Рішення

від 27.06.2017 по справі 904/5456/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.2017 Справа № 904/5456/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ "УТЬОС", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОФІНКОМ", м. Дніпро

про стягнення 356 841,60 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - директор

ОСОБА_2 - представник (дов. № 2 від 03.05.2017)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ "УТЬОС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОФІНКОМ" про стягнення заборгованості у розмірі 356 841,60 грн. за договором № 098/2015 від 02.11.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №098/2015 від 02.11.2015, в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2017, порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 22.05.2017.

В межах строків встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи було відкладено з 22.05.2017 на 07.06.2017 та з 07.06.2017 на 26.06.2017.

26.06.2017 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Відзив на позов не надав. Про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

02.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ "УТЬОС" (виконавець - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОФІНКОМ" (замовник - відповідач) укладено договір №098/2015.

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає та зобов'язується оплатити, а виконавець зобов'язується виготовити комплект технологічного оздоблення на виріб "Відро 5,5 л" КД №202 00 000 ОЭ (товар) та передати його замовнику.

Товар, що поставляється повинен відповідати технічній документації (конструкторській документації), узгодженій сторонами (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість виготовленого технологічного оздоблення за цим договором складає 804 780 грн. 45 коп., в тому числі ПДВ 134 130,08 грн., що на день складання цього договору за офіційним курсом НБУ (1 долар США = 22,993727 грн.) становить валютний еквівалент 35 000 грн. В ціну договору також включено вартість упаковки та маркування.

У випадку зміни офіційного курсу долара США відносно гривні у день здійснення поточного платежу, несплачена частина вартості обладнання, як вказано у п. 2.1. змінюється пропорційно зміни офіційного курсу долару США відносно гривні (п. 2.2. договору).

Пунктом 2.3. договору встановлено, що розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні.

Відповідно до п. 3.1. договору, строк виконання робіт та поставки товару за цим договором становить 17 тижнів з моменту надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок виконавця у відповідності до п. 4.1. договору. Кінцевий строк поставки товару за договором може бути змінено на ту або іншу сторону у залежності від завантаження виробничих потужностей виконавця на дату надходження авансового платежу.

Згідно з п. 4.1. договору, оплата за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на банківський виконавця, згідно виставленого виконавцем рахунку, в наступному порядку:

I етап - на протязі 5 банківський днів з дати підписання договору замовник вносить платіж у сумі 482868,27 грн. в якості авансового платежу (в тому числі ПДВ 80 478,05 грн.), що на день складання цього договору за офіційним курсом НБУ становить валютний еквівалент: 21 000,00 доларів США.

II етап - на протязі 6 місяців після підписання акту здачі - приймання виробу в експлуатацію замовник оплачує виконавцю залишок суми від загальної вартості валютного еквіваленту вартості товару, вказаного у п. 2.1. договору як остаточний розрахунок за договором. Оплата здійснюється у національній валюті - гривні з дотриманням умов п. 2.2. договору, але за курсом не менш ніж на дату підписання договору.

На виконання умов укладеного договору позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ - 0000187 від 17.11.2015 на оплату авансового платежу за товар на суму 487 347,53 грн., що дорівнює 21 000 доларів США (офіційний курс долара США до гривні станом на 17.11.2015 становить 23,207025) (а.с.21-22).

Вказаний рахунок на суму 487 347,53 грн. було оплачено відповідачем у повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки по рахунку (а.с.23-30).

30.08.2016 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 844 189,13 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № РН - 0000111 (а.с.31).

10.11.2016 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ - 0000204 на оплату товару на суму 356841,60 грн., що дорівнює 14 000 доларів США (офіційний курс долара США до гривні станом на 30.08.2016 становить 25,488686) (а.с.32-33).

24.11.2016 позивач направив на адресу відповідача документи передбачені п. 5 договору та просив відповідача підписати акт - приймання робіт та оплатити рахунок на суму 356841,60 грн.

Вказаний рахунок залишився неоплаченим відповідачем, що і є причиною виникнення цього спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з частиною 2 статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" (далі - Наказ), валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Пунктом 4 цього Наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Умова договору щодо перерахунку вартості товару до курсу долару США не суперечить вимогам ч. 2 ст. 533 та ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною № РН - 0000111 від 30.08.2016 (а.с.31).

З огляду на умови договору, строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів повної оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 356 841,60 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОФІНКОМ" (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників буд. 34, код 36840587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ "УТЬОС" (49089, м. Дніпро, вул. Новобудівельна, буд. 9, код 32255190) заборгованість у розмірі 356841,60 грн. та судовий збір у розмірі 5352,63 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.2017

Суддя ОСОБА_3