Рішення

від 22.06.2017 по справі 523/15109/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4738/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Драгомерецького М.М.

суддів: Черевка П.М.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Томашевській К.В.,

за участю: представника позивача ТОВ Чорноморець - ОСОБА_3, відповідачів ОСОБА_4І і ОСОБА_5, а також його представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Чорноморець на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 05 квітня 2017 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чорноморець до ОСОБА_5, ОСОБА_4, третя особа Страхове товариство Домінанта про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-

В С Т А Н О В И Л А:

21 жовтня 2016 року ТОВ Чорноморець звернулось до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4, третя особа СТ Домінанта про стягнення матеріальної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 27.08.2016 року ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_1 порушив Правила дорожнього руху виїхав на тротуар здійснив зіткнення із клумбами для квітів, які в свою чергу пошкодили майно ТОВ Чорноморець у будинку № 31 по вул. Рішельєвській в м. Одесі, а саме вхідні двері в магазин, вікно, стелаж-вітрину, продукти, також виникла тріщина в стіні будинку.

Розмір завданої шкоди, позивач, визначив самостійно та виходив із вартості придбаного нового обладнання.

Відповідачі вимоги позову не визнали. Відповідач ОСОБА_5, який керував автомобілем, не заперечував те, що порушив ПДР внаслідок чого допустив зіткнення із клумбами, що призвело до пошкодження майна у магазині ТОВ Чорноморець . Разом із тим заперечував проти встановленого потерпілою особою розміру завданої шкоди. Відповідач ОСОБА_4, який є власником автомобіля, вимоги позову не визнав та зазначив, що у даному випадку він не керував автомобілем, не вчиняв із водієм спільних дій направлених на завдання шкоди потерпілому, а тому не може бути відповідачем у справі і не несе солідарної відповідальності разом із заподіювачем шкоди. Також зазначив, що на час ДТП застрахував свою цивільно-правову відповідальність в Страховому товаристві Домінанта , а тому відшкодування збитків має здійснювати саме страхове товариство.

Представник третьої особи СТ Домінанта до судового засідання не з'явився.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 05 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ Чорноморець просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ Чорноморець , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Колегія суддів вважає, що рішення суду щодо відмови в стягненні матеріальної шкоди постановлено на підставі неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено норми матеріального права, що відповідно до вимог п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового в частині стягнення матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2016 року, о 04 годині 00 хвилин відповідач ОСОБА_5, керуючи автомобілем Лексус BP8009СО, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4, рухався по вул. Рішельевській з боку вул. Троїцької в напрямку вул. Успенської в м. Одесі, порушив ПДР, а саме не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався із керуванням виїхав на тротуар здійснив зіткнення із клумбами для квітів, які в свою чергу пошкодили майно магазину ТОВ Чорноморець в буд. № 31 по вул. Рішельєвській в м. Одесі, що підтверджується постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 10.11.2016 року.

Внаслідок ДТП було пошкоджено майно, що належить ТОВ Чорноморець , а саме: вхідні двері в магазин 1 шт., вікно 1 шт., клумби для квітів 3 шт., стелаж-вітрину, товар, також виникла тріщина в стіні будинку, що підтверджується протоколом огляду місця ДТП.

Факт пошкодження вхідних дверей, вікна, стелажу-вітрини, пошкодження товарів у самому приміщені магазину підтверджено протоколом огляду місця ДТП, протоколом про адміністративне правопорушення АГО № 025118 від 27.09.2016 року, постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 10.11.2016 року у адміністративній справі №523/13020/16-п.

У постанові Суворовського районного суду м. Одеси від 10.11.2016р., зазначено, що відповідно до адміністративних матеріалів, ОСОБА_5, у порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем марки Лексус , державний номер НОМЕР_2, на вулиці Рішельєвській в м. Одесі, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, в наслідок чого допустив наїзд на перешкоду (магазин Чорноморець ). В результаті чого транспортний засіб та магазин отримали механічні пошкодження.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розмір шкоди, який завдано позивачу, згідно до наданих квитанцій про придбання ним нового обладнання, не є належним доказом на встановлення розміру заподіяної шкоди, оскільки потерпілому відшкодовуються збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого (пошкодженого) майна (що визначається проведенням відповідної товарознавчої експертизи як - матеріальна шкода). Щодо стягнення вартості відновлювального ремонту, такі вимоги можуть бути заявлені лише у тому разі, коли на час виконання рішення про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження, за одержані за рішенням кошти перевищили суму отриманого відшкодування, потерпілий з цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи відповідальної за шкоду. Тобто, такі вимоги заявляються після того, як майно буде відремонтовано і понесені потерпілим витрати на ремонт (що має бути підтверджено належними доказами) перевищать суму отриманого за рішенням суду (або виплаченого страховиком) відшкодування (п. 14 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013р.).

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з нижче наведеного.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.І); особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, що встановлюється ст. 1192 ЦК України.

Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст.23 ЦК України). Збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2 сг.23 ЦК України).

Позивачем ТОВ Чорноморець надано суду документи про фактично понесені витрати у зв'язку з усуненням наслідків наїзду автомобіля на магазин Чорноморець : копія рахунку договору- № 218 від 31.08.2016 р. ПП Гефест за двері з пофарбованого алюмінієвого профілю, копія квитанції № 4275896 від 31.08.16 р. про перерахування суми 41895 грн., копію квитанції №4275896/1 про сплату банківських послуг 418,5 грн., копію договору № 31822016 від 31.08.16 з ТОВ ГлавОконСбуТ на виготовлення та - монтаж скла та рахунку на скло та монтаж від 31.08.16 р., копія квитанції №4278795 від 31.08.16 р. попередній оплати за договором № 31822016 від 31.08.16 за скло на суму 4000 грн., копія квитанції № 4278795/1 від 31.08.16 р про оплату банківських послуг на суму 400 грн., копія квитанції № 4536140 від 28.12.16 р. за договором № 31822016 від 31.08.16 на суму 1500 грн., копія квитанції № 4536140/1 про оплату банківських послуг на суму 15 грн., копія № 4536158 від 28.12.16 р за договором № 31822016 від 31.08.16 на суму 380 грн., копія № 4536158/1 від 28.12.16 р. про оплату банківських послуг на суму 10 грн., копію акту від 27.08.16 р. факту пошкодженого майна, копія акту від 27.08.16 р. товарів пошкоджених у результаті ДТП на суму 2538,55 грн., копія накладної № 22 від 26.09.03 р, та акту прийму торгових вітрин на підтвердження вартості вітрини.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. ч. 3,4 ст. 1187 ЦПК України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Норма вказаної статті ЦК України (ч. 4) передбачає майнову відповідальність власника транспортного засобу у разі його неправомірного заволодіння іншою особою за умови, якщо такому неправомірному заволодінню транспортним засобом сприяла недбалість його власника.

Як роз'яснено у п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" № 4 від 01.03.2013 року особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Згідно із ст. ст. 16, 22 ЦК України особа має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок знищення належного йому майна.

Статтями 1166, 1187 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ч. 2 ст. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки судам роз'яснено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення ст. 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи, що на час ДТП автомобілем керував ОСОБА_5, то суд виходить з того, що він безпосереднім завдавачем шкоди майну ТОВ Чорноморець , що є підставою для стягнення з ОСОБА_5 завданої матеріальної шкоди ТОВ Чорноморець у розмірі 79 097,00 гривень.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виносячи рішення про відмову у задоволенні позову, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове в задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чорноморець задовольнити частково, рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 05 квітня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Чорноморець до ОСОБА_5, ОСОБА_4, третя особа Страхове товариство Домінанта про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: 65025 АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Чорноморець (код за ЄДРПОУ 20947606, адреса місцезнаходження: 65011 м.Одеса вул.Рішельєвська/Троїцька, 31/33) майнову шкоду у розмірі 79 097, 00 гривень та судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 2 893,80 гривень.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак воно може бути оскаржено у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_7

ОСОБА_2