Рішення

від 26.06.2017 по справі 910/6428/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2017 Справа №910/6428/17 За позовом Приватного підприємства ЕНЕРГО -РЕСУРС

До Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНТРЕЙДИНГ

про стягнення 36 315,64 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача : Біцай А.В. - по дов. №б/н від 01.11.2016р.

від відповідача: не з явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ЕНЕРГО - РЕСУРС" (надалі також - "Позивач") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" (надалі також - "Відповідач") про стягнення заборгованості у розмірі 36 315 грн. 64 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.08.2016 року між Приватним підприємством "ЕНЕРГО - РЕСУРС" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" (орендар) укладено договір № 282/П-К оренди приміщення, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування на строк та на умовах даного договору приміщення, загальною площею 101, 90 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 24а. Як зазначає Позивач, Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів за січень 2017 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 32 608 грн. 00 коп. та заборгованість за комунальні та експлуатаційні послуги у розмірі 213 грн. 16 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" 2 326 грн. 34 коп. - пені, 249 грн. 25 коп. - 3 % річних та 918 грн. 89 коп. - інфляційні нарахування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 року порушено провадження у справі № 910/6428/17, судове засідання призначено на 22.05.2017 року.

22.05.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року відкладено розгляд справи на 26.06.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

02.06.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Екстрар Холдінг Лімітед.

02.06.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Екстрар Холдінг Лімітед надійшло клопотання про залучення до участі у справі Екстрар Холдінг Лімітед в якості третьої особи.

В судовому засіданні 26 червня 2017 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 26.05.2017 року уповноваженій особі підприємства Відповідача.

Що стосується клопотань Відповідача та Екстрар Холдінг Лімітед про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Екстрар Холдінг Лімітед, Суд зазначає.

Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Відповідно до п. 1.6 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ст. 27 ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін. З підстав, зазначених у третьому і четвертому реченнях частини першої згаданої статті, господарський суд залучає певну особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, й за відсутності згаданих заяви чи клопотання. Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Однак, Суд звертає увагу на те, що Відповідачем та Екстрар Холдінг Лімітед не наведено належних обґрунтувань щодо того, як рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Екстрар Холдінг Лімітед щодо однієї з сторін, а тому Суд відмовляє в задоволенні клопотань Відповідача та Екстрар Холдінг Лімітед про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Екстрар Холдінг Лімітед.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

В судовому засіданні 26 червня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2016 року між Приватним підприємством "ЕНЕРГО - РЕСУРС" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" (орендар) укладено договір № 282/П-К оренди приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на строк та на умовах даного договору приміщення, загальною площею 101, 90 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Сталінграда, 24 а.

Приміщення передається з метою використання його для розміщення офісу орендаря (п. 1.3. договору)

Відповідно до п. 1.5. договору приміщення повинно бути передане орендодавцем і прийняте орендарем по акту прийому-передачі в термін не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту набрання чинності цим договором. Акт прийому-передачі підписується орендодавцем та уповноваженим представником орендаря, скріплюється печатками сторін та є невід'ємною частиною даного договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Даний договір укладено строком з 31.08.2016 по 28.02.2017 року (п.п. 2.1.-2.2.договору).

Згідно з п. 2.4. договору після закінчення строку дії договору або у випадку його дострокового розірвання приміщення повертається орендодавцю протягом 5 (п'яти) робочих днів за відповідним актом прийому-передачі у стані не гіршому ніж на момент його передачі в оренду, з урахуванням нормального (природного) зносу.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що послуги з оренди приміщення здійснюються в національній валюті України та складають з 31.08.2016 по 31.08.2016: загальний розмір послуги з оренди приміщення складає 1051 грн. 00 коп. з ПДВ. З 01.09.2016року по 28.02.2017р. загальний розміру послуги з оренди приміщення за 1 (один) місяць складає 32 608 грн. 00 коп. з ПДВ. (п.3.1.2 договору).

Умовами п. 3.2. договору передбачено, що послуги з оренди приміщення нараховуються з дня підписання сторонами Акту прийому-передачі приміщення в оренду до дня повернення орендарем приміщення орендодавцю по відповідному акту прийому-передачі, відповідно до п.п. 1.5 та п. 2.4. даного договору або припинення фактичного користування приміщенням орендодавця.

Відповідно до п. 3.3. договору, послуги з оренди приміщення сплачуються орендарем щомісячно до 5-го числа поточного місяця за поточний місяць, на підставі даного договору оренди приміщення, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця.

Орендар зобов'язаний протягом 5-ти днів з дня підписання акту прийому-передачі приміщення сплатити авансом послуги з оренди приміщення за перший місяць оренди та гарантійний платіж у розмірі згідно пункту 3.1.1. договору. Гарантійний платіж враховується у якості оплати за останній місяць оренди приміщення, якщо сторони не домовляються про інше (п. 3.4. договору).

Пунктом 3.5. договору встановлено, що послуги з оренди приміщення не включають в себе вартість комунальних послуг (водопостачання та водовідведення, газо- та електропостачання, опалення, вивезення побутових відходів, утримання будинків і прибудинкових територій, а також інші послуги пов'язані з функціонуванням та утриманням орендованого приміщення) та експлуатаційних витрат.

Згідно з п. 3.6 договору орендар відшкодовує усі витрати по утриманню та обслуговуванню орендованого приміщення, зазначені в п. 3.5. договору, орендодавцю. Відшкодування зазначених витрат проводиться в межах фактичного споживання на підставі рахунків орендодавця, до яких надаються документи постачальників послуг (підтвердження правомірності розрахунків та обсягів споживання послуг). У разі укладення орендарем договорів з постачальниками послуг, рахунки цих служб сплачуються орендарем самостійно по розрахунковим (платіжним документам) відповідних служб, які надають послуги. Послуги зв'язку сплачуються орендарем самостійно на підставі окремого договору з підприємством, яке надає послуги.

Не пізніше 5-го числа кожного місяця орендодавець надає орендарю акт наданих послуг за фактичну оренду приміщення за попередній місяць, що являється фактичним підтвердженням користування приміщенням. У разі ухилення орендаря від підписання акту, зобов'язання орендаря вважаються виконаним. В такому випадку орендодавець направляє на адресу орендаря вказаний вище акт органом поштового зв'язку з цінним листом з описом вкладення (п. 3.7. договору).

Відповідно до п.п. 4.1.3 договору орендар зобов'язується, зокрема, своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату за оренду приміщення.

Згідно з п. 6.3. договору за затримку розрахунків з орендної плати та комунальних платежів більш ніж на 5 (п'ять) робочих днів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 282/П-К оренди приміщення від 31.08.2016 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 24 а, загальною площею: 101,90 кв.м., що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення від 31.08.2016 року.

28.02.2017 року Приватним підприємством "ЕНЕРГО - РЕСУРС" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" (орендар) складено та підписано Акт приймання-передачі приміщення у відповідності до договору оренди приміщення № 282/П-К від 31.08.2016, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 24 а, загальною площею: 101,90 кв.м.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів, наданих комунальних та експлуатаційних послуг. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 32 608 грн. 00 коп. та заборгованість за комунальні та експлуатаційні послуги у розмірі 213 грн. 16 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" 2 326 грн. 34 коп. - пені, 249 грн. 25 коп. - 3 % річних та 918 грн. 89 коп. - інфляційні нарахування.

21.03.2017 року Позивачем направлено на адресу Відповідача лист-вимогу про погашення заборгованості № 55 від 20.03.2017, в якому Приватне підприємство "ЕНЕРГО - РЕСУРС" зазначило, що станом на 01.03.2017 року за Відповідачем утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 32 608 грн. 00 коп., а також борг за надані комунальні та експлуатаційні послуги у розмірі 213 грн. 16 коп. за договором оренди приміщення № 282/П-К від 31.08.2016. Крім того, надіслано на адресу Відповідача для підписання Акти здачі - прийняття робіт та рахунки - фактури на оплату, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та копією фіскального чеку № 5584 від 21.03.2017.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "ЕНЕРГО - РЕСУРС" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди приміщення № 282/П-К від 31.08.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов виконання умов Договору № 282/П-К оренди приміщення від 31.08.2016 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 24а, загальною площею: 101, 90 кв.м., що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення від 31.08.2016 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

28.02.2017 року Приватним підприємством "ЕНЕРГО - РЕСУРС" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" (орендар) складено та підписано акт приймання-передачі приміщення у відповідності до договору оренди приміщення № 282/П-К від 31.08.2016, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 24а, загальною площею: 101, 90 кв.м., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" перед Приватним підприємством "ЕНЕРГО - РЕСУРС" за Договором № 282/П-К оренди приміщення від 31.08.2016 у розмірі 32 608 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, а саме: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що послуги з оренди приміщення здійснюються в національній валюті України та складають з 01.09.2016 по 28.02.2017: загальний розмір послуги з оренди приміщення за 1 (один) місяць складає 32 608 грн. 00 коп. з ПДВ.

Умовами п. 3.2 договору передбачено, що послуги з оренди приміщення нараховуються з дня підписання сторонами Акту прийому-передачі приміщення в оренду до дня повернення орендарем приміщення орендодавцю по відповідному акту прийому-передачі, відповідно до п.п. 1.5 та п. 2.4. даного договору або припинення фактичного користування приміщенням орендодавця.

Відповідно до п. 3.3. договору послуги з оренди приміщення сплачуються орендарем щомісячно до 5-го числа поточного місяця за поточний місяць, на підставі даного договору оренди приміщення, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця.

Однак, суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості по орендній платі за січень 2017 року перед Приватним підприємством "ЕНЕРГО - РЕСУРС" у розмірі 32 608 грн. 00 коп.

Отже, суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату орендних платежів, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 32 608 грн.00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" на користь Приватного підприємства "ЕНЕРГО - РЕСУРС" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 32 608 грн. 00 коп.

Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості з оплати наданих комунальних та експлуатаційних послуг згідно з п. 3.6. Договору оренди приміщення № 282/П-К від 31.08.2016, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.5. договору послуги з оренди приміщення не включають в себе вартість комунальних послуг (водопостачання та водовідведення, газо- та електропостачання, опалення, вивезення побутових відходів, утримання будинків і прибудинкових територій, а також інші послуги пов'язані з функціонуванням та утриманням орендованого приміщення) та експлуатаційних витрат.

Згідно з п. 3.6 договору, орендар відшкодовує усі витрати по утриманню та обслуговуванню орендованого приміщення, зазначені в п. 3.5. договору, орендодавцю. Відшкодування зазначених витрат проводиться в межах фактичного споживання на підставі рахунків орендодавця, до яких надаються документи постачальників послуг (підтвердження правомірності розрахунків та обсягів споживання послуг). У разі укладення орендарем договорів з постачальниками послуг, рахунки цих служб сплачуються орендарем самостійно по розрахунковим (платіжним документам) відповідних служб, які надають послуги. Послуги зв'язку сплачуються орендарем самостійно на підставі окремого договору з підприємством, яке надає послуги.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до статей 12, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Згідно п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач комунальних послуг зобов'язаний укласти договір та оплачувати спожиті комунальні послуги.

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтями 18 та 20 постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення" (далі - постанова КМУ № 630 від 21.07.2005 р.) плата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк, і вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Як встановлено Судом вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" орендувало нерухоме майно (нежитлові приміщення) за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 24а, загальною площею: 101, 90 кв.м.,. та споживало комунальні послуги, а також отримувало експлуатаційні послуги, що підтверджується рахунками-фактури, які залучені до матеріалів справи.

Оскільки Відповідач користувався комунальними послугами, отримував експлуатаційні та інші послуги у будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 24а, загальною площею: 101, 90 кв.м., заяви про відмову від користування послугами Відповідач не подавав, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг від Відповідача також не надходило, то відповідно до частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України, він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг, що і є предметом позовної заяви, а тому вимоги Позивача про відшкодування її вартості є правомірними.

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" перед Приватним підприємством ЕНЕРГО - РЕСУРС" у розмірі 213 грн. 16 коп. підтверджується матеріалами справи, а саме рахунками-фактури, що долучені до матеріалів справи.

Таким чином, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов п. 3.6. Договору не здійснив оплату комунальних та експлуатаційних послуг у розмірі 213 грн. 16 коп. у повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 213 грн. 16 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" на користь Приватного підприємства підлягає стягненню заборгованість у розмірі 213 грн. 16 коп.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено умови договору № 282/П-К оренди приміщення від 31.08.2016, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 32 608 грн. 00 коп. та заборгованості за надані комунальні та експлуатаційні послуги у розмірі 213 грн.16 коп.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача за Договором № 282/П-К оренди приміщення від 31.08.2016 року 3% річних за загальний період прострочки по сплаті орендної плати з 16.01.2017 року по 18.04.2017 року у розмірі 249 грн. 25 коп. та інфляційні у розмірі 918 грн. 89 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п. 3.3. договору оренди, послуги з оренди приміщення сплачуються орендарем щомісячно до 5-го числа поточного місяця за поточний місяць, на підставі даного договору оренди приміщення, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати по орендній платі за Договором № 282/П-К оренди приміщення від 31.08.2016 року за загальний період прострочки з 16.01.2017 року по 18.04.2017 року у розмірі 249 грн. 25коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному розмірі.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов"язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних по оплаті орендної плати за Договором № 282/П-К оренди приміщення від 31.08.2016 року за загальний період прострочки з 16.01.2017 року по 18.04.2017 року у розмірі 918 грн. 89 коп. вважає, що ця частина позовних вимог також підлягає задоволенню у повному розмірі.

Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню по орендній платі за Договором № 282/П-К оренди приміщення від 31.08.2016 року за загальний період прострочки з 16.01.2017 по 18.04.2017 у розмірі 2 326 грн. 34 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" №14 від 17.12.2013 року).

Згідно зі статтями 18 та 20 постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення" (далі - постанова КМУ № 630 від 21.07.2005 р.) плата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк, і вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Згідно з п. 6.3. договору оренди приміщення № 282/П-К від 31.08.2016, за затримку розрахунків з орендної плати та комунальних платежів більш ніж на 5 (п'ять) робочих днів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору оренди приміщення № 282/П-К від 31.08.2016 року в частині сплати орендної плати, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за період з 16.01.2017 по 18.04.2017 у розмірі 2 326 грн. 34 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 16.01.2017 по 18.04.2017 у розмірі 2 326 грн. 34 коп.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО - РЕСУРС" підлягає стягненню заборгованість по орендній платі у розмірі 32 608 грн. 00 коп., заборгованість за надані комунальні та експлуатаційні послуги у розмірі 213 грн. 16 коп., пеня у розмірі 2 326 грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 249 грн. 25 коп., інфляційні у розмірі 918 грн. 89 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО - РЕСУРС" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" (01103, м. Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ ПІДЗЕМНИЙ ПЕРЕХІД, Ідентифікаційний код юридичної особи 40162237) на користь Приватного підприємства "ЕНЕРГО - РЕСУРС"(01601, м. Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 34, 3-й під'їзд, оф. 306, Ідентифікаційний код юридичної особи 36087128) заборгованість по орендній платі у розмірі 32 608 грн. 00 коп., заборгованість за надані комунальні та експлуатаційні послуги у розмірі 213 грн. 16 коп., пеню у розмірі 2 326 грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 249 грн. 25 коп., інфляційні у розмірі 918 грн. 89 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.2017.

Суддя Трофименко Т.Ю.