Постанова

від 29.06.2017 по справі 805/832/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2017 р. Справа №805/832/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С. за участю секретаря судового засідання Широбокова І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Вантажно-транспортне управління "Шахтарськвантажтранс" про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

встановив:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (Далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Вантажно-транспортне управління "Шахтарськвантажтранс" (Далі - відповідач) про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 за період з 01.11.2016 року по 31.01.2017 року в сумі 17433,96 грн.

21.06.2017 року представник позивача через відділ документообігу та архівної роботи суду подав заяву про зменшення позовних вимог, з урахуванням якої просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Вантажно-транспортне управління "Шахтарськвантажтранс" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, за період з 01.11.2016 року по 31.12.2016 року на загальну суму 4450,60 грн. по пенсіонеру ОСОБА_1, в інший частині позов залишити без розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Вантажно-транспортне управління "Шахтарськвантажтранс" в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, на загальну суму 12983,36 грн. за період з 01.11.2016 року по 31.01.2017 року по пенсіонерах: ОСОБА_2 в сумі 8726,28 грн., ОСОБА_3 в сумі 2031,78 грн., за період з 01.01.2017 року по 31.01.2017 року ОСОБА_1 в сумі 2225,30 грн. залишено без розгляду.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач посилається на те, що згідно п. п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства зобов'язані з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до п. «а» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку. Сума заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно пред'явлених розрахунків, за період з 01.11.2016 року по 31.12.2016 року склала 4450,60 грн., саме по пенсіонеру ОСОБА_1, у зв'язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Позивач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений з дотриманням вимог ст. 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на наведене, а також з метою дотримання вимог частини 1 ст. 122 КАС України, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, що беруть участь у справі, відповідно до приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011 (Далі - Положення).

Відповідно до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з підпунктом 5 п. 4 Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (Далі - територіальні органи) щодо: зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Публічне акціонерне товариство "Вантажно-транспортне управління "Шахтарськвантажтранс" (код ЄДРПОУ 00179252; місцезнаходження: 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Бабушкіна, будинок 16) зареєстровано в якості юридичної особи 23.05.1997 року, відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV як страхувальник зобов'язаний сплачувати у встановленому порядку страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.

На підприємстві відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсії на пільгових умовах, згідно з п. а , ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1931- XII, та яким відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

Колишній працівник Публічного акціонерного товариства "Вантажно-транспортне управління "Шахтарськвантажтранс" ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримують пільгову пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком № 2, що підтверджено протоколами про призначення пенсії та виданими відповідачем довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Управлінням Пенсійного фонду України з 01.11.2016 року по 31.12.2016 року були здійснені витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, а саме пенсіонеру ОСОБА_1 на загальну суму 4450,60 грн., про що свідчать довідки про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії.

На виконання приписів діючого законодавства позивачем на адресу відповідача за зазначений період часу були направлені для відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, по працівникам підприємства.

Відповідачем вказані у розрахунках витрати УПФУ у встановлені строки не сплачені, в результаті чого існує заборгованість за зазначений період у загальному розмірі 4450,60 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступним.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон України «Про пенсійне забезпечення» ).

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004, тобто до набрання чинності цим Законом.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

За приписами пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» : чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

За приписами розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція 21-1), зокрема пунктом 6.1 передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Тобто, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2016 році також.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З матеріалів справи встановлено, що на підприємстві відповідача працювали особи, які виконували роботи із шкідливими і важкими умовами праці, віднесені до списку № 2 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, а саме: ОСОБА_1, заборгованість відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складає 4450,60 грн., яка виникла за період з 01.11.2016 року по 31.12.2016 року.

Заборгованість відповідача перед управлінням підтверджується наявними у справі розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.11.2016 року по 31.12.2016 року.

Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій в порядку, встановленому законодавством, надсилалися на адресу відповідача, останнім не оскаржувались, при цьому витрати не відшкодовані.

Оскільки судом встановлено, що позивач за розглядаємий період з 01.11.2016 року по 31.12.2016 року поніс витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівнику відповідача в розмірі 4450,60 грн., враховуючи, що відповідачем не сплачені зазначені витрати, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Вантажно-транспортне управління "Шахтарськвантажтранс" (код ЄДРПОУ 00179252; місцезнаходження: 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вул. Бабушкіна, будинок 16) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (код ЄДРПОУ 21963441; місцезнаходження: 85320, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Артема, будинок 13) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.11.2016 року по 31.01.2017 року в сумі 4450,60 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят ) грн. 60 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

Повний текст постанови виготовлено 03.07.2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Молочна І. С.