Рішення

від 27.06.2017 по справі 910/9369/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017Справа №910/9369/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Плеттак

до Товариства з обмеженою відповідальністю СП Сварог

про стягнення 89.582,76 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Шмаров Є.Ю., довіреність № б/н від 11.04.2017

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Плеттак до Товариства з обмеженою відповідальністю СП Сварог про стягнення 89.582,76 грн., з яких: 64.833,00 грн. боргу по орендній платі, 11.290,43 грн. вартості втрачених риштувань, 8.622,79 грн. пені, 3.760,31 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 1.076,23 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань останнім згідно договору № 025/2016 від 18.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 порушено провадження у справі № 910/9369/17 та призначено її до розгляду на 27.06.2017.

Позивач в судовому засіданні 27.06.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 27.06.2017 не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 13.06.2017 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04074, м. Київ, вул. Шахтарська, 2, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 13.06.2017 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 27.06.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Плеттак (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю СП Сварог (далі - орендар, відповідач) було укладено договір № 025/2016 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування універсальні будівельні риштування plettac, (далі - риштування) в загальному обсязі 2.200 кв. м. згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору).

Спір виник внаслідок того, що відповідачем в порушення умов договору не виконано основного обов'язку орендаря щодо своєчасної сплати орендних платежів, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 3.1 договору передача та прийняття риштування в оренду здійснюється уповноваженими фахівцями сторін за актом здачі-приймання в оренду, який свідчить про факт і дату передачі риштувань орендарю.

Згідно з акту здачі-приймання в оренду риштувань № 001/025/2016-вО від 20.04.2016 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду універсальні будівельні риштування plettac, в обсязі 2.200 кв. м. згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) на об'єкті: м. Київ, вул. 28-а Садова, ділянка 20.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 4.2 договору термін оренди риштувань складає 30 календарних діб. початок перебігу строку оренди риштувань, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати підписання акту прийому-передачі риштувань.

Додатковою угодою № 001/025/2016 від 25.04.2016 до договору сторони збільшили об'єм риштування на 300 кв. м. відповідно до специфікації № 2.

Згідно з акту здачі-приймання в оренду риштувань № 001/025/2016-вО від 26.04.2016 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду універсальні будівельні риштування plettac, в обсязі 300 кв. м. згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) на об'єкті: м. Київ, вул. 28-а Садова, ділянка 20.

Додатковою угодою № 002/025/2016 від 06.05.2016 до договору сторони збільшили об'єм риштування на 850 кв. м. відповідно до специфікації № 3.

Згідно з акту здачі-приймання в оренду риштувань № 003/025/2016-вО від 11.05.2016 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду універсальні будівельні риштування plettac, в обсязі 850 кв. м. згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) на об'єкті: м. Київ, вул. 28-а Садова, ділянка 20.

Згідно з п. 8.5 договору підтвердженням факту повернення орендованих риштувань орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний акт прийому-передачі з оренди риштувань. До підписання сторонами такого акту, риштування вважаються такими, що знаходяться в користуванні орендаря та не повернуті орендодавцю.

Згідно актів здачі-приймання з оренди риштування № 001/025/2016-зО від 11.08.2016, № 002/025/2016-зО від 06.09.2016 та № 003/025/2016-зО від 15.09.2016 відповідач повернув, а позивач прийняв з оренди універсальні риштування plettac в загальному обсязі 2.020 кв. м.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до п. 5.1.1 договору вартість послуг з оренди риштувань об'ємом 2.200 кв. м. становить 49.500,00 грн. за 30 календарних діб.

Відповідно до п. 5.2 договору оплата в сумі 49.500,00 грн. за 30 календарних діб оренди здійснюється орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 7 (семи) банківських діб після підписання договору на підставі рахунку-фактури до фактичного отримання риштувань в оренду. Платежі за можливу подальшу оренду риштувань після перших 30 календарних діб в разі подовження терміну оренди сплачуються за 5-7 календарні доби поточного місяця передплатою за фактичну кількість діб у наступному місяці на підставі виставлених рахунків-фактур. В разі терміну перебування риштувань в оренді понад 30 календарних діб, орендар сплачує орендні платежі тільки за фактичне перебування риштувань в оренді.

Згідно з п. 5.4 договору орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця за весь строк користування риштуваннями, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі риштувань в оренду відповідно до п. 4.2 договору і закінчуючи датою підписання акту прийому-передачі з оренди риштувань відповідно до п. 8.5 договору.

Додатковою угодою № 001/025/2016 від 25.04.2016 до договору сторонами визначено вартість послуг з оренди риштувань об'ємом 300 кв. м. становить 6.750,00 грн. за 30 календарних діб.

Додатковою угодою № 002/025/2016 від 06.05.2016 до договору сторонами визначено вартість послуг з оренди риштувань об'ємом 850 кв. м. становить 19.125,00 грн. за 30 календарних діб.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість, яка не оспорена відповідачем та становить 64.833,00 грн.

Згідно з п. 9.1.4 договору у випадку пошкоджень та втрати елементів риштувань орендар відшкодовує вартість таких елементів, втрачених під час оренди, на підставі додаткового виписаного орендодавцем рахунку-фактури у відповідності з діючими ринковими цінами на нові елементи риштувань, а також оплачує всі пов'язані з ремонтними роботами, придбанням нових елементів риштувань, або відшкодовує втрачені елементи риштувань ідентичним, яке придбає сам орендар у безспірному порядку.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 374 від 17.12.2016 про сплату вартості відсутніх при поверненні елементів риштувань на суму 11.290,43 грн.

Проте, відповідач не відшкодував позивачу вартість відсутніх елементів риштувань в сумі 11.290,43 грн.

Згідно з п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 10.1.1 договору договір може бути розірвано в односторонньому порядку коли одна із сторін систематично порушує умови договору і свої зобов'язання, зокрема, якщо орендар не сплачує за послуги з оренди у розмірі та строк встановлений договором.

Позивач відповідно до умов договору, у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати протягом трьох місяців, надіслав відповідачу повідомлення за № 0169 від 01.06.2017 про розірвання договору, в якому також вимагав сплатити борг по орендні платі в сумі 64.833,00 грн. та відшкодування вартості не повернутого з орендного користування риштування вартістю 11.290,43 грн. (згідно рахунку-фактури № 3674 від 17.11.2016).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 64.833,00 грн. основного боргу по сплаті орендної плати та 11.290,43 грн. вартості втрачених елементів риштувань обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату платежів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.1.1 договору передбачено, що у випадку порушення умов по виконанню договірних зобов'язань за п. 5.2 договору орендар зобов'язується сплатити на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення до дня повного розрахунку.

Отже, при укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення орендних платежів за договором у вигляді пені, яка нараховується на більший період ніж шість місяців, що не суперечить п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої становить 8.622,79 грн. (за обґрунтованими розрахунками).

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 8.622,79 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Оскільки, матеріали справи свідчать, що прострочення оплати мало місце понад 10 днів, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 1 867,44 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендних платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3.760,31 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1.076,23 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3.760,31 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1.076,23 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Плеттак обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СП Сварог (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, 2, код ЄДРПОУ 35900037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Плеттак (04128, м. Київ, СТ Берковець-1 , вул. Садова, 28, буд. 20, код ЄДРПОУ 24918464) 64.833 (шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять три) грн. 00 коп. боргу по орендній платі, 11.290 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто) грн. 43 коп. вартості втрачених елементів риштувань, 8.622 (вісім тисяч шістсот двадцять дві) грн. 79 коп. пені, 3.760 (три тисячі сімсот шістдесят) грн. 31 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 1.076 (одна тисяча сімдесят шість) грн. 23 коп. - 3% річних, 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 03.07.2017.

Суддя В.В.Сівакова