Рішення

від 20.06.2017 по справі 910/6210/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2017Справа №910/6210/17

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама

до Товариства з обмеженою відповідальністю Танталсгруп

про стягнення 106004,67 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Куць О.Т. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Танталсгруп про стягнення заборгованості в розмірі 106004,67 грн. за Договорами №1269/13 від 28.11.2013 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч умов укладених між сторонами договорів, відповідач належним чином не виконав зобов'язання зі сплати орендної плати внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 79860,91 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача нараховані на вказану заборгованість у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України та умов укладеного між сторонами договору 3% річних у розмірі 982,71 грн., інфляційні втрати в сумі 4368,20 грн., пеню в сумі 8813,74 грн. та штраф в розмірі 11979,11 грн. за порушення відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28.11.2013 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (підприємство, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Танталсгруп (розповсюджувач, відповідач) було укладено Договір №1269/13 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, відповідно до умов якого, на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, за умов повного дотримання розповсюджувачем цього договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, з наступними змінами та доповненнями, а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

31.01.2014 між сторонами було укладено додаткову угоду №1269/13-2, відповідно до умов якої сторони визначили, що сума за договором встановлюється підприємством відповідно до Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місяцями за розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.05.2012 №838 та адресної програми, викладеної у новій редакції, що додається та є невід'ємною частиною договору, а розповсюджувач сплачує виставлені підприємством рахунки, згідно із новими тарифами, встановленими Порядком (п.1.1 Договору).

Пунктами 8.1, 8.2 Договору визначено, що договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення рекламного засобу, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ, у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів, не тягне за собою припинення даного договору в цілому. Цей договір припиняється внаслідок: скасування усіх дозволів, наданих розпоряджувачу, втрати пріоритету на розміщення РЗ, у разі, якщо на інші місця пріоритет надано не було; не переоформлення дозволу у встановлених законодавством порядку та випадках; в інших випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством.

На підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 25.01.2014 №103 Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідачу було надано дозволи: №39199-13, №39200-13, №38978-13 на розміщення рекламної вивіски на будинку (будівлі), споруді за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 19, строк дії дозволів: з 25.01.2014 по 24.01.2019; №39589-13 на розміщення рекламної вивіски на будинку (будівлі), споруді за адресою: м. Київ, вул. Златоустівська, 52.

Згідно з п.3.1 Договору, адресні програми на пріоритет - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які за розповсюджувачем встановлено пріоритет.

Адресні програми на право тимчасового користування - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які розповсюджувачу надано дозволи на розміщення рекламних засобів (п.3.2 Договору.).

Відповідно до п.3.6 Договору, адресні програми є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.2.3 Договору встановлено обов'язок розповсюджувача не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

У відповідності до п.п.6.1, 6.2, 6.3 Договору, сторони домовились, що ціною договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, цього договору, згідно встановлених за розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах. Розмір плати за право тимчасового користування встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (київською міською державною адміністрацією) та нараховується підприємством відповідно до вимог порядку та умов цього договору. Підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями та внесення розповсюджувачем відповідної плати є рішення дозвільного органу та\або виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та укладений договір на право тимчасового користування місцями.

Відповідно до п.6.8 Договору, плата за право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше двадцять п'ятого числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок підприємства в розмірах, зазначених підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування.

Пунктами 7.2, 7.3, 7.6 Договору визначено, що підприємство має право застосувати до розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів-пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; у разі нерозміщення розповсюджувачем соціальної реклами-штраф у розмірі 500 гривень за кожний день затримки розміщення соціальної реклами. Підприємство має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування 15 відсотків річних від простроченої суми. Встановлені цим договором штрафні санкції підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до Адресної програми на пріоритет №1 від 28.11.2013 до договору, за розповсюджувачем зовнішньої реклами установлено пріоритет на місце (-я) розташування рекламного (-их) засобу (-ів) за адресою (-ями): Оболонський р-н, вул. Маршала Тимошенка, 19.

Підприємство зобов'язується нараховувати плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а розповсюджувач зобов'язується оплатити виставлені підприємством рахунки у повному обсязі. Права та обов'язки, передбачені умовами цієї адресної програми, застосовуються до сторін, починаючи з 30.10.2013, в порядку, передбаченому п.3 ст.631 Цивільного кодексу України (п.п.2, 3 адресної програми №1).

Відповідно до Адресної програми на пріоритет №3 від 02.12.2013 до договору, за розповсюджувачем зовнішньої реклами установлено пріоритет на місце (-я) розташування рекламного (-их) засобу (-ів) за адресою (-ями): Оболонський р-н, вул. Маршала Тимошенка, 19.

Підприємство зобов'язується нараховувати плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а розповсюджувач зобов'язується оплатити виставлені підприємством рахунки у повному обсязі. Права та обов'язки, передбачені умовами цієї адресної програми, застосовуються до сторін, починаючи з 22.11.2013, в порядку, передбаченому п.3 ст.631 Цивільного кодексу України (п.п.2, 3 адресної програми №3).

Згідно із Адресною програмою на пріоритет №4 від 14.02.2014 до договору, за розповсюджувачем зовнішньої реклами установлено пріоритет на місце (-я) розташування рекламного (-их_ засобу (-ів) за адресою (-ями): Шевченківський р-н, вул. Златоустівська, 52.

Підприємство зобов'язується нараховувати плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а розповсюджувач зобов'язується оплатити виставлені підприємством рахунки у повному обсязі. Права та обов'язки, передбачені умовами цієї адресної програми, застосовуються до сторін, починаючи з 26.12.2014, в порядку, передбаченому п.3 ст.631 Цивільного кодексу України (п.п.2, 3 адресної програми №4).

Згідно із Адресною програмою на право тимчасового користування №5 від 31.01.2014 та № 6 від 14.02.2014 до договору, розповсюджувачу зовнішньої реклами надано право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ями): Оболонський р-н, вул. Маршала Тимошенка, 19.

Пунктами 2, 3, 4 Адресної програми № 5 передбачено, що сторони домовились. Що у зв'язку з укладенням цієї адресної програми дія адресних програм, в яких був вказаних розмір базової плати по об'єктам зовнішньої реклами, викладених вище, та які були підписані та діяли станом на 01.01.2014 припиняється , а всі правовідносини, що були врегульовані ними, продовжуються згідно цієї адресної програми з урахуванням зміненої базової плати. Підприємство зобов'язується нараховувати плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а розповсюджувач зобов'язується оплатити виставлені підприємством рахунки у повному обсязі. Права та обов'язки, передбачені умовами цієї адресної програми до договору, застосовуються до сторін, починаючи з 01.01.2014, в порядку, передбаченому п.3 ст.631 Цивільного кодексу України.

Згідно із Адресною програмою на право тимчасового користування №6 від 14.02.2014 до договору, розповсюджувачу зовнішньої реклами надано право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ями): Оболонський р-н, вул. Маршала Тимошенка, 19.

Підприємство зобов'язується нараховувати плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а розповсюджувач зобов'язується оплатити виставлені підприємством рахунки у повному обсязі (п.2 Адресної програми № 6).

Пунктом 3 Адресної програми №6 встановлено, що права та обов'язки, передбачені умовами цієї адресної програми до договору, застосовуються до сторін, починаючи з дати видання розпорядження про надання дозволу, в порядку, передбаченому п.3 ст.631 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем були надані відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів та виставлені рахунки на оплату за період з 01.07.2016 по 31.01.2017 №126968 від 15.07.2016, №128226 від 11.08.2016, №129950 від 13.09.2016, №131573 від 13.10.2016, №134496 від 15.11.2016, №135684 від 15.12.2016 та №137296 від 13.01.2017 на загальну суму 79860,91 грн.

Вказані рахунки виставлені позивачем на оплату за тимчасове користування місця для розміщення ОЗР за адресою: м. Київ, вул.. Маршала Тимошенка, будинок 19.

Відповідач, в свою чергу, свої зобов'язання зі своєчасної сплати орендної плати не виконав, так станом на 23.03.2017 у відповідача рахується заборгованість за договором в розмірі 79860,91 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем всупереч умов договору оренди не було здійснено у обумовлений строк сплату орендних платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась прострочена заборгованість по сплаті вищевказаних платежів.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 79860,91 грн. заборгованості з орендної плати є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до положень статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 982,71 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4368,20 грн. Перевіривши наданий розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, суд вважає, що вказані нарахування також підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, за прострочення сплати платежів за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 8813,74 грн. та штраф в сумі 11979,11 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Крім того, за умовами п.7.2 Договору, підприємство має право застосувати до розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів-пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 7.3 Договору визначено, що Підприємство має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування 15 відсотків річних від простроченої суми.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов'язань за договорами в частині своєчасного виконання зобов'язання по сплаті обумовлених наведеними договорами платежів, що є підставами для стягнення з відповідача пені, вимоги позивача в цій частині є законними та обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу відповідно до якого, сума пені складає 8813,74 грн. та сума штрафу становить 11979,11 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість і відповідність умовам закону та договору, внаслідок чого зазначені сума підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Танталсгруп (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 52; ідентифікаційний код 38620485) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (04070, м. Київ, Боричів Узвіз , буд. 8; ідентифікаційний код 26199714) 79860 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 91 коп. заборгованості, 4368 (чотири тисячi триста шістдесят вісім) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 982 (дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 71 коп. трьох відсотків річних, 8813 (вісім тисяч вісімсот тринадцять) грн. 74 коп. пені, 11979 (одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 11 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 26.06.2017

Суддя Я.В. Маринченко