Рішення

від 03.07.2017 по справі 904/6563/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.06.2017 Справа № 904/6563/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Вознесенської районної ради Миколаївської області, м. Вознесенськ, Миколаївська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 гарант плюс", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 9030грн.00коп. та пені у розмірі 1020грн.76коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. №б/н від 06.06.2017р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Вознесенська районна рада Миколаївської області звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" з позовом про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 9030грн.00коп. та пені у розмірі 1020грн.76коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №108 від 15.12.2016р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017р. порушено провадження у справі та призначене судове засідання.

26.06.2017р. позивач надав письмові пояснення, в яких визначив, що враховуючи положення пункту 10.2 договору поставки №108 від 15.12.2016р., вказаний договір діяв до 31.12.2016р. Отже, в строк до 31.12.2016р. відповідач був зобов'язаний поставити товар. Після закінчення терміну дії спірного договору, тобто з 01.01.2017р., у відповідача виникло зобов'язання грошове зобов'язання з повернення грошових коштів, сплачених позивачем.

Відповідач 27.06.2017р. надав відзив, відповідно до змісту якого підтвердив отримання від Вознесенської районної ради Миколаївської області грошових коштів в розмірі 9030грн.00коп. При цьому, відповідач зазначив, що на дату розгляду справи грошові кошти не повернув, а товар не поставив.

Представник позивача в судове засідання від 20.06.2017р. не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4905109204681. Відповідно до вказаного повідомлення позивач отримав ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017р. у справі №904/6563/17 - 20.06.2017р., про що свідчить підпис представника позивача на зазначеному повідомленні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

15.12.2016р. між Вознесенською районною радою Миколаївської області (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (далі - постачальник) підписаний договір поставки №108 (далі - договір). За умовами зазначеного договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товар, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Згідно з пунктом 2.1 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.

Положеннями пункту 4.2 договору визначено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника згідно наданого рахунка на наступні реквізити: р/р 26005050019588, ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 39726851.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що договір поставки №108 від 15.12.2016р. діє 31.12.2016р.

Частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, з урахуванням положень пункту 10.2 договору та статті 631 Цивільного кодексу України відповідач був зобов'язаний здійснити поставку товару в строк до 31.12.2016р. (включно).

Відповідач не виконав своїх зобов'язань з поставки товару на суму 9030грн.00коп.

Вознесенська районна рада Миколаївської області відповідно до платіжного доручення №207 від 19.12.2016р., перерахувало відповідачу грошові кошти в розмірі 9030грн.00коп., на рахунок визначений в пункті 4.2 договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" у відзиві, наданому до суду 27.06.2017р., підтвердило отримання від позивача грошових коштів в сумі 9030грн.00коп.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань з поставки товару, позивач звернувся з претензією №17-05-04 від 25.01.2017р. Відповідно до вказаної претензії позивач вимагав поставити товар на суму 9030грн.00коп. або повернути грошові кошти.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №4905108824651, претензія №17-05-04 від 25.01.2017р. була отримана відповідачем 01.02.2017р.

Таким чином, з моменту отримання відповідачем претензії №17-05-04 від 25.01.2017р. зобов'язання з поставки товару припинилось, замість нього виникло нове - повернення суми в розмірі 9030грн.00коп.

Положеннями частини другої статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем товару за договором поставки №108 від 15.12.2016р., або ж повернення коштів, перерахованих позивачем відповідачу.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

З урахуванням доказів, наданих позивачем та відсутності заперечень відповідача щодо отримання коштів в розмірі 9030грн.00коп. за договором поставки №108 від 15.12.2016р., господарський суд вважає позовні вимоги Вознесенської районної ради Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 9030грн.00коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі пункту 7.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за порушення відповідачем своїх зобов'язань з поставки продукції за період з 01.01.2017р. по 31.05.2017р. в розмірі 1020грн.76коп.

За приписами пункту 7.2 договору за неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, судом встановлено, що позивач невірно визначив період нарахування пені. За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягає пеня за період з 01.01.2017р. по 01.02.2017р. в розмірі 221грн.67коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 799грн.09коп. слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Вознесенської районної ради Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 9030грн.00коп. та пені у розмірі 1020грн.76коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (ідентифікаційний код: 39726851; місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 40-А) на користь Вознесенської районної ради Миколаївської області (ідентифікаційний код: 24794571; місцезнаходження: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, буд. 1) суму основної заборгованості у розмірі 9030грн.00коп., пені у розмірі 221грн.67коп. та судовий збір в розмірі 1472грн.79коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 27.06.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 03.07.2017р.

Суддя ОСОБА_3