Постанова

від 14.06.2017 по справі 810/993/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року           № 810/993/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівагрошляхбуд" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фастівагрошляхбуд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про зобов'язання виключити з Акту опису майно від 26.03.2014 №470/10/25 та звільнити описане майно з податкової застави.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у справі є Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області.

Однак, станом на теперішній час вищевказаний податковий орган є реорганізованим, у зв'язку з наступним.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної фіскальної служби" від 21.05.2014 №160 відбулась реорганізація Міністерства доходів і зборів шляхом перетворення, в наслідок чого була утворена Державна фіскальна служба як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 21.05.2014 №236 (надалі - Положення) Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Пунктом 7 Положення передбачено, що ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" від 06.08.2014 №311 Кабінетом Міністрів України передбачено здійснення реорганізації територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2 до постанови.

Так, зокрема, відповідно до Додатку №2 до Постанови від 06.08.2014 №311 Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області була приєднана до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

У той же час, згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" від 04.11.2015 №892 Кабінетом Міністрів України постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до Додатку 2 до вказаної Постанови було реорганізовано Васильківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області шляхом її приєднання до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про доцільність заміни відповідача - Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, на її правонаступника - Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий борг, у зв'язку з яким було реалізовано право податкової застави, був погашений товариством на виконання вимог постанови Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 у справі №810/2166/14, а тому таке майно відповідно до ст. 93 Податкового кодексу України підлягає звільненню від податкової застави.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відсутні будь-які правові підстави для звільнення майна з податкової застави, оскільки після погашення боргу на виконання рішення суду згідно даних АІС "Податковий блок" за позивачем обліковується податковий борг.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для внесення майна ТОВ "Фастівагрошляхбуд" у податкову заставу була наявність у товариства податкового боргу в розмірі 328 184,49 грн., а саме з податку на додану вартість, з податку на прибуток, з податку з юридичних осіб - власників транспортних засобів, по податку на доходи фізичних осіб та по земельному податку з юридичних осіб.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі №810/2166/14 адміністративний позов задоволено. Надано Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівагрошляхбуд" (код ЄДРПОУ 04654425) в розмірі 328 184 (триста двадцять вісім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 49 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відповідно до Акту опису майна від 26.03.2014 №470/10/25.

ТОВ "Фастівагрошляхбуд" на виконання рішення суду сплатило податковий борг у загальному розмірі 328 200,00 грн. згідно платіжних доручень, а саме: від 11.11.2016 №5 на суму 227000,00 грн.; від 11.11.2016 №6 на суму 29700,00 грн.; від 11.11.2016 №7 на суму 70000,00 грн.; від 11.11.2016 №8 на суму 1500,00 грн.

Зі змісту вказаних платіжних доручень вбачається, що в них визначено призначення платежу "погашення податкового боргу згідно рішення КОА суду від 26.05.2014р. Справа №810/2166/14".

У листопаді 2016 року позивач звернувся до начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із листом, в якому просив виключити з Акту опису майна від 26.03.2014 №470/10/25 описане майно товариства, оскільки податковий борг згідно постанови Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі №810/2166/14 був сплачений товариством.

Листом від 02.12.2016 №765/10 начальник Фастівського відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повідомив позивача про те, що відсутні підстави для зняття податкової застави та виключення з акту опису майна 26.03.2014 №470/10/25, оскільки відповідно до даних АІС "Податковий блок" станом на 01.12.2016 по ТОВ "Фастівагрошляхбуд" обліковується податковий борг в сумі 507 811,64 грн.

Не погоджуючись із такими діями контролюючого органу , позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

Згідно положень пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

За правилами пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу, зокрема у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, і поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу.

Пункт 89.8 статті 89 Податкового кодексу України встановлює, контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572, орган доходів і зборів зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акту опису майна.

Така реєстрація здійснюється: щодо рухомого майна - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року №830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" та наказу Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року №73/5 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 року за №942/9541; щодо нерухомого майна - відповідно до постанов Кабінету Міністрів України: від 22 червня 2011 року №703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" та від 26 жовтня 2011 року №1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Вичерпні підстави та порядок припинення податкової застави визначений у статті 93 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 93.1 цієї статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Пунктом 93.2 статті 93 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Як зазначено у рішенні Конституційного суду України від 24 березня 2005 року №2-рп/2005 (справа №1-9/2005) сутність податкової застави полягає у запровадженні на певний строк особливого порядку розпорядження платником податків своїми активами. Цей інститут як спосіб забезпечення не погашеного у строк податкового зобов'язання є джерелом наповнення бюджетів та державних цільових фондів.

З набранням чинності Податковим кодексом України у законодавстві з'явилися нові положення щодо податкової застави.

Так, відповідно до п.п.14.1.155. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

З наведеної норми слідує, що зміст даного способу забезпечення полягає у наданні повноважень органу стягнення за певних умов здійснити погашення грошового зобов'язання платника податків за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Як було встановлено судом, підставою для внесення майна ТОВ "Фастівагрошляхбуд" у податкову заставу була наявність у товариства податкового боргу в розмірі 328 184,49 грн., а саме з податку на додану вартість, з податку на прибуток, з податку з юридичних осіб - власників транспортних засобів, по податку на доходи фізичних осіб та по земельному податку з юридичних осіб.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі №810/2166/14 адміністративний позов задоволено. Надано Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівагрошляхбуд" (код ЄДРПОУ 04654425) в розмірі 328 184 (триста двадцять вісім тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 49 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відповідно до Акту опису майна від 26.03.2014 №470/10/25.

Згідно з положеннями ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Так, на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі №810/2166/14 ТОВ "Фастівагрошляхбуд" сплатило податковий борг у загальному розмірі 328200,00 грн. згідно платіжних доручень, а саме: від 11.11.2016 №5 на суму 227000,00 грн.; від 11.11.2016 №6 на суму 29700,00 грн.; від 11.11.2016 №7 на суму 70000,00 грн.; від 11.11.2016 №8 на суму 1500,00 грн.

Зі змісту вказаних платіжних доручень вбачається, що в них визначено призначення платежу "погашення податкового боргу згідно рішення КОА суду від 26.05.2014р. Справа №810/2166/14".

Отже, з наведеного слідує, що позивачем виконано рішення суду у добровільному порядку та сплачено податковий борг в розмірі 328184,49 грн., який був підставою для внесення майна ТОВ "Фастівагрошляхбуд" у податкову заставу, а саме до Акту опису майна від 26.03.2014 №470/10/25.

Оскільки податкову заставу на майно позивача було застосовано при існуванні заборгованості перед бюджетом у розмірі 328 184,49 грн. та яку було сплачено позивачем в добровільному порядку шляхом виконання рішення суду у справі №810/2166/14, суд приходить до висновку, що податковий орган повинен був звільнити майно платника податків з податкової застави з дня отримання доказів сплати такого боргу, однак в даному випадку не вчинив необхідні дії.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність підстав для припинення податкової застави у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу в сумі 507811,64 грн., оскільки вказана сума боргу виникла після прийняття рішення суду у справі №810/2166/14 та є предметом розгляду справи в іншому судовому провадженні.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що майно позивача згідно Акту опису майна від 26.03.2014 №470/10/25 повинно бути звільнено від податкової застави, оскільки позивачем виконано рішення суду у справі №810/2166/14 та сплачено податковий борг у сумі 328200,00 грн., яке стало підставою для внесення майна ТОВ "Фастівагрошляхбуд" у податкову заставу.

При цьому, враховуючи норми ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області звільнити майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівагрошляхбуд" з податкової застави, яке перебуває відповідно до Акту опису майна від 26.03.2014 №470/10/25.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 69-71, 97, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області звільнити майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівагрошляхбуд" з податкової застави, яке перебуває відповідно до Акту опису майна від 26.03.2014 №470/10/25.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Василенко Г.Ю.