ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.06.2017 Справа № 904/6228/17
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Ресурс", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак Плюс", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення штрафу за невиконання зобов'язання з поставки товару у розмірі 2550грн.00коп.; пені за прострочення поставки товару за період з 20.03.2014р. по 19.04.2014р. у розмірі 272грн.47коп.; суми основного боргу у розмірі 25500грн.00коп., штрафу за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 2550грн.00коп.; пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 24.04.2014р. по 20.03.2017р. у розмірі 272грн.47коп.; 3% річних у розмірі 2183грн.92коп. та інфляційної складової у розмірі 24819грн.26коп.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 26.06.2017р.
Від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Опт-Ресурс" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак Плюс" з позовом про стягнення штрафу за невиконання зобов'язання з поставки товару у розмірі 2550грн.00коп.; пені за прострочення поставки товару за період з 20.03.2014р. по 19.04.2014р. у розмірі 272грн.47коп.; суми основного боргу у розмірі 25500грн.00коп., штрафу за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 2550грн.00коп.; пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 24.04.2014р. по 20.03.2017р. у розмірі 272грн.47коп.; 3% річних у розмірі 2183грн.92коп. та інфляційної складової у розмірі 24819грн.26коп.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням договору поставки №1610-13 від 16.10.2013р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017р. порушено провадження у справі та призначене судове засідання.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017р., 13.06.2017р. та нез'явленням у судові засідання, розгляд справи відкладався.
Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи (а.с. - 35 - 37).
Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З огляду на приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами. При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.
На день розгляду справи у судовому засіданні 27.06.2017р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 27.06.2017р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.
16.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Опт-Ресурс" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спартак Плюс" (далі - постачальник) підписаний договір поставки №1610-13 (далі - договір). За умовами зазначеного договору постачальник приймає на себе зобов'язання поставити та передати у власність покупця, а покупець належним чином прийняти та оплатити брухт чорного металу вид 3А, в кількості 10 тон, надалі за текстом товар.
Пунктом 2.1 договору визначено, що товар повинен бути поставлений на склад покупця, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н., село Новопілля, вул. Теплична, 17, в термін, що не перевищує 150 днів з дати здійснення покупцем попередньої оплати товару, як це визначено умовами договору.
Згідно з пунктом 3.1 договору ціна товару є договірною, включає в себе всі витрати по поставці на склад покупця і визначена сторонами на рівні 2550грн. за одну тону. Загальна вартість товару, що належить до постачання за цим договором, складає 25500грн.
Відповідно до пункту 3.2 договору покупець здійснює оплату належного до постачання товару шляхом попередньої оплати на підставі рахунку постачальника. Оплата повинна бути здійснена протягом 5 днів з моменту виставлення постачальником рахунку на оплату товару.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку не поставки товару протягом 30 днів з моменту, визначеного в відповідності з пунктом 2.1 цього договору, постачальник зобов'язаний на протязі 5 днів здійснити повернення грошових коштів, отриманих від покупця, як попередня оплата, та сплатити на користь покупця штрафні санкції, передбачені цим договором.
Положеннями пункту 6.3 договору визначено, що у випадку прострочки поставки товару від терміну визначеного пунктом 2.1 договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 10% вартості товару визначеної пунктом 3.1 договору. Крім сплати штрафу, постачальник також зобов'язаний сплатити на користь покупця пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент прострочення, від вартості простроченого в поставці товару за кожен день прострочення, до моменту, визначеного пунктом 5.3 договору.
Згідно з приписами пункту 6.4 договору, у випадку невиконання постачальником зобов'язання по поверненню грошових коштів, як це визначено пунктом 5.3 договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 10% від суми неповернених коштів. Крім сплати штрафу, постачальник також зобов'язаний сплатити на користь покупця пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент прострочення, від суми неповернених коштів за кожен день прострочення, до моменту повного повернення сплаченої покупцем попередньої оплати.
Таким чином, в пунктах 6.3 та 6.4 договору сторони встановили строк нарахування пені, відмінний від передбаченого в пункті 6 статті 232 Господарського кодексу України.
В пункті 6.5 договору сторони узгодили, що до будь-яких зобов'язань, які витікають з цього договору, включаючи зобов'язання зі сплати пені та штрафів, застосовується загальний термін позовної давності в 3 роки.
Відповідно до пункту 7.1 договору, його укладено з дотриманням статей 207, 638, 639 Цивільного кодексу України, за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку (передача тексту по факсу) шляхом обміну текстом цього договору та скріплення отриманого за допомогою факсу тексту підписом та печаткою відповідної сторони договору.
Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №161001 від 16.10.2013р. на суму 25500грн.00коп.
Позивач відповідно до платіжного доручення №9 від 21.10.2013р. сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 25500грн.00коп., що також підтверджується банківською випискою, наданою позивачем.
З огляду на положення пункту 2.1 договору, відповідач був зобов'язаний поставити товар в строк до 20.03.2014р. (включно). Докази виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Спартак Плюс" зобов'язань з поставки товару за договором поставки №1610-13 від 16.10.2013р. на суму 25500грн.00коп. в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань з поставки товару та положення пункту 5.3 договору, в строк до 24.04.2014р. (включно), Товариство з обмеженою відповідальністю "Спартак Плюс" було зобов'язано повернути позивачу грошові кошти в розмірі 25500грн.00коп., сплачених в якості попередньої оплати за товар. В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем грошових зобов'язань з повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 25500грн.00коп.
Внаслідок невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Спартак Плюс" зобов'язань з повернення позивачу грошових коштів, сплачених в якості попередньої оплати за товар, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 25500грн.00коп.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 25500грн.00коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.
На підставі пункту 6.3 договору, за невиконання відповідачем зобов'язань з поставки товару, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 2550грн.00коп. та пеню в розмірі 272грн.47коп. за період з 20.03.2014р. по 19.04.2014р.
Оскільки відповідачем було допущено прострочення поставки товару на суму 25500грн., стягненню підлягає сума штрафу в розмірі 2550грн.00коп.
За результатами зробленого судом розрахунку, сума пені через несплату суми боргу в розмірі 25500грн. за період з 20.03.2014р. по 19.04.2014р. становила суму в більшому розмірі ніж заявлено позивачем до стягнення.
Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення суми пені в розмірі 272грн.47коп.
Крім того, на підставі пункту 6.4 договору, позивач за порушення відповідачем зобов'язань з повернення попередньої оплати нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 2550грн. та пеню за період з 24.04.2014р. по 20.03.2017р. в розмірі 26997грн.86коп.
Оскільки відповідачем не було повернуто суму попередньої оплати в розмірі 25500грн., стягненню підлягає сума штрафу в розмірі 2550грн.00коп.
За результатами зробленого судом розрахунку, сума пені через несплату суми боргу в розмірі 25500грн. за період з 24.04.2014р. по 20.03.2017р. становила суму в більшому розмірі ніж заявлено позивачем до стягнення.
Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення суми пені в розмірі 26997грн.86коп.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 24819грн.26коп. за період з 24.04.2014р. по 20.03.2017р. та 3% річних в розмірі 2183грн.92коп. за період з 24.04.2014р. по 20.03.2017р.
За результатом зробленого судом розрахунку, сума інфляційних витрат за період з травня 2014р. по березень 2017р. становить 24584грн.47коп.
В задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 234грн.79коп. слід відмовити.
За результатами зробленого судом розрахунку, сума 3% річних через несплату суми боргу в розмірі 25500грн. за період з 24.04.2014р. по 20.03.2017р. становила суму в більшому розмірі ніж заявлено позивачем до стягнення.
Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення суми 3% річних в розмірі 2183грн.92коп.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Ресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак Плюс" про стягнення штрафу за невиконання зобов'язання з поставки товару у розмірі 2550грн.00коп.; пені за прострочення поставки товару за період з 20.03.2014р. по 19.04.2014р. у розмірі 272грн.47коп.; суми основного боргу у розмірі 25500грн.00коп., штрафу за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 2550грн.00коп.; пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 24.04.2014р. по 20.03.2017р. у розмірі 272грн.47коп.; 3% річних у розмірі 2183грн.92коп. та інфляційної складової у розмірі 24819грн.26коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак Плюс" (ідентифікаційний код: 33264761; місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Фрунзе, буд. 8-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Ресурс" (ідентифікаційний код: 38390101; місцезнаходження: 01014, м.Київ, вул. Звіринецька, буд. 63) штраф за невиконання зобов'язання з поставки товару у розмірі 2550грн.00коп.; пеню за прострочення поставки товару за період з 20.03.2014р. по 19.04.2014р. у розмірі 272грн.47коп.; суму основного боргу у розмірі 25500грн.00коп., штраф за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 2550грн.00коп.; пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 24.04.2014р. по 20.03.2017р. у розмірі 272грн.47коп.; 3% річних у розмірі 2183грн.92коп., інфляційну складову у розмірі 24584грн.47коп. та судовий збір в розмірі 1595грн.57коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
В судовому засіданні від 27.06.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст підписаний 03.07.2017р.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2017 |
Оприлюднено | 05.07.2017 |
Номер документу | 67501022 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Новікова Рита Георгіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Новікова Рита Георгіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Новікова Рита Георгіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Новікова Рита Георгіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні