Ухвала

від 29.06.2017 по справі 263/7245/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

11-сс/775/191/2017(м)

263/7245/17

11-сс/775/191/2017(м)

263/7245/17

Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9

підозрюваного ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Жовтневого райсуду м. Маріуполя Донецької області від 15 червня 2017 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, українця, одруженого, маючого вищу освіту, працюючого заступником директора ТОВ «Схід Контракт», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-

підозрюваного в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч.5, 191 ч.5, 258-5 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецькій області знаходяться матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016050000001264 від 01.12.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч.2, 191 ч.5, 364 ч.2, 258-5 КК України.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що 28.11.2014 року у відповідних державних органах було зареєстровано ТОВ «Цукрова компанія «Селена», директором якої призначено ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_11 будучи уповноваженою на те особою діючи від імені ТОВ „Цукрова компанія „Селена (код ЄДРПОУ 39517541) укладає із Nord Trade Company LTD (Canada) контракт №18/04-16 від 18 квітня 2016 року про постачання продукції в бік останнього. Після чого на протязі 2016 року ТОВ „Цукрова компанія „Селена здійснює експорт продукції в бік Nord Trade Company LTD (Canada). Експортні операції проводились вітчизняними суб`єктами господарювання відповідно до зовнішньоекономічних контрактів укладених з Nord Trade Company LTD (Canada) та транспортувались на адресу Geo Imports Group Ltd (Georgia) відповідно до додаткових угод.

У подальшому, протягом 2016 року, відповідно до укладеного контракту та додаткових угод до нього, ТОВ «ЦК «Селена» за допомогою вітчизняних суб`єктів господарювання, товари вивозились з митної території України на територію Російської Федерації для їх ніби-то подальшого транспортування на адресу вантажоотримувача-нерезидента Geo Imports Group Ltd (Georgia) (120102, м. Тбілісі, вул. Ріонхесі, буд. 42, Республіка Грузія).

У дійсності, товари з території Російської Федерації у подальшому транспортувались у невідому напрямі та на адресу ані Nord Trade Company LTD (Canada), ані Geo Imports Group Ltd (Georgia) від ТОВ «ЦК «Селена» ніколи не надходили.

ОСОБА_10 будучи обізнаним у протиправній діяльності підприємства надаючи вказівки, поради ОСОБА_11 усвідомлюючи настання негативних наслідків, продовжує свій злочинний намір направлений на заволодіння грошима з державного бюджету України.

19.07.2016 року та 19.10.2016 року ОСОБА_11 будучи обізнаним у протиправній діяльності підприємства, повністю усвідомлюючи настання негативних наслідків у вигляді спричинення шкоди державному бюджету України, достовірно знаючи про те, що господарські операції із Nord Trade Company LTD (Canada) не мали реального характеру, подає до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкові декларації з податку на додану вартість із додатками від ТОВ "Цукрова компанія " Селена" у відповідності до яких останні у відповідності до п.49.4 ст. 49 Податкового кодексу України щодо подання звітності з податку на додану вартість в електронній формі, подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість із заявленими сумами ПДВ до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку за звітні (податкові) періоди 2016 року на загальну суму 1 444 108 (один мільйон чотириста сорок чотири тисячі сто вісім) грн.

Після вивчення наданих документів Головним управлінням Казначейства було здійснено бюджетне відшкодування податку на додану вартість по ТОВ «Цукрова компанія "Селена» згідно з висновками про суми відшкодування податку на додану вартість на суму 1 444 108 (один мільйон чотириста сорок чотири тисячі сто вісім) грн.

У 2016 році ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 організували протиправну схему вивезення під виглядом здійснення експортних операцій ТОВ «ЦК «Селена» товарів з митної території України, та подальшого їх постачання через територію РФ до тимчасово окупованих районів Донецької області, що контролюються терористичною організацією «ДНР», з метою здійснення там незаконної господарської діяльності з їх реалізації, отримання прибутків та фінансування терористичної організації «ДНР» шляхом сплати непередбачених чинним законодавством, так званих «податків» до «Центрального Республіканського банку «ДНР».

Зокрема, протягом 2016 року через митний пост «Костянтинівка» Донецької митниці ДФС ТОВ «ЦК «Селена» здійснювалось оформлення продовольчих товарів в режимі «експорт», які в подальшому, через територію Російської Федерації, шляхом підміни експортних документів завозились на окуповану частину Донецької області, що контролюється «ДНР», де реалізовувались від імені ТОВ «Бакаліяоптторг».

Зазначені експортні операції проводились відповідно до зовнішньоекономічних контрактів укладених з Nord Trade Company LTD (Canada) та Аgro (Europe) Limited Partnership (Scotland) та транспортувались на адресу Geo Imports Group Ltd (Georgia), однак до вказаного підприємства продовольчі товари не надходили, а перевантажувались у смт. Матвіїв Курган РФ на інші транспортні засоби та транспортувались до м. Донецька, де проходили розмитнення в так званій «митниці» «ДНР», за що сплачувались так звані «митні платежі».

Після транспортування на територію, що контролюється терористичною організацією «ДНР», ТОВ «Бакаліяоптторг» здійснювало їх розмитнення та реалізовувала суб`єктам господарювання платникам «податків» терористичної організації «ДНР».

При цьому, ОСОБА_12 безпосередньо займався питаннями придбання на території України продовольчих товарів, які в подальшому постачаються в терористичну організацію «ДНР», погоджував документальні матеріали фінансово-господарської діяльності комерційних структур як на території України, так і на тимчасово окупованій території, що контролюється терористичною організацією «ДНР», а також визначав обсяги виплати грошових коштів учасникам протиправної діяльності.

ОСОБА_10 був відповідальний за збір готівкових коштів, отриманих від реалізації продовольчих товарів на тимчасово окупованій території, що контролюється терористичною організацією «ДНР». Крім того, ОСОБА_12 погоджував з ОСОБА_14 питання, пов`язані із обсягом виплати заробітної плати працівникам підприємств, зареєстрованих на окупованій території, що контролюється терористичною організацією «ДНР». Також ОСОБА_14 щомісячно звітував ОСОБА_10 про понесені витрати та здійснені виплати тощо.

ОСОБА_14 проживаючи на тимчасово окупованій території (м. Донецьк) та будучи засновником та директором комерційної структури «зареєстрованої» у терористичній організації «ДНР», відповідає за її фінансово-господарську діяльність, реалізацію продовольчих товарів та збір готівкових коштів, контроль за повнотою сплати податкових та митних платежів в бюджет терористичній організації «ДНР», фінансування благодійних заходів на підтримку терористичній організації «ДНР», пошук нових клієнтів на придбання продовольчих товарів на тимчасово окупованій частині Донецької області. Разом з тим, готівкові кошти отримані від реалізації продовольчих товарів, за виключенням необхідних витрат на господарську діяльність, ОСОБА_14 передавав ОСОБА_12 в м. Києві.

ОСОБА_15 підпорядковувалась безпосередньо ОСОБА_10 та забезпечувала збір та передачу грошових коштів у готівковій формі, отриманих від покупців цукру та інших продовольчих товарів на окупованій території Донецької області.

ОСОБА_13 , в період здійснення ТОВ «ЦК «Селена» незаконної господарської діяльності під виглядом експорту продукції з митної території України та подальшого постачання на територію, що контролюється терористичною організацією «ДНР», не будучи офіційно працевлаштованою у зазначеному підприємстві, фактично виконувала функції бухгалтера.

Зокрема, своїми порадами та вказівками вона допомагала ОСОБА_11 надавати ознаки легітимності незаконній господарській діяльності ТОВ «ЦК «Селена». Такі поради полягали у наданні інформації щодо правильності заповнення первинних фінансово-господарських документів, про факти підготовки та здачі документації до митних органів тощо.

Крім того, ОСОБА_13 консультувала ОСОБА_11 та інших учасників протиправної схеми щодо ухилення від сплати податків, відшкодування ПДВ, приховування слідів протиправної діяльності в ході перевірки експортних операцій митними органами, підроблення документів від імені нерезидентів, порядок заведення валютних коштів на розрахункові рахунки ТОВ «Цукрова компанія «Селена», з метою надання вигляду легальних фіктивним зовнішньоекономічним операціям тощо.

ОСОБА_11 як директор ТОВ «ЦК «Селена», вносив недостовірні дані до митних декларацій під час оформлення товарів в режимі «експорт», проводив розрахунки з особами, які здійснюють перевантаження продовольчих товарів в смт. Матвіїв Курган РФ для подальшого ввезення на території, які контролюються терористичною організацією «ДНР». Також ОСОБА_11 , здійснював пошук нерезидентів, з якими підписувались фіктивні зовнішньоекономічні контракти на поставку продовольчих товарів, які в подальшому транспортувались на території, які контролюються терористичною організацією «ДНР».

13.06.2017 року ОСОБА_10 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.06.2017 року ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві вчинення злочину направленому на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також у вчиненні злочину, передбаченого ст. 258-5 ч. 2 КК України, а саме у фінансування тероризму, тобто у дії, вчиненій з метою фінансового або матеріального забезпечення терористичної організації, з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб.

15 червня 2017 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя було клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою до 11 серпня 2017 р. задоволено.

Захисник підозрюваного ОСОБА_8 не погодився з ухвалою слідчого судді та звернувся до суду з апеляційною скаргою.

В своїй апеляції захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 , та звільнити підозрюваного з під варти в залі суду.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що при затриманні ОСОБА_10 13.06.17 року за місцем проживання у м. Києві органами досудового слідства були порушені вимоги ст. 208 ч.1 п.1, оскільки у слідства не було підстав вважати, що ОСОБА_10 застали під час вчинення злочину; безпосередньо після вчинення злочину з сукупності даних очевидно, що саме ця особа вчинила злочин; є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особи підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину.

Вказує , що суд у порушення вимог КПК, при обранні підозрюваному запобіжного заходу не перевірив додержання слідством вимог ст. 207-213 КПК України та прийняв необґрунтоване процесуальне рішення про задоволення клопотання слідчого та незаконно обрав ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою, у порушення вимог ст. 206 ч. 5 КПК України.

Зауважує, що слідчим суддею було прийнято незаконне рішення про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу в виді тримання під вартою без додержання вимог ст. 194 ч.1 КПК України, незважаючи не відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Вважає, що підозра висунута ОСОБА_10 за ст. 191 ч.5 ст. 27 ч.5 КПК України є необрунтованою, оскільки ОСОБА_10 не є посадовою особою ТОВ ЦК «Селена», печатку цього підприємства йому передав двоюрідний брат ОСОБА_12 на час відпустки, ніяких дій пов`язаних з господарською діяльністю ТОВ ЦК «Селена» ОСОБА_10 не вчиняв.

Захисник звертає увагу на те, що підозра у вчиненні злочину, передбаченого ст. 258-5 КК України також є необґрунтованою, оскільки в матеріалах наданих до клопотання про обрання запобіжного заходу, немає ніяких доказів скоєння ОСОБА_10 цього злочину, а саме надання активів, або будь-якого матеріального забезпечення для організації, підготовки і вчинення окремим терористом або терористичною організацією терористичного акту або інших дій, передбачених ст. 1 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом». На думку сторони захисту твердження органу досудового розслідування про склад цього злочину у діях ОСОБА_10 ґрунтується тільки на суб`єктивних висновках, які безпідставно зробив слідчий.

Наголошує на тому, що судом, під час розгляду клопотання слідчого були допущені істотні порушення процесуального законодавства, зокрема ст. 184 ч.3 КПК України в частині не надання стороні захисту матеріалів, які повинні додаватися слідчим до клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема роздруківки протоколів слідчих (розшукових) дій, які вивчалися судом без надання цих доказів стороні захисту, що призвело до порушення права на захист підозрюваного та ухвалення незаконного рішення суду. Вважає, що слідчим суддею були взято до уваги докази, які не є належними та допустимими, оскільки вони, всупереч вимогам ст. 99 ч. 7 КПК України не були надані стороні захисту для ознайомлення.

На думку захисника не зважив суд і на відсутність ризиків у поведінці ОСОБА_10 , на положення ст. 177,178 КПК України, не зазначив у судовому рішенні які ризики та сукупність яких обставин, які слід враховувати при обранні запобіжного заходу, обумовили обрання підозрюваному найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У доповненнях до апеляційної скарги захисник вказує, що данні, наведені в клопотанні слідчого про недостовірність даних, які ОСОБА_11 , на думку слідства, свідомо вносив до митних декларацій не відповідають дійсності. У слідчого судді під час розгляду клопотання були відсутні відомості про притягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності за ст. 483 Митного кодексу України, відвантаження товару згідно умов зовнішньоекономічних контрактів, на які посилається слідство, відбувалося згідно додаткової угоди до контракту за правилами інкотермс FCA за якими продавець вважається таким, що виконав своїх зобов`язання з моменту передачі товару в розпорядження перевізнику на площах продавця. Посилається на ст. 83 п.3 Митного кодексу України яким встановлено, що органи доходів і зборів не вимагають обов`язкового підтвердження прибуття товарів, що експортуються в пункт призначення за межами митної території України. У митних деклараціях за контрактами, визначеними слідством, було зазначене місце розгрузки товару - ст. Матвєєв Курган, РФ, тобто при здійснені митного оформлення товарів було відомо, що товар не перевозиться безпосередньо до Грузії, а має бути доставлений до РФ. Не погоджується захисник і з висновком про ненадходження експортованих товарів до отримувача товару, оскільки перевізник товару до сьогоднішнього часу не запитував у ТОВ ЦК «Селена» інструкцій по подальших діях з товаром, який не отримано.

Підозру, висунуту ОСОБА_10 за ст. 191 ч. 5 КК України, захисник спростовує митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного Кодексу України про вивезення товару за межі митної території України, висновком податкового органу щодо бюджетного відшкодування ЦК «Селена» суми ПДВ, наданого на підставі перевірки розрахунків, від 04.10.16 р., та 14.12.16 р., результати яких на час судового розгляду є дійсними.

Заслухавши доповідача, захисників та підозрюваного ОСОБА_10 , які підтримали вимоги, викладені в апеляції, прокурора, який заперечував проти апеляції, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши судові матеріали, що стосуються обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, колегія суддів вважає, що апеляція захисника не підлягає задоволенню за таких підстав.

Виходячи зі змісту ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ст. 176 ч.5 КПК України, яка унеможливлює застосування більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою для осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч.5, 191 ч.5, 258-5 ч.2 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом обшуку та додатком до нього, з яких вбачається, що у ОСОБА_10 при проведенні обшуку за місцем проживання у м. Києві в автомобілі була вилучена печатка ТОВ ЦК «Селена», протоколом допиту свідка ОСОБА_16 про фіктивний зміст контрактів, укладених з Trade Company LTD (Canada), довіреністю, виданою ОСОБА_10 ОСОБА_14 та ОСОБА_17 на представництво його інтересів в «ДНР», роздруківками протоколів негласних слідчих (розшукових) дій про телефонні розмови між фігурантами кримінального провадження про схеми злочинної діяльності, дослідженими слідчим суддею в суді першої інстанції. Слідчий суддя, приймаючи рішення за клопотанням слідчого правильно врахував, що ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти громадської безпеки, вчиненому групою осіб, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Колегія суддів вважає, що приймаючи процесуальне рішення за клопотанням слідчого про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою ОСОБА_10 слідчий суддя зважив на положення ст. 177, 178 КПК України в частині обґрунтування мети та підстав застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити документи чи речі, які мають доказове значення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати слідству іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати злочинну діяльність, проаналізувавши обставини та данні по особу підозрюваного в сукупності.

Аналізуючи обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_10 ,, доцільність проведення під час слідства великої кількості слідчих дій з метою отримання та зібрання певних доказів, викриваючих підозрюваного у вчиненні злочинів, у яких він підозрюється, або виправдовуючих його у злочинній діяльності, як то допит свідків, які можуть бути співпрацівниками, підлеглими або знайомими підозрюваного за професійною діяльністю, витребування в певних підприємствах, установах, організаціях документів про фінансово-господарську діяльність ТОВ ЦК «Селена», ТОВ «Східконтракт», ТОВ «Бакаліяоптторг», узгодження правової позиції між іншими підозрюваними, враховуючи данні про особу підозрюваного, який має громадянство іншої держави, зареєстрований на території непідконтрольній Україні у м. Донецьку, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, за результатами аналізу даних про особу підозрюваного, прийшов до правильного висновку про наявність в його поведінці ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обрання щодо нього запобіжного заходу в виді тримання під вартою.

Доводи, наведені в апеляційних скаргах захисників в частині необґрунтованості

підозри висунутої ОСОБА_10 за ст. 27 ч.5 ст. 191 ч.5, 258-5 ч.2 КК України були предметом розгляду та аналізу як слідчого судді, так і під час апеляційного перегляду справи. Колегія суддів відкидає ці доводи з наведених вище підстав та вважає, що вони підлягають додатковій перевірці під час досудового слідства.

Апеляційні твердження захисників про те, що під час затримання підозрюваного ОСОБА_10 13.06.17 року та під час судового розгляду клопотання слідчого про обрання йому запобіжного заходу в виді тримання під вартою слідство припустилося порушень ст. 208 ч.1 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у протоколі затримання підозрюваного ОСОБА_10 зазначена причина його затримання без ухвали слідчого судді, передбачена ст. 208 ч.1 КПК України, яка відповідає фактичним обставинам, встановленим слідством. ОСОБА_10 був своєчасно у межах вимог ст. 211 ч.2 КПК України доставлений до суду з метою обрання йому запобіжного заходу без зволікань з боку слідства у його доставлені до суду. Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що підстав для звільнення ОСОБА_10 , з під варти в залі суду через відсутність передбачених законом підстав для затримання особи; зволікання у доставлені особи до суду та застосування положень ст. 206 ч.5 КПК України у слідчого судді не було.

Колегія суддів вважає безпідставними апеляційними твердженнями сторони захисту про порушення судом при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу вимог ст. 184 ч.3 КПК України в частині не надання стороні захисту матеріалів, які повинні додаватися слідчим до клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема роздруківки протоколів слідчих (розшукових) дій, які вивчалися судом у судовому засіданні. Суд діяв у межах ст. 193 ч. 4 КПК України з якої виходить, що за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Вирішувати питання про неналежність чи недопустимість цих доказів через ненадання їх стороні захисту для ознайомлення всупереч вимогам ст. 99 ч. 7 КПК України, на думку колегії суддів є передчасним.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Лєтельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення особи, як виключний запобіжний захід протягом певного часу. Із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосовано.

Інші доводи, наведені в апеляції захисника, в частині даних характеризуючих особу підозрюваного про наявність у підозрюваного постійного місця проживання на території України, раніше не судимий, хворіє на вирикоз, одружений, а тому має міцні соціальні зв`язки, на думку колегії суддів, не можуть вплинути на постановлення іншого процесуального рішення по справі.

На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 407,422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого райсуду м. Маріуполя Донецької області від 15 червня 2017 року про обрання стосовно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: