Постанова

від 27.06.2017 по справі 522/10833/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10833/17

Провадження № 2-а/522/1615/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

судді - Тарасова А.В.

за участю секретаря судового засідання - Ткаченко О.О.,

розглянувши справу адміністративної юрисдикції за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної служби в Одеській області Державного інспектора з ОНПС державної екологічної служби Одеській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2017 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся позивач із зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної служби в Одеській області про накладення адміністративного стягнення №000122 від 23.05.2017р., відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн., закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.05.2017р. державним інспектором з ОНПС Державної екологічної служби в Одеській області ОСОБА_2 була винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення №000122 (далі - Постанова), відповідно до резолютивної частини якої позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Згідно з описовою частиною оскаржуваної постанови позивача звинувачують у тому, що він порушив вимоги щодо поводження з відходами під час їх перевезення та видалення, а саме, вивіз відходи підвищеної небезпечності (пісочна суміш із нафтою) на територію Одеської області, Біляївського району, с.Дальник (Дальницькі кар'єри).

Проте позивач вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, оскільки в його діях відсутня обов'язкова ознака складу адміністративного правопорушення - прямий умисел, так як його функціональні обов'язки, як водія підприємства, обмежуються доставленням транспорту до пункту навантаження та транспортування до пункту вивантаження, він не є відповідальною особою підприємства за охорону навколишнього природнього середовища, не є фахівцем в галузі поводження з відходами, також не володіє спеціальними знаннями щодо визначення їх виду, ступеню небезпечності тощо. Також позивач зазначає, що відповідачами належним чином не доведено обставину незаконного поводження з відходами підвищеної небезпечності. Позивач вважає, що при притягненні його до адміністративної відповідальності державним інспектором з ОНПС Державної екологічної служби в Одеській області ОСОБА_2 було порушено, встановлений законом порядок збирання проб ґрунтів, а тому протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №09 від 24.05.2017р. з результатами дослідження цих проб є недопустимим доказом. В порушення положень ст.82 КУпАП на нього було накладено штраф в розмірі 1700,00грн., при тому що санкція зазначеної статті встановлює максимально граничний розмір штрафу, який може бути накладено на громадянина становить 1360,00грн. При складанні протоколу та винесенні постанови про адміністративне стягнення було порушено його право на захист, у зв'язку із чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_3 - підтримав позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №000122 від 23.05.2017р. і просив суд їх задовольни з підстав, наведених у позовній заяві. Позовні вимоги щодо скасування адміністративного стягнення і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення залишив на вирішення суду.

Відповідач державний інспектор з ОНПС Державної екологічної служби в Одеській області ОСОБА_2 , представник відповідача Державної екологічної служби в Одеській області в судове засідання не з'явилися, заперечення проти позовних вимог суду не надали, були сповіщенні належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, про що в матеріалах справи присутні відповідні розписки.

Згідно із вимогами ч.2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. З огляду на зазначені вимоги закону, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності відповідачів, належно повідомлених про розгляд справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

17.05.2017 року державним інспектором з ОНПС Державної екологічної служби в Одеській області ОСОБА_2 складено Протокол про адміністративне правопорушення №000122 по факту порушення ОСОБА_1 вимоги щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення, а саме, вивезення відходів підвищеної небезпечності (пісочна суміш із нафтою) на територію Одеської області, Біляївського району, с.Дальник (Дальницькі кар'єри).

23.05.2017 року державним інспектором з ОНПС Державної екологічної служби в Одеській області ОСОБА_2 була винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення №000122, відповідно до резолютивної частини якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Згідно з описовою частиною постанови ОСОБА_1 звинувачується у порушенні вимог щодо поводження з відходами під час їх перевезення та видалення, а саме, вивезення відходів підвищеної небезпечності (пісочна суміш із нафтою) на територію Одеської області, Біляївського району, с.Дальник (Дальницькі кар'єри).

Діяння визнають адміністративним правопорушенням за наявності чотирьох ознак складу правопорушення: суспільної шкідливості, протиправності, вини й адміністративної караності. Відсутність хоч би однієї з них означає відсутність складу в цілому.

Винність як обов'язкова ознака складу адміністративного правопорушення полягає у тому, адміністративне правопорушення, скоєне особою має місце лише тоді, коли має місце вина у формі прямого умислу або необережності.

Відсутність в діяннях особи такої обов'язкової ознаки складу правопорушення як вина, свідчить про відсутність самого складу правопорушення.

Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Правопорушення передбачене ст. 82 КУпАП за конструкцією диспозиції статті є правопорушеннями з формальним складом, оскільки не передбачає обов'язкового настання будь-яких наслідків протиправних дій.

Проаналізувавши положення статей 10 та 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд доходить однозначного висновку, що адміністративні правопорушення з формальним складом можуть вчинятися тільки з умисною формою вини. Оскільки лише умисна форма вини передбачає ставлення особи до своїх дій, а необережна форма вини характеризує ставлення особи тільки до наслідків своїх протиправних дій.

Як встановлено судом,17.05.2017р. ОСОБА_1виконував дорученням директора ТОВ ЕП Вторма Одеса (код ЄДРПОУ 37198043) щодо завантаження і вивезення побутового будівельного сміття. Зазначене підприємство спеціалізується на поводженні з безпечними відходами. ОСОБА_1 не був присутній при загрузці, його функціональні обов'язки обмежуються доставленням транспорту до пункту навантаження та транспортування до пункту вивантаження, він не є відповідальною особою підприємства за охорону навколишнього природнього середовища, не є фахівцем в галузі поводження з відходами, не володіє спеціальними знаннями щодо визначення їх виду, ступеню небезпечності тощо.

Суд погоджується с твердженнями позивача щодо неправомірного застосування до нього штрафу в розмірі 1700,00грн., адже санкція ст.82 КУпАП, передбачає накладення штрафу на громадян в розмірі від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто максимально граничний розмір штрафу, який може бути накладено на громадянина становить - 1360,00 (одна тисяча триста шістдесят грн. 00 коп.) гривень.

Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері охорони природи визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення органами Держекоінспекції України матеріалів про адміністративні правопорушення , затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №264 від 05.07.2004р.(далі - Інструкція) та іншими нормативними і законодавчими актами.

Відповідно до ст.256 КУпАП, п.2.4. Інструкції, при складанні протоколу вказується частина статті та стаття КУпАП, згідно з якою наступає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії. У протоколі обов'язково зазначаються в тому числі місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність; нормативно-правові акти, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення (з обов'язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо); інші відомості, необхідні для вирішення справи (відомості про наявність актів обстеження підприємств, установ, організацій і об'єктів, відмітки про наявність документів та речей, які слугують доказами в справі, тощо); заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності).

Відповідно до п.2.10 Інструкції, якщо правопорушення пов'язане зі шкодою, заподіяною навколишньому природному середовищу (забруднення або засмічення земель, вод тощо), то про це зазначається в протоколі.

В порушення наведених положень Закону, в Протоколі про адміністративне правопорушення №000122 від 17.05.2017р., складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області ОСОБА_2, суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, не зазначена таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, в тому числі, в Законі України Про відходи .

Безпосереднім об'єктом правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, - є встановлений порядок збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення або захоронення відходів (встановлений порядок поводження з відходами). Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення (формальний склад).

В ст.1 Закону України "Про відходи", дані визначення основних термінів.

Так, відходи будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;

Державний класифікатор відходів систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів.

Поводження з відходами дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Відповідно до ст. 31 ЗУ "Про охорону земель", нормативи гранично допустимого забруднення ґрунтів визначаються з метою встановлення критеріїв придатності земель для використання їх за цільовим призначенням.

До нормативів гранично допустимого забруднення ґрунтів належать: гранично допустимі концентрації у ґрунтах хімічних речовин, залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів, важких металів тощо; максимально допустимі рівні забруднення ґрунтів радіоактивними речовинами.

Відповідно до ст. 45 ЗУ "Про охорону земель" , господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин встановлює Кабінет Міністрів України.

В ст.52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.

В Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 N 171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 N 149, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 р. за N 285/2725, (далі Методика), дано наступне визначення термінів.

Так, в п.3.1. Методики зазначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

В п.3.2. Методики зазначено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.3.3. Методики, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

В п.4.5. Методики встановлено, що забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (додаток 1).

Як вбачається з п.2 Акту відбору проб ґрунтів №09, складеного 17.05.2017 року державним інспектором з ОНПС Одеської області ОСОБА_2, проби ґрунтів відбиралися із застосуванням тільки рулетки вимірювальної металевої, відповідно до чинних нормативних документів, в тому числі ГОСТ 17.4.3.01-83 "Охорона природи. Ґрунти. Загальні вимоги до відбору ґрунтів.", ГОСТ 17.4.4.02-84 "Охорона природи. Ґрунти. Методи відбору та підготовки проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу".

Зі змісту карти-схеми розміщення місць відбору проб ґрунтів (Додаток №1 до Акту відбору ґрунтів №09 від 17.05.2017р.) взагалі не зрозумілі координати місцевості, на якій відбиралися проби.

Так, ГОСТ 17.4.4.02-84 встановлює методи відбору і підготовки проб ґрунту природного і порушеного складу для хімічного, бактеріологічного і гельмінтологічного аналізу. Відбір проб проводять для контролю забруднення ґрунту, оцінки якісного стану ґрунтів природного і порушеного складу (п.2.1). На території, що підлягає контролю, проводять рекогносцирувальні виїзди. За даними рекогносцирувального виїзду і на підставі наявної документації заповнюють паспорт обстежуваного ділянки відповідно до обов'язкового додатка 1 і роблять опис ґрунтів в відповідності з додатком 4. На карти або плани наносять розташування джерела забруднення, пробних майданчиків та місць відбору точкових проб. Пробні площадки розташовують відповідно до ГОСТ 17.4.3.01-83. (п.2.2.).

Пробні площадки закладають на ділянках з однорідним ґрунтовим і рослинним покривом, а також з урахуванням господарського використання основних ґрунтових різниць. Опис пробного майданчики роблять відповідно до обов'язкового додатка 2. (п.2.3.). Точкові проби відбирають на пробному майданчику з одного або декількох шарів або горизонтів методом конверта, по діагоналі або будь-яким іншим способом з таким розрахунком, щоб кожна проба була частина ґрунту, типовою для генетичних горизонтів або шарів даного типу ґрунту. Кількість точкових проб повинна відповідати ГОСТ 17.4.3.01-83. Точкові проби відбирають ножем або шпателем з прикопок ґрунтовим буром. (п.3.1.). Об'єднану пробу складають змішуванням точкових проб, відібраних на одному пробному майданчику. (п.3.2.). Для хімічного аналізу об'єднану пробу складають не менше, ніж з п'яти точкових проб, узятих з одного пробного майданчика.

Маса об'єднаної проби повинна бути не менше 1 кг. (п.3.3.) При відборі точкових проб і складання об'єднаної проби повинна бути виключена можливість їх вторинного забруднення. (п.3.3.1.) Всі об'єднані проби повинні бути зареєстровані в журналі і пронумеровані. На кожну пробу повинен бути заповнений супровідний талон відповідно до обов'язкового додатку 3. (п.3.6.) У процесі транспортування і зберігання ґрунтових проб повинні бути вжиті заходи щодо попередження можливості їх вторинного забруднення. (п.3.7.).

ГОСТ 17.4.3.01-83 встановлює вимоги до відбору проб ґрунту при загальних і локальних забрудненнях. При локальному забрудненні ґрунтів для визначення пробних майданчиків застосовують систему концентричних кіл, розташованих на диференційованих відстанях від джерела забруднення, вказуючи номери кіл і азимут місця відбору проб. У напрямку основного поширення забруднюючих речовин систему концентричних кіл продовжують у вигляді сегмента, розмір якого залежить від ступеня поширення забруднення. (п.5.4.) Проби відбирають за профілем з ґрунтових горизонтів або шарів з таким розрахунком, щоб в кожному випадку проба була частина ґрунту, типовою для генетичних горизонтів або шарів даного типу ґрунту. (п.6). Відібрані проби необхідно пронумерувати і зареєструвати в журналі, вказавши наступні дані: порядковий номер і місце взяття проби, рельєф місцевості, тип ґрунту, цільове призначення території, вид забруднення, дату відбору. (п. 9). Проби повинні мати етикетку з зазначенням місця і дати відбору проби, номера ґрунтового розрізу, ґрунтової різниці, горизонту і глибини взяття проби, прізвище дослідника. (п.10).

Як вбачається з акту №09 від 17.05.2017р., державним інспектором Петровським О.О. при відборі проб ґрунту не були дотримані Положення ГОСТ 17.4.4.02-84 та ГОСТ 17.4.3.01-83.

А саме при відборі проб, використовувалася тільки металева рулетка, не складались затверджені в додатках обов'язкові документи, такі як паспорт обстежуваної ділянки, опис ґрунтів, опис пробного майданчику, що фактично унеможливлює встановлення розташування пробних майданчиків та визначення наявних на них ґрунтів. Не заповнений супровідний талон на кожну пробу. Для проб не зроблено етикетки з зазначенням місця і дати відбору проби, номера ґрунтового розрізу, ґрунтової різниці, горизонту і глибини взяття проби, прізвище дослідника. Відібрані проби не зареєстровані в журналі. З акту вбачається, що при відібранні проб не були враховані профіль з ґрунтових горизонтів або шарів з таким розрахунком, щоб в кожному випадку проба була частина ґрунту, типовою для генетичних горизонтів або шарів даного типу ґрунту. Точкові проби не відбирались ґрунтовим буром з прикопок ножем або шпателем. Крім того зі складеної державним інспектором карти-схеми взагалі неможливо встановити розташування майданчиків, де відбиралися проби, які ґрунти розташовані в містах відбору проб. Об'єднана проба складається тільки з однією точкової проби, в той час як ГОСТ вимагає п'ять.

З огляду на наведене, суд вважає, що 17.05.2017р. проби ґрунтів були зібрані державним інспектором Петровським О.О. з порушенням ГОСТ 17.4.4.02-84 та ГОСТ 17.4.3.01-83., якими законодавчо врегульовано порядок їх відібрання.

Відповідно до ст. 70 КАСУ, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

В.о. завідувача сектору інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Одеській області був складений протокол №09 від 24.05.2017 року вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, в якому були дослідженні проба ґрунтів із візуально чистої земельної ділянки, згідно карти-схеми і ділянки з візуальними ознаками забруднення згідно карти-схеми.

З огляду на наведене, з протоколу №09 від 24.05.2017р. вбачається, що при дослідженні оцінювались проби ґрунтів, відібрані 17.05.2017р. на території Одеської області, Біляївського району, с. Дальник (на межі міського сміттєзвалища Дальницькі кар'єри ), в той час як в оскаржуваній постанові зазначено, що відходи були вивезені на сміттєзвалище Дальницькі кар'єри .

З огляду на наведене, постанова від 23.05.2017р. про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, винесена без належних, допустимих та достатніх доказів в обґрунтування наявності його вини, об'єкту правопорушення - відходів, ступеню їх небезпечності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачами не доведено наявність порушення ОСОБА_1 ст.17, ст.42 ЗУ "Про відходи" та правомірність винесення оскаржуваної постанови. Відповідачами не доведено, що в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП.

За результатами дослідження матеріалів справи, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодовизнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №000122 від 23.05.2017р. і необхідність їх задоволення.

Суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування адміністративного стягнення і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не підлягають задоволенню. Відмовляючи позивачу в задоволенні позову в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд керується приписами ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.ст.283, 284 КУпАП, п.4.3 ст.4 Інструкції з оформлення органами Держекоінспекції України матеріалів про адміністративні правопорушення , затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №264 від 05.07.2004р. винесення постанови про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у правовідносинах, що розглядаються є безпосередньою компетенцією уповноваженої посадової особи Державної екологічної служби в Одеській області, а тому суд не може вирішувати процесуальні питання, пов'язані із закриттям провадження у справі.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково, з врахуванням наданих суду повноважень, встановлених в ст.162, ст.17 КАС України, визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення №000122 від 23.05.2017р., якою ОСОБА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, в іншій частині позову відмовити.

Керуючись ст.ст.11, 70, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної служби в Одеській області, державного інспектора з ОНПС Державної екологічної служби в Одеській області -ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 000122 від 23.05.2017 року у вигляді штрафу відносно ОСОБА_1 за ст. 82 КУпАП.

В іншій частині адміністративного позову - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги.

Суддя А.В. Тарасов

27.06.2017