Постанова

від 20.06.2017 по справі 822/1559/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1559/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В. при секретаріВересняк А.А. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльність і зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ВАРИНСГРУП" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Хмельницькому щодо відмови в прийнятті податкової накладної №12 від 21.04.2017 року ТОВ "ВАРИНСГРУП" (код ЄДРПОУ 40607746) з підстави припинення в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 10.05.2017 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 39564228) визнати зареєстрованою податкову накладну №12 від 21.04.2017 року ТОВ "ВАРИНСГРУП" (код ЄДРПОУ 40607746) днем її фактичного отримання, а саме - 12.05.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.05.2017 року між ТОВ "ВАРИНСГРУП" та ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області укладено Договір про визнання електронних документів. Згідно вказаного договору платнику податків надається можливість подавати до органів ДФС податкові документи у електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису шляхом скерування засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

11.05.2017 року відповідно умов до Договору ТОВ "ВАРИНСГРУП" в електронному вигляді подало податкову накладну №12 від 21.04.2017 року.

12.05.2017 року ТОВ "ВАРИНСГРУП" отримало квитанцію, в якій зазначено, що податкова накладна не прийнята у зв'язку із порушенням вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобам телекомунікаційного зв'язку, а саме: припинено Договір про визнання електронної звітності.

Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача неправомірною, необґрунтованою, безпідставною через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить відновити суд його права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала. Вказала, що позивач - платник податків, буде перебувати на одліку у ДПІ у м. Хмельницькому з наступного року. Встановити факт розірвання договору немає технічної можливості, оскільки платники, що обліковуються як платники з наступного року не відображаються у розділі "Організації" в Архіві електронної звітності.

До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з такою ознакою, що він є платником податків з наступного року.

Вважає, що не реєстрація податкової накладної сталася не за рахунок бездіяльності контролюючого органу, а через суто технічна обставини, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" зареєстровано як юридична особа та до 03.05.2017 року перебувало на обліку у ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС м. Києві та з 03.05.2017 року на перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Хмельницькому.

З матеріалів справи вбачається, що 10.05.2017 між ТОВ "ВАРИНСГРУП" та ДПІ у м. Хмельницькому було укладено договір №2 про визнання електронних документів (надалі - Договір).

Предметом даного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно з п.п.1,3,5 розділу 6 Договору від 10.05.2017 року №2 про визнання електронних документів, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Встановлено, що 11.05.2017 року позивач направив в електронному вигляді для реєстрації податкову накладну №12 від 21.04.2017 року. Відповідно до квитанції, податкову накладну №12 від 21.04.2017 року було доставлено 12.05.2017 року о 16:53 до ДФС України, але документ не прийнято, так як виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008року №233, а саме: - ЄДРПОУ: 40607746. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів. Відправник: Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" ДФС України, версія 2.2.12.11.

12.05.2017 між позивач надіслав новий Договір, укладений між ТОВ "ВАРИНСГРУП" та ДПІ у м. Хмельницькому було укладено договір №1 про визнання електронних документів (надалі - Договір).

Факт підписання договору №2 від 10.05.2017 року підтверджується квитанцією №1 від 12.05.2017 року, де зазначено, що договір №1 від 12.05.2017 року не було прийнято, через дію договору №2 від 10.05.2017 року.

Перевіряючи правомірність дій відповідача під час не прийняття податкової звітності, судом встановлено наступне.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

На контролюючі органи покладено функції з надання послуг електронного цифрового підпису (пп.19-1.1.44 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України), а також пп.20.1.7 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючим органам надано право на отримання від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

За приписами п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, в тому числі місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

У відповідності до п.201.4 ст.201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.2 ст.201 ПК України встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зокрема, форма податкової накладної та порядок її заповнення, на момент виникнення спірних правовідносин, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 року №10 "Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 року за №185/24962.

Одночасно, порядок видачі податкових накладних регламентовано п.201.10 ст.201 ПК України, відповідно до якого податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України). Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.3 п.201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до абз.4-8 п.201.10 ст.201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 ПК України, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг) встановлений КМУ постановою від 29.12.2010 року №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (надалі - Порядок № 1246). Згідно абз.2 п.1 Порядку №1246, подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній, до Реєстру та їх реєстрація проводиться шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години (п.2 Порядку №1246). Положеннями п.7-11 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється її розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться її реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначеного документу, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі. Датою та часом подання податкової накладної в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про її прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

В силу приписів норми абз.9 п.201.10 ст.201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 24.10.2013 року №1486/12/13-13 роз'яснив, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.28.2008 року №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.28.2008 року за №320/12811 (далі - Інструкція), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до п.2 Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПЄ); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 7 Інструкції передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону

України "Про електронний цифровий підпис": чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

При цьому, п.7.3, п.7.4 та п.7.5 Інструкції встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно п.7.6 Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Крім того, Порядком №1246 закріплено виключний перелік підстав за яких платнику податків може бути відмовлено у прийнятті податкової накладної.

Виключний перелік обов'язкових реквізитів, які повинні бути у податкові накладній зазначені у ст. 201 Податкового кодексу України.

Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, п. 4 розділу 6 якого визначено, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже, законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів контролюючим органом в односторонньому порядку є 1) ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; або 2) зміна платником податків місця реєстрації.

Отже, враховуючи викладені вище обставини та аналізуючи зазначені норми законодавства, суд робить висновок про те, що позивач вжив усіх необхідних заходів для проведення реєстрації податкової накладної №12 від 21.04.2017 року, у зв'язку з чим вказана податкова накладна ТОВ "ВАРИНСГРУП" підлягає реєстрації днем її фактичного отримання, а саме - 12.05.2017 року.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС України щодо неприйняття податкових накладних суд вказує наступне.

Встановлено, що ТОВ "ВАРИНСГРУП" зареєстровано як юридична особа та до 03.05.2017 року перебувало на обліку у ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС м. Києві та з 03.05.2017 року на перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Хмельницькому.

З пояснень відповідача встановлено, що платники, що обліковуються як платники з наступного року не відображаються у розділі "Організації" в Архіві електронної звітності.

До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з такою ознакою, що він є платником податків з наступного року.

Отже, суд вважає, що нереєстрація податкової накладної сталася не за рахунок бездіяльності контролюючого органу, а через технічні обставини, відповідач жодної протиправної бездіяльності не вчиняв, тому у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС України щодо неприйняття податкових накладних необхідно відмовити.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ВАРИНСГРУП" підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд встановив, що при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивач сплатив судовий збір в розмірі 1600,00 грн. згідно квитанції №0.0.775652410.1 від 29.05.2017 року.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку про присудження позивачу судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області

Щодо відшкодування позивачу судових витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із прибуттям представника позивача до суду, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу в розмірі 8 000 грн. позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги №24/05-01 від 24.05.2017 року, укладений між позивачем та адвокатом Клименко А.О., (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 27.09.2007 року №3019), акт приймання-передачі послуг від 15.06.2017 року, викладений у вигляді розрахунку витраченого часу для надання правової допомоги позивачу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, у яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Отже, судові витрати, в тому числі на правову допомогу, повинні бути процесуально пов'язані з розглядом конкретної адміністративної справи, що розглядається судом, і за надання правової допомоги за визначених Законом обставин: участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

З урахуванням положень КАС України суд зазначає, що поняття вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням охоплює такі окремі процесуальні дії за участі суду та сторін у справі, які неможливо вчинити в межах судового засідання, однак які підлягають обов'язковій фіксації в процесуальному порядку відповідно до вимог КАС України шляхом винесення відповідних ухвал, складання протоколів тощо.

Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.45 КАС України про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення секретарем судового засідання складається протокол.

Відповідно до ст.46 КАС України встановлено форму протоколу про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання та передбачено зазначення в ньому опису ходу проведення окремої процесуальної дії, у тому числі відомості про заявлені клопотання та ухвали суду; основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, усні роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультації спеціалістів.

Так, про вчинення окремої процесуальної дії поза межами судового засідання завжди складається протокол про вчинення такої процесуальної дії, який фіксує її перебіг за участі складу суду, сторін та інших учасників судового розгляду, які знаходяться на місці вчинення таких дій.

Таким чином, надання правової допомоги адвокатом у вигляді правових консультацій, формування доказової бази, пошук судової практики, написання позовної заяви (клопотань, пояснень), їх подання до суду не можуть вважатись окремими процесуальними діями поза судовим засіданням в розумінні Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Для встановлення розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням наведеного вище суд не знаходить підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, оскільки у матеріалах справи відсутні належні докази обчислення вартості наданої правової допомоги, не надано доказів для підтвердження вартості послуг адвоката та документ підтвердження сплати вказаної суми.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльність і зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 39564228) визнати зареєстрованою податкову накладну №12 від 21.04.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" (код ЄДРПОУ 40607746) днем її фактичного отримання, а саме - 12.05.2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРИНСГРУП" (код ЄДРПОУ 40607746) судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 39564228).

У відшкодуванні судових витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із прибуттям представника позивача до суду - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 червня 2017 року

Суддя /підпис/Г.В. Лабань "Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань