Рішення

від 29.06.2017 по справі 182/4662/16-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/4662/16-ц

Провадження № 2/0182/1105/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2017 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроовоч про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 26.08.2016 року звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.

Йому на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 12.01.2010 року, належить земельна ділянка площею 2,000 га, кадастровий номер - 1222986000-01-020-0579, яка розташована на території Придніпровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

У 2014 році він випадково дізнався, що відносно вказаної земельної ділянки існує Договір оренди земельної ділянки № 0005 від 25.10.2010 року, який укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Агроовоч . Вказаний договір був зареєстрований у Нікопольському міському відділі ДРФ Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 041012502727 від 21.12.2010 року.

До 2014 року про існування вказаного договору він не знав і вказаний договір не підписував.

У 2010 році він спілкувався з директором Товариства з обмеженою відповідальністю Агроовоч ОСОБА_4 з приводу можливості укладання договору оренди земельної ділянки. Для цього він надав особисто директору Товариства з обмеженою відповідальністю Агроовоч ОСОБА_4 деякі документи (у тому числі оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку), які необхідні для укладання договору та його подальшої державної реєстрації. Але з 2010 року ОСОБА_4 він більше не зустрічав. Договору оренди земельної ділянки йому на підпис ніхто не давав. Документи йому ніхто не повертав. Жодних заяв щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки він нікуди не подавав. З огляду на це, вважає, що у Договорі оренди земельної ділянки № 0005 від 25.10.2010 року підпис за нього поставила стороння особа, яка зацікавлена в укладенні цього договору.

Тому, просить суд визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки № 0005 від 25.10.2010 року; зобов'язати відповідача повернути йому земельну ділянку № 5 з кадастровим номером 1222986000-01-020-0579, розташовану на території Придніпровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Від представника позивача - ОСОБА_5 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують (а.с.24).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою місцезнаходження юридичної особи, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідає положенням ч.5 ст.74 ЦПК України. Причини неявки суду не відомі. Відповідач заяви про відкладення справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не надав, як і заперечень на позов.

Суд на підставі ст.224 ЦПК України розглянув справу заочно.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.01.2010 року на праві власності належить земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1222986000-01-020-0579, розташована на території Придніпровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, передана для ведення особистого селянського господарства. Державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий на підставі розпорядження Нікопольської районної державної адміністрації від 17.12.2009 року № 1532-р-09. Вказаний Державний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011012500019 (а.с.7,8).

Вищезазначена земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агроовоч на підставі Договору оренди земельної ділянки № 0005 від 25.10.2010 року (далі - Договір) (а.с.4,5). Вказаний договір був зареєстрований у Нікопольському відділі ДРФ Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.12.2010 року № 041012502727 (а.с.5 на звороті).

Як вбачається з Договору оренди земельної ділянки № 0005 від 25.10.2010 року, вказаний договір укладений між Орендодавцем - ОСОБА_3 та Орендарем - ТОВ Агроовоч в особі директора ОСОБА_4, діючого на підставі Статуту.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст.16 Закону України Про оренду землі , укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.ч.3,4,5 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, волевиявлення учасника правочину має бути: 1) вільним (формуватися за відсутності тиску на психіку або особистість фізичної особи тощо, в умовах, за яких особа може належним чином оцінити ситуацію, визначити для себе мету правочину, отримати уявлення про його характеристику тощо); 2) таким, що відповідає внутрішній волі (намірам) суб'єктів правочину. Тому, у разі коли воля суб'єкта правочину формувалася не вільно і (або) не відповідала його волевиявленню, правочин визнається недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тобто обов'язковою ознакою письмової форми є те, що сторони (уповноважені на те відповідними документами особи) власноручно вчиняють підпис на відповідному документі при укладенні правочину.

На підтвердження викладених в позовні заяві обставин щодо того, що позивач спірний Договір оренди № 0005 від 25.10.2010 року не підписував жодних доказів суду надано не було. Клопотання про проведення експертизи позивач не заявлялось.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог ОСОБА_3 в частині визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки № 0005 від 25.10.2010 року, - слід відмовити за недоведеністю.

Так як позивачу відмовлено у задоволенні цих позовних вимог, то не підлягає задоволенню позов і в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку № 5 з кадастровим номером 1222986000-01-020-0579, розташовану на території Придніпровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, так як ця вимога безпосередньо пов'язана з тією вимогою у задоволенні якої відмовлено.

На підставі вищевикладеного, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроовоч про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_1