Постанова

від 14.04.2017 по справі 804/12586/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2017 р. Справа № 804/12586/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Артемович та Закіров" про накладання арешту на кошти та інші цінності, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Артемович та Закіров", в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Артемович та Закіров" (ЄДРПОУ 37068834), що знаходяться у банку ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (МФО 305299) на рахунках: №26008050225670, №26002050225892, №26054060339049 та №26005060242787.

В обґрунтування заявленого позову зазначалося, що за відповідачем наразі обліковується податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток в загальній сумі 35296,95грн., який виник внаслідок несплати підприємством у встановлені законом строки сум самостійно задекларованих податкових зобов'язань та узгоджених грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 09.01.2014 року № НОМЕР_1 та від 11.12.2014 р. №0016961502. Зважаючи на те, що за Приватним підприємством "Артемович та Закіров" технологічні транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, земельні ділянки та об'єкти нерухомості не зареєстровані, а також у відповідача відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення податкового боргу, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області просить застосувати арешт коштів та інших цінностей на рахунку цього платника податків у банках, що його обслуговують.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, подав клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, із зазначенням про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання його представник не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав.

Зважаючи на приписи ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Артемович та Закіров" (код ЄДРПОУ 37068834) (далі - ПП "Артемович та Закіров") перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків.

Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи слідує, що ПП "Артемович та Закіров" подано до контролюючого органу наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- №1300013684 від 14.11.2013р. на суму 16667,00 грн.;

- №1400001278 від 20.01.2014р. на суму 17667,00грн.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України суми визначені в зазначених вище податкових деклараціях є узгодженими та такими, що підлягають сплаті.

Однак, у строки, встановлені п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України, самостійно задекларовані грошові зобов'язання з податку на додану вартість згідно з вказаними податковими деклараціями на загальну суму 34334,00грн. ПП "Артемович та Закіров" сплачені не були, внаслідок чого здобули статусу податкового боргу.

Так, згідно з пп.14.1.175. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що контролюючим органом за результатами проведених перевірок ПП "Артемович та Закіров" на підставі ст.120, ст.123 Податкового кодексу України винесено податкові повідомлення-рішення про накладення штрафних санкцій на підприємство №0000032203 від 09.01.2014р. на суму 170,00грн. та №0016961502 від 11.12.2014р. на суму 1020,00грн.

Зазначені вище податкові повідомлення-рішення направлені на адресу ПП "Артемович та Закіров" засобами поштового зв'язку, однак на адресу контролюючого органу повернулися конверти, якими відповідачу надсилалися вказані рішення, з відміткою відділення поштового зв'язку про повернення за закінченням терміну зберігання .

Згідно з абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, з урахуванням вимог абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення №0000032203 від 09.01.2014р. та №0016961502 від 11.12.2014р. вважаються врученими.

Так, п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Будь-яких доказів щодо оскарження ПП "Артемович та Закіров" податкових повідомлень-рішень №0000032203 від 09.01.2014р. та №0016961502 від 11.12.2014р. матеріали справи не містять.

Відтак, сума, визначена цими податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженою та такою, що підлягає сплаті.

Таким чином, у ПП "Артемович та Закіров" наявний податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток на загальну суму 35524,00грн.

В матеріалах справи містяться відомості, що на рахунках ПП "Артемович та Закіров" була наявна переплата у розмірі 227,05грн.

Відтак, за ПП "Артемович та Закіров" рахується заборгованість зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток в загальній сумі 35296,95грн.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючим органом було направлено на адресу ПП "Артемович та Закіров" податкову вимогу форми Ю від 02.12.2013р. №120-11 на загальну суму наявного на той час податкового боргу у розмірі 16440,00грн.

При цьому поштовий конверт, в якому на адресу відповідача надсилалася вказана податкова вимога, повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку про повернення за закінченням терміну зберігання .

При цьому з урахуванням вищенаведених приписів абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкова вимога форми Ю від 02.12.2013р. №120-11 вважається врученою.

Відповідно до витягу з облікової картки цього платника податків, станом на теперішній час ПП "Артемович та Закіров" має заборгованість перед бюджетом у сумі 35296,95грн.

Також судом встановлено, що у позовній заяві, що розглядається, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області вимоги щодо стягнення з відповідача в рахунок погашення його податкового боргу коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, а також про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не заявляються.

Вимоги у цій справі стосуються лише накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків - відповідача, що знаходять в банках, та заявлені контролюючим органом відповідно до права контролюючого органу, передбаченого п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, оскільки, згідно відомостей, зазначених в: інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - нерухоме майно відсутнє; листі Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області - відсутня сільськогосподарська техніка; листі Територіального управління Держгірпромнагляду України у Дніпропетровській області - відсутні великовантажні автомобілі та інші технологічні засоби; базі даних УДАІ ГУ МВС України у якому зазначено відсутність на теперішній час на обліку автомобільних транспортних засобів. Таким чином майно ПП "Артемович та Закіров" не може бути джерелом погашення податкового боргу у зв'язку з тим, що воно у останнього відсутнє.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.п.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підпунктом 94.4. ст.94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п.п. 94.6.2 п. 94.6. ст.94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом у розумінні п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України.

Крім того, п.п.10.1-10.3, 10.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004р., визначено, що виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Разом з тим, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Означені види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Так, приписи статті 94 Податкового кодексу України регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, при чому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

При цьому, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст.94 цього Кодексу, також визначені п.п.20.1.33пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, а саме означена норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п.п.20.1.33 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

З огляду на викладене, приписи п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України є обов'язковими до виконання, їх зміст є самостійним, чітким і зрозумілим. Крім того, норми п.п.20.1.33 п.20.1 ст. 20 та п.94.2 ст.94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому за умови відсутності майна, достатнього для погашення податкового боргу.

Наявність у ПП "Артемович та Закіров" відкритих рахунків у банках підтверджуються відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Зважаючи на наведене, а також з урахуванням доведеності наявності у відповідача непогашеного податкового боргу та відсутності майна, яке може бути джерелом погашення такого податкового боргу, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Артемович та Закіров" про накладання арешту на кошти та інші цінності - задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Артемович та Закіров" (ЄДРПОУ 37068834), що знаходяться у банку ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (МФО 305299) на рахунках: №26008050225670, №26002050225892, №26054060339049 та №26005060242787 та належать Приватному підприємству "Артемович та Закіров" (ЄДРПОУ 37068834).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1