Рішення

від 27.06.2017 по справі 912/1606/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 рокуСправа № 912/1606/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1606/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспективні переробні системи", м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства фірми "Магос", м. Кропивницький

про стягнення 155 230,92 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспективні переробні системи" (далі по тексту - ТОВ "Перспективні переробні системи", позивач) подано позовну заяву про стягнення з Приватного підприємства Фірма "Магос" (далі по тексту - ПП Фірма "Магос", відповідач) заборгованості в загальному розмірі 155 230,92 грн, яка складається з суми основного боргу в розмірі 131 550,00 грн, 19 311,96 грн інфляційних втрат та 4 368,96 грн - 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № ПТ-24/02-16 від 25.02.2015 щодо оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2017 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/1606/17.

В судовому засіданні 27.06.2017 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судове засідання 27.06.2017 не з'явився. Натомість, 22.06.2017 на адресу господарського суду надійшли письмові пояснення до позовної заяви, відповідно до змісту яких позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач відзиву на позов не подав, представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це процесуальне право, яким сторони зобов'язанні користуватися добросовісно. Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, врахувавши доводи, які наведено в обґрунтування підстав позову, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.02.2015 між ПП Фірма "Магос" (Покупець) та ТОВ "Перспективні переробні системи" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № ПТ-24/02-16 (далі - Договір) (а.с.7-8).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець продає, а Покупець купує: паливо пічне рідинне альтернативне (Товар) згідно специфікації (Додаток № 1) на умовах, викладених у цьому Договорі.

Товар має бути поставлений Покупцеві строком до 29 лютого 2016 року (п. 1.3. Договору).

У пункті 2.1. Договору визначено, що ціна і вартість Товару, що постачається, встановлюється у розмірі 7,70 грн з ПДВ за 1 л палива пічного рідинного альтернативного.

Вартість Договору складається з вартості всіх товарно-транспортних документів, які були виписані Продавцем Покупцеві для виконання умов Договору (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору оплата за Товар, що постачається за даним Договором, здійснюється Покупцем в безготівковому порядку національною валютою України - гривнею, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, при умові, що немає іншої домовленості сторін.

Даний Договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами його умов (п. 6.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Сторін та скріплений печатками.

25.02.2016 сторонами підписано Специфікацію на поставку Товару в кількості 68 640 літрів палива пічного рідинного альтернативного на загальну суму 528 528,00 грн (а.с. 9).

Виконуючи умови Договору та Специфікації, Продавець передав Покупцеві Товар у кількості 17 160 л на загальну суму 132 132,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000007 від 26.02.2016 (а.с. 10).

Вказана видаткова накладна містить відбиток штампу (печатки) відповідача, підпис особи повноважного представника відповідача, та посилання на довіреність № 25 від 25.02.2016.

Однак, як стверджує позивач, відповідач за отриманий Товар оплату в повному обсязі не здійснив та порушив строки оплати.

Позивач з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача із претензією № 22/03-16 від 22.03.2016, у якій просить у строк 3-х банківських днів провести повну оплату отриманого Товару по Договору (а.с. 11).

Відповідач у відповіді від 25.03.2017 № 25/03 на претензію позивача зазначив, що ПП Фірма "Магос" здійснило оплату товару на суму 282,00 грн, а тому кредиторська заборгованість відповідача станом на 25.03.2016 складає 131 850,00 грн. Крім того, у вказаній відповіді ПП Фірма "Магос" просило відстрочити погашення заборгованості до 20.04.2016 (а.с. 12).

Відповідно до Акта звіряння взаємних розрахунків станом на 15.06.2017 згідно Договору поставки № ПТ-24/02-16 09/12-15 від 25.02.2015, що підписаний повноважними представниками сторін (з боку відповідача - комерційним директором ОСОБА_1А.) та скріплений печатками, відповідачем проведено частковий розрахунок за Товар на суму 582,00 грн та залишок заборгованості станом на 15.06.2016 становить 131550,00 грн (а.с. 13).

Таким чином, стоном на день подання позову заборгованість відповідача становить 131 550,00 грн (а.с.13).

Доказів сплати цієї заборгованості сторонами господарському суду не надано.

У зв'язку з наведеним та через несплату заборгованості за договором поставки № ПТ-24/02-16 09/12-15 від 25.02.2015 ТОВ "Перспективні переробні системи" звернулось з позовом до господарського суду.

При вирішенні спору, господарський суд враховує наступне.

Як передбачено ст. 264 Господарського кодексу України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття.

Оскільки ТОВ "Перспективні переробні системи" поставило, а ПП Фірма "Магос" отримало товар згідно видаткової накладної 26.02.2016, та з огляду на те, що договором не встановлено строку оплати, то у відповідача виник обов'язок оплати Товар не пізніше 27.02.2016.

В силу приписів ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідачем докази погашення заборгованості за отриманий товар господарському суду не надані. Поряд з тим, відповідач підтвердив отримання від позивача відповідного товару та наявність заборгованості в сумі 131 550,00 грн за такий товар.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару та не підтвердження матеріалами справи його повної оплати, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Перспективні переробні системи" про стягнення з ПП Фірма "Магос" основного боргу в розмірі 131 550,00 грн є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 19 311,96 грн інфляційних втрат та 4 368,96 грн 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником, зокрема, процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов'язання.

Зі змісту листа Верховного Суду України №62-97р. від 03.04.1997 Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ слідує, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

З огляду на вимоги частини першої ст. 4-7 і ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. Як зазначено в пункті1.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 N 14 " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи положення листа Верховного Суду України №62-97 від 03.04.1997 та розрахунок позивача, застосовуючи суми та дати оплат, які наведено в акті звірки, господарський суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат в межах розрахунку позивача та встановив, що належною до стягнення сумою інфляційних втрат є:

- за квітень 2016 (індекс 103,5) на суму боргу 131 745,00 грн (з урахуванням здійснених відповідачем оплат) сума інфляційних, яка підлягає стягненню становить 4 611,07 грн;

за травень 2016 (індекс 100,1) на суму боргу 131 635,00 грн (з урахуванням здійснених відповідачем оплат) сума інфляційних, яка підлягає стягненню становить 131,63 грн;

за червень 2016 - березень 2017 (індекс 111,1) на суму боргу 131 550,00 грн сума інфляційних, яка підлягає стягненню становить 14 560,75 грн (при цьому господарським судом враховано, що наведений в розрахунку позивача сукупний індекс інфляції 1,111 відповідає періоду червень 2016-березень 2017),

а всього загальний розмір інфляційних втрат становить 19 303,45 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 19 303,45 грн. В задоволенні позову про стягнення інфляційних в іншій частині господарський суд відмовляє.

Як слідує із наданого позивачем розрахунку 3% річних, останній здійснює нарахування 3% річних з 06.04.2016 по 09.06.2016 на суму боргу 131 850,00 грн, а отже при здійсненні вказаного розрахунку не включив в період часу, за який нараховано вказані нарахування, фактичну оплату відповідачем заборгованості, яка зазначена в акті звіряння.

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок позивача та дні фактичної сплати відповідачем суми боргу, є правильним наступний розрахунок 3% річних:

- з 06.04.2016 по 07.04.2016 на суму боргу 131 825,00 грн 3% річних становлять 21,61 грн;

- з 08.04.2016 по 10.04.2016 на суму боргу 131 800,00 грн 3% річних становлять 32,41 грн;

- з 11.04.2016 по 14.04.2016 на суму боргу 131 780,00 грн 3% річних становлять 43,21 грн;

- з 15.04.2016 по 17.04.2016 на суму боргу 131 745,00 грн 3% річних становлять 32,40 грн;

- з 18.04.2016 по 20.04.2016 на суму боргу 131 720,00 грн 3% річних становлять 32,39 грн;

- за 21.04.2016 на суму боргу 131 695,00 грн 3% річних становлять 10,79 грн;

- з 22.04.2016 по 28.04.2016 на суму боргу 131 670,00 грн 3% річних становлять 75,55 грн;

- з 29.04.2016 по 18.05.2016 на суму боргу 131 635,00 грн 3% річних становлять 215,79 грн;

- з 19.05.2016 по 23.05.2016 на суму боргу 131 610,00 грн 3% річних становлять 53,94 грн;

- з 24.05.2016 по 25.05.2016 на суму боргу 131 590,00 грн 3% річних становлять 21,57 грн;

- з 26.05.2016 по 08.06.2016 на суму боргу 131 570,00 грн 3% річних становлять 150,98 грн;

Всього за вказаний період до стягнення підлягають 3% річних в сумі 690,64 грн.

Розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних за період з 09.06.2016 по 12.05.2017 на суму боргу 131 550,00 грн в розмірі 3 648,48 грн є правильним.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають 4 339,12 грн 3% річних. У задоволенні позову в іншій частині стягнення річних господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "Перспективні переробні системи" до ПП Фірма "Магос" підлягають частковому задоволенню на суму 131 550,00 грн основного боргу, 4 339,12 грн 3% річних та 19 303,45 грн інфляційних. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспективні переробні системи" (04655, м. Київ, вул. Павла Дибенка, 7, ідентифікаційний код 39471040) на користь Приватного підприємства Фірма "Магос" (25014, м. Кропивницький, вул. Валентини Терешкової, 213 А, ідентифікаційний код 13757839) 131 550,00 грн основного боргу, 4 339,12 грн 3% річних та 19 303,45 грн інфляційних втрат, а також 2 327,89 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.07.2017.

Суддя В.В.Тимошевська