчих дій повною.

У своїй мотивувальній частині виконавець вказав як підставу повернення, що в результаті вжитих заходів неможливо з'ясувати місце проживання, перебування боржника.

Однаклисти, які направлялись ОСОБА_6, повертались до виконавчої служби не через його відсутність за вказаною адресою, а за закінченням терміну зберігання, як видно із матеріалів виконавчого провадження. Крім того у матеріалах провадження маються дані, про зареєстроване місце проживання боржника, і як видно із постанови Казанківського районного суду Миколаївської області від 14.03.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, яка розглядалась за участі ОСОБА_6, він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд не може взяти до уваги і ОСОБА_5 державного виконавця від 03.06.2016 року та від 07.06.2016 року оскільки вони не відповідають вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, яким передбачено, що ОСОБА_5 - це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

Однак жодний акт не підписано понятими, які між тим у ньому вказані.

Відповідно до п. 14 ч. 3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу. У попередній редакції Закону України Про виконавче провадження , а саме ч.3 ст. 11 також було надано право державному виконавцю, крім іншого в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; та інші.

Однак державним виконавцем не було реалізовано своє право ініціювання примусового приводу боржника, що також сприяло б виконанню рішення суду.

Тому, судом не добуто доказів, які б підтверджували пояснення в.о. начальника Казанківського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області, які викладені у запереченнях на скаргу, а саме щодо винесення 05.10.2016 року постанови про примусовий привід боржника, та відповідь Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП про неможливість його виконання. Такі дані в копії матеріалів виконавчого провадження - відсутні.

Згідно із ч.2 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Таким чином, при розгляді скарги суд встановив, що державний виконавець при прийнятті оскаржуваного рішення про повернення виконавчого документа не виконав приписів положеньст.18 Закону України Про виконавче провадження щодо вжиття усіх передбачених законом заходів.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави для задоволення скарги в цій частині.

Що стосується визнання неправомірною бездіяльність в.о. начальника Казанівського ДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_12 та заступника начальника ГТУЮ начальника УДВС у Миколаївській області ОСОБА_5, то заявник належним чином у своїй скарзі не обґрунтував, у чому ж саме виявилась неправомірна бездіяльність, чим це підтверджується, а тому в цій частині скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11 , 383 , 386-387 ЦПК України , суд,

Ухвалив:

Скаргу Сільськогосподарського багатофункціонального виробничого кооперативу Агрофірма ОСОБА_12 задовольнити частково.

Визнати дії головного державного виконавця Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_8 щодо винесення постанови від 30 листопада 2016 року про повернення виконавчого документу стягувачеві у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 2-408/2010 від 29 березня 2011 року неправомірними.

Зобов'язати Казанківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відновити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-408/2010 від 29 березня 2011 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь Сільськогосподарського багатофункціонального виробничого кооперативу Агрофірма ОСОБА_12 боргу в сумі 88000,00 грн.

В іншій частині скаргу залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя