Рішення

від 29.06.2017 по справі 925/451/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2017 р. Справа № 925/451/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

ОСОБА_3- представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в

особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного

акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю «Щ.ІТ.» , м. Черкаси

про стягнення 59 260 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до товариства з обмеженою відповідальністю «Щ.ІТ.» про стягнення 59 260 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену адресу вантажоодержувача у накладній.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18 квітня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11 травня 2017 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 червня 2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 20 червня 2017 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 20 червня 2017 року на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву на 29 червня 2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 25 травня 2017 року та письмових поясненнях від 01 червня 2017 року і зазначали, що порядок обміну електронною накладною між відправником та залізницею, а також між залізницею та одержувачем зазначається в договорі між вантажовласником і залізницею, в даному випадку відповідно до договору №237 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надані залізницею додаткові послуги від 29 квітня 2014 року. Накладна №42611525 до вагону №60448222 сформована, підписана, направлена та отримана перевізником відповідно до умов вказаного договору.

Відповідач зазначав, що одержувач вантажу приватне акціонерне товариство «Керамет» також має договірні відносини з Укрзалізницею та занесений до бази даних електронного обміну з відповідними даними щодо коду ЄДР, адреси, електронної пошти та телефонів. Таким чином, як стверджував відповідач, відправник не має технічної можливості вносити інші дані, в тому числі і щодо адреси, крім тих, що містяться в інформаційній базі програми.

Крім того, відповідач під час розгляду спору стверджував, що згідно чинних Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року N 644 в накладній допускається вказувати поштову адресу одержувача вантажу, а не його місце реєстрації.

В зв'язку з чим, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 29 червня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/451/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 59 260 грн. 00 коп. штрафу, позивач стверджував, що відповідачем було невірно вказано адресу вантажоодержувача в накладній від 23 листопада 2016 року за №42611525, в зв'язку з чим згідно ст. 122 Статуту залізниць України (далі - Статут) з відправника (відповідача) стягується штраф у розмірі визначеному ст. 118 Статуту.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, згідно з залізничною накладною №42611525 товариство з обмеженою відповідальністю «ЩІТ» відвантажило, а публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» прийняло та зобов'язалося доставити вантажоодержувачу - приватному акціонерному товариству «Керамет» вантаж (брухт чорного металу навалом масою 57 850 кг).

Матеріалами справи підтверджується, що відправлення вантажу на станції відправлення відбулося 23 листопада 2016 року, отримання вантажоодержувачем - 29 листопада 2016 року.

Позивач зазначав, що відповідачем було невірно вказано у залізничній накладній адресу вантажоодержувача, а тому, відповідно до Закону України «Про залізничний транспорт» , Статуту залізниць України, Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 має сплатити штраф у п'ятикратному розмірі від провізної плати.

Під час розгляду спору судом встановлено, що у розділі залізничної накладної №42611525, за якою відбувалося перевезення вантажу відправник (відповідач у справі) зазначив в якості адреси вантажоодержувача - приватного акціонерного товариства «Керамет» наступну адресу: м. Донецк, вул. Калужська, 16-а.

Під час здійснення перевезення позивачем було з'ясовано, що вказана адреса вантажоодержувача не відповідає дійсній адресі приватного акціонерного товариства «Керамет» .

Матеріалами справи підтверджується, що адресою місцезнаходження приватного акціонерного товариства «Керамет» з 01 травня 2015 року є м. Київ, вул. Якіра 8 (а.с.13).

Встановивши неправильність зазначення адреси вантажоодержувача та його відсутність за невірно вказаною адресою, позивач направив на станцію відправляння телеграму для з'ясування правильної адреси.

Згідно з отриманою відповіддю станції відправлення вантаж було направлено та доставлено вантажоодержувачу 29 листопада 2016 року, а у залізничну накладну внесено нові дані (адреса: м. Київ, вул. Якіра, 8) з приміткою і посиланням на телеграму від 28 листопада 2016 року №27.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З фактичних обставин справи вбачається, що позивач як перевізник, належним чином виконав прийняті на себе зобов'язання та доставив ввірений йому вантаж вантажоодержувачу.

Статтею 3 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України «Про транспорт» , «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» , цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

У ч. 5 ст. 307 ГК України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №457, визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під'їзні колії).

Згідно зі ст. 2 Статуту залізниць України накладною є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Зважаючи на наведені положення законодавства, накладна №42611525 є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу між сторонами спору.

У ст. 23 Статуту залізниць України зазначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Положеннями статті 119 Статуту залізниць України встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Розмір перевізної плати згідно з залізничною накладною №42611525 склав 11 852 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

27 листопада 2016 року позивачем було складено акт загальної форми № 1013, яким встановлено обставини зазначення відправником у накладній невірної адреси вантажоодержувача, а також вказано, що для з'ясування належної адреси надіслано телеграму від 27 листопада 2016 року №67.

Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N 6445 у пп. 5.5 визначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Пунктом 5.1.1. керівництва користувача автоматизованої системи з оформлення та обробки перевізних документів на перевезення вантажів залізничним транспортом України вантажовідправниками через мережу Інтернет визначено, що у створенні перевізного документа по відправленню в полі «Відправник» вказується 4-х значний залізничний код, найменування та адреса відправника. При введенні коду дані підставляються з довідника. Довідник заповнюється адміністратором системи відомостями користувача - відправника.

У полі «Одержувач» вказується 4-х значний залізничний код, найменування та адреса одержувача. При введені коду дані підставляються з довідника, що створюється користувачем власноруч шляхом заповнення даних полів і додавання її в довідник.

Згідно Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року N 644 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за N 863/5084, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, а саме в графі «Відправник» вказуються наступні відомості «Відправником може бути одна юридична або фізична особа. Відомості щодо відправника: найменування (прізвище, ім'я та по батькові), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). За можливості вказуються номер телефону, факсу, адреса електронної пошти.

Країна вказується у разі відправки вантажу з-за кордону (імпорт)» .

Графа «Одержувач» заповнюється у порядку, передбаченому для графи «Відправник» . Країна вказується у випадку відправки за кордон (експорт).

Отже, саме на відправника покладається обов'язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість, до укладання договору перевезення, перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ.

Суд погоджується з доводами відповідача, що згідно Правил в накладній допускається вказувати поштову адресу одержувача, а не його місце реєстрації.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 поштова адреса - адреса відправника та адресата, яка зазначена на поштовому відправленні, бланку поштового переказу у спеціально призначеному для цього місці.

Відповідно до Закону України «Про поштовий зв'язок» адресат (одержувач) - юридична або фізична особа, якій адресується поштове відправлення, телеграфне чи інше повідомлення;

абонентська поштова скринька - спеціальна скринька із засобами для запобігання несанкціонованому доступу, призначена для одержання адресатами простих поштових відправлень, періодичних друкованих видань, повідомлень про надходження реєстрованих поштових відправлень.

Таким чином поштова адреса застосовується під час здійснення поштового зв'язку, зокрема пересилання поштових відправлень.

Водночас слід зазначити, що листом УДППЗ «Укрпошта» від 24 грудня 2014 року вказало, що відповідно до Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» ; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» , УДППЗ «Укрпошта» з 27 листопада 2014 року припиняє приймання поштових відправлень на/з територію Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, зокрема і в м. Донецьк.

Тобто, з 27 листопада 2014 року припинено приймання поштових відправлень на/з територію м. Донецьк, а тому доводи відповідача стосовно того, що станом на 23 листопада 2016 року поштова адреса одержувача вантажу: м. Донецьк і дані відомості є вірними спростовуються вищенаведеним.

З листа приватного акціонерного товариства «Креамет» від 14 травня 2015 року (а.с.13) вбачається, що з 01 травня 2015 року місцезнаходження підприємства: 04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 8.

Суд вважає, що під час оформлення перевізного документу відправник також не був позбавлений можливості уточнити дійсне місцезнаходження одержувача вантажу станом на листопад 2016 року.

Згідно п. 2.2. Порядку застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом, затвердженого наказом Міністерство транспорту та зв'язку України від 01 листопада 2010 року № 800 у разі неможливості створення електронного перевізного документа за допомогою електронного документообігу приймання вантажу до перевезення здійснюється за паперовим перевізним документом відповідно до вимог Правил перевезення вантажів.

Тобто, відповідач не був позбавлений можливості у разі виникнення будь-яких складнощів під час створення електронного перевізного документа, зокрема зазначення вірної адреси одержувача вантажу, оформити належним чином паперовий перевізний документ відповідно до Правил, а тому доводи відповідача, що вказані у відзиві на позов судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача, що викладені у відзиві на позов не спростовують вищенаведеного, а тому заявлена до стягнення сума штрафу в розмірі 59 260 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Щ.ІТ.» , вул. Чигиринська, 13/23, м. Черкаси, ідентифікаційний код 32741653 на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , пр. Д.Яворницького, 108, м. Дніпро, ідентифікаційний код 40081237 - 59 260 грн. 00 коп. - штрафу та 1 600 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 03 липня 2017 року.

Суддя А.В.Васянович