Ухвала

від 23.06.2017 по справі 359/1754/17

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/1754/17-ц

Провадження №2/359/1286/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Гомолі О.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглядаючи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

В березні 2017 року ПАТ КБ Приватбанк звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_3 борг за кредитним договором в розмірі 66854 гри-вень 13 копійок.

Крім того, ПАТ КБ Приватбанк подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 5 земельних ділянок відповідача площею 0,2014 га з кадастровим номером 5923285600:01:001:0023, площею 2,8748 га з кадастровим номером НОМЕР_1: 01:001:0006, площею 0,2013 га з кадастровим номером НОМЕР_1: 01:009:0042, площею 0,6647 га з кадастровим номером НОМЕР_1: 01:005:0102, площею 2,2102 га з кадастро-вим номером 5923285600:01:001:0193, розташованих на території Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. Позивач просить суд також заборонити будь-яким особам укладати угоди відносно цих об'єктів нерухомого майна, здійснювати їх відчуження, а також проводити державну реєстрацію права власності на перелічені земельні ділянки.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує заяву та про-сить суд задовольнити її.

ОСОБА_3 не з'явився у судове засідання. З довідки УДМС України в Київській області (а.с.46) вбачається, що інформація про зареєстроване місце проживання відповіда-ча відсутня. Крім того, ОСОБА_3 не проживає за останнім відомими місцем перебуван-ня. Ця обставина підтверджується довідкою форми №20 (а.с.53). У зв'язку з цим відпо-відач був викликаний в суд через оголошення у пресі. На підставі ч.9 ст.74 ЦПК України ОСОБА_3 вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце роз-гляду цивільної справи.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.3 ст.152 цього ж Кодексу види забезпечення позову мають бути спів-мірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна за-гроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено, що ПАТ КБ Приватбанк не надав жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_3 має намір відчужити його земельні ділянки та з цією метою вживає заходи: розміщує оголошення, об'яви в засобах масової інформації, розшукує покупців та веде з ними переддоговірну діяльність тощо. Само по собі пред'явлення позову жодним чином не свідчить про наявність реальної загрози невиконання рішення суду про задо-волення позову. Доводи позивача полягають лише у припущеннях, які не можуть бути підставою для обмеження конституційних прав громадян.

Крім того, ПАТ КБ Приватбанк просить накласти арешт на 5 земельних ділянок, загальна вартість яких значно переважає розмір боргу за кредитним договором. Ця об-ставина додатково свідчить про те, що обраний позивачем вид забезпечення позову є явно неспівмірним заявленим позовним вимогам.

З огляду на це суддя вважає, що підстави для забезпечення позову відсутні.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та осново-положних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспіль-ства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Встановлено, що виконання рішення суду про задоволення позову є кінцевою ме-тою цивільного судочинства. Безсумнівно, забезпечення цієї мети становить суспільний інтерес. Водночас, накладення арешту на земельні ділянки відповідача призведе до втру-чання держави в його право на мирне володіння власним майном. Таке втручання на під-ставі лише припущень ПАТ КБ Приватбанк буде свавільним та становитиме порушення ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд вважає, що запобігання такого порушення є додатковою, але не менш вагомою підставою для відмови у задоволенні заяви.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.208, ч.4 ст.209, ст.210 ЦПК України, суду

ухвалив:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_4