Рішення

від 27.06.2017 по справі 728/463/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 728/463/17 Провадження № 22-ц/795/1193/2017 Головуючий у I інстанції - Приліпко В. М. Доповідач - Шитченко Н. В. Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Мамонової О.Є.,

із секретарями - Зіньковець О.О., Шкарупою Ю.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою СТОВ АГРОТРЕЙД-ХАЛИМОНОВЕ на рішення Бахмацького районного суду від 05 травня 2017 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Поліське поле про визнання договору поновленим, -

в с т а н о в и в:

У березні 2017 року СТОВ ім. Ватутіна звернулось з позовом, в якому просило визнати договір оренди від 01 вересня 2008 року, укладений з ОСОБА_1, поновленим на строк 7 років, вказуючи, що у відповідності до ст. 33 ЗУ Про оренду землі , як орендар, має переважне право на поновлення договору оренди. У зв'язку з чим також просило визнати договір оренди землі від 05 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Поліське поле , недійсним, оскільки він був укладений з порушенням переважного права позивача на поновлення договору оренди.

Рішенням від 05 травня 2017 року Бахмацький районний суд у задоволенні позову СТОВ ім. Ватутіна відмовив.

В апеляційній скарзі представник позивача, що під час розгляду даної цивільної справи змінило назву на СТОВ АГРОТРЕЙД-ХАЛИМОНОВЕ , посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить скасувати його та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не взяв до уваги положення ст. 33 ЗУ Про оренду землі , яка передбачає лише два випадки пролонгації договору оренди, і підстави для поновлення договору оренди були виконані орендарем у повному обсязі. Зазначені доводи співпадають із правовою позицією ВСУ, викладеною у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14.

Позивач вказує, що відмова орендодавця від укладення додаткової угоди в даному випадку суперечить вимогам ч. 3 ст. 6 ЦК України та вищенаведеної норми ЗУ Про оренду землі , чим порушуються права орендаря.

В письмових запереченнях представник відповідача ОСОБА_1, вважаючи оскаржуване рішення законним і не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просить відхилити її, а рішення суду залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову СТОВ ім. Ватутіна, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 належним чином і у встановлені законом строки повідомила позивача про відмову поновлювати договір оренди землі на новий строк, тому порушення законодавства в її діях не вбачається.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з цим висновком, зважаючи на таке.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 є власником земельної ділянки площею 7,11 га, яка розташована на території Халимонівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (а.с. 6-7).

01 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,85 га, за яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку строком на 7 років (а.с. 4-5). Зазначений договір зареєстровано у Бахмацькому райвідділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК, про що 03 грудня 2009 року вчинено запис за № 040983200963.

Передача вказаної земельної ділянки орендарю підтверджується відповідним актом прийому - передачі від 04 грудня 2009 року (а.с. 3).

25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 отримала від позивача лист з пропозицією продовжити дію договору оренди, строк якого закінчується 03 грудня 2016 року, терміном на 7 років та проектом додаткової угоди, підписані примірники якої необхідно було надіслати на адресу СТОВ ім. Ватутіна (а.с. 14).

03 листопада 2016 року відповідачем ОСОБА_1 на адресу позивача був направлений лист-повідомлення, датований 31 жовтня 2016 року, про заперечення проти продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, який був отриманий адресатом 08 листопада 2016 року (а.с. 48, 49).

05 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Поліське поле був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого в оренду була передана земельна ділянка площе. 6,85 га строком на 7 років з розміром орендної плати 8 % від нормативно-грошової оцінки землі (а.с. 71-73).

Того ж дня була проведена реєстрація права оренди ТОВ Поліське поле належної ОСОБА_1 земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 грудня 2016 року (а.с. 70).

Відповідно ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, який регулює відносини, пов'язані з орендою землі, є ЗУ Про оренду землі .

Статтями 24, 25 даного Закону визначені права та обов'язки орендодавця і орендаря.

У відповідності зі ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За змістом ч. 2 ст. 21 Закону розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Підстави та порядок поновлення договору оренди визначений ст. 33 ЗУ Про оренду землі . Так, ч.ч. 1-5 даної норми встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Крім того, ч. 11 ст. 33 ЗУ Про оренду землі передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Зважаючи на наведені норми, колегія суддів вважає, що, дійшовши правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції безпідставно визначив, що підставою такої відмови являється відсутність в діях ОСОБА_1 порушень вимог законодавства, оскільки остання належним чином і у встановлені законом строки повідомила позивача про відмову поновлювати договір оренди землі на новий строк.

Як встановлено у справі, про що вірно зазначив і суд першої інстанції, орендодавець у визначений ст. 33 ЗУ Про оренду землі місячний строк висловила заперечення проти продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, вказане рішення у письмовому вигляді було направлено СТОВ ім. Ватутіна і отримано останнім.

Позивач не звертався до суду з позовом про визнання відмови орендодавця в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі необґрунтованою або неправомірною, як цього вимагає законодавство, що регулює спірні відносини. Зазначені товариством у позові доводи щодо поновлення строку договору оренди базувались на тому, що ОСОБА_1 протягом місяця не повідомила про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди та своє рішення. Правова позиція ВСУ, викладена у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14, і на яку посилається позивач, також висловлена у справі, за обставинами якої орендодавець не повідомив орендаря про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди та своє рішення, а отже вона не може бути застосована при вирішенні вказаного спору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що за наявності письмової відмови ОСОБА_1 в укладенні додаткової угоди до договору оренди, визнання за позивачем автоматично переважного права на поновлення договору оренди неможливо. СТОВ ім. Ватутіна не дотрималось передбаченої законом процедури оскарження цієї відмови у суді і на даний час позивач не позбавлений права звернутись з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Оскільки наявність відмови орендодавця не вказувалась позивачем як один з доводів позову і не була об'єктом дослідження на предмет її неправомірності, суд першої інстанції безпідставно визначив відсутність порушень вимог законодавства в діях ОСОБА_1 щодо повідомлення орендаря про відмову у поновленні договору оренди.

Враховуючи викладені вище обставини, апеляційний суд вважає, що, ухвалюючи судове рішення, районний суд прийшов до правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позову СТОВ ім. Ватутіна про визнання договору поновленим, вказавши при цьому невірні мотиви для такої відмови, а отже рішення суду слід змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу СТОВ АГРОТРЕЙД-ХАЛИМОНОВЕ - задовольнити частково.

Рішення Бахмацького районного суду від 05 травня 2017 року - змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: