Рішення

від 29.06.2017 по справі 673/804/16-ц

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/804/16-ц

Провадження № 2/673/27/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2017 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

з участю прокурора Делінди В.Ю.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Городищенської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання недійсним розпорядження та державних актів на право власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

23.06.2016 року заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області звернувся в суд в інтересах держави в особі Городищенської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області з позовом до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Хмельницької області та ОСОБА_2, в якому просив визнати недійсним розпорядження ОСОБА_4 райдержадміністрації Хмельницької області від 05.10.2011 року №497/2011-р в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, а також визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 16.12.2011 року серії ЯК №669984, виданий на ім'я ОСОБА_2, який було зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682158241000517.

Крім того, 23.06.2016 року позивач звернувся з аналогічним позовом до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Хмельницької області та ОСОБА_5 із вимогами про визнання недійсним того ж розпорядження ОСОБА_4 райдержадміністрації в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, а також про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку від 16.12.2011 року серії ЯК №669983, виданого на ім'я ОСОБА_5,який було зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682158241000518.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що згідно з розпорядженням голови ОСОБА_4 райдержадміністрації Хмельницької області від 05.10.2011 року №497/2011-р затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель, що знаходяться на території Городищенської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області,за межами населеного пункту та передано у власність відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства на території вказаної сільської ради земельні ділянки площею по 2 га кожному.

16.12.2011 року, на підставі вказаного розпорядження, відділом Держкомзему у ОСОБА_4 районі відповідачу ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №669984, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682158241000517, а відповідачці ОСОБА_5 - державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №669983, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682158241000518.

Прокурор стверджує, що при видачі розпорядження та державних актів ОСОБА_4 райдержадміністрацією було порушено ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі розпорядження) районні державні адміністрації на їх територіях передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського призначення. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Згідно з картографічними матеріалами із технічної документації щодо нормативно-грошової оцінки земель с. Городище та кадастрової карти Городищенської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, передані відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту с. Городище, отже розпорядження було видане райдержадміністрацією всупереч встановленому законом порядку передачі у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, чим порушено права територіальної громади Городищенської сільської ради, а тому воно підлягає визнанню недійсним. Крім того, прокурор вказує на наявність підстав для визнання недійсними виданих відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 державних актів на право власності на земельні ділянки, посилаючись на те, що такий державний акт видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність його видачі безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий.

Враховуючи наведене, прокурор просив задовольнити його позовні вимоги, стверджуючи при цьому, що встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності не є пропущеним, оскільки про порушення ОСОБА_4 райдержадміністрацією Хмельницької області вимог Земельного кодексу України Городищенській сільській раді Деражнянського району Хмельницької області відомо не було, а відділ Хмельницької місцевої прокуратури дізнався про факт таких порушень лише в квітні 2016 року, внаслідок проведеної перевірки.

Ухвалою суду від 26.09.2016 року вищезазначені позовні вимоги прокурора об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить їх задовольнити.

Представник Городищенської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, в інтересах якої заявлений позов, в судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності. Зі змісту заяви, крім того, вбачається, що вона при вирішенні справи покладається на думку суду.

Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації Хмельницької області в судове засідання не з'явився, проте будучи присутнім в попередніх судових засіданнях, він позову не визнав, посилаючись на те, що передача земельних ділянок у власність відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відбулася у встановленому законом порядку. Крім того, він просить застосовувати щодо спірних правовідносин позовну давність, стверджуючи, що Городищенській сільській раді Деражнянського району Хмельницької області було відомо про факт видачі райдержадміністрацією розпорядження, оскільки підставою видачі такого розпорядження був графічний матеріал, погоджений самим сільським головою. Враховуючи наведене, представник просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3, котрий також представляє інтереси відповідача ОСОБА_5, позову не визнали, вказуючи на його необґрунтованість та посилаючись на ті ж обставини, що й представник райдержадміністрації. При цьому, вони також просили застосувати при вирішенні вказаного спору положення закону про позовну давність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Як передбачено ч. 6, ч. 7 і ч. 9 ст. 118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного

будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до п. 12 розділу Х Перехідні положення ЗК України, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ч. 1 ст. 125 ЗК України ).

Зі змісту ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною 1 статті 6 Закону України від 09 квітня 1999 року № 586-ХІV Про місцеві державні адміністрації (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на виконання Конституції України , законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації, в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Судом об'єктивно встановлено, що згідно з розпорядженням голови ОСОБА_4 райдержадміністрації Хмельницької області від 05.10.2011 року №497/201-р затверджено проект землеустрою щодо відведення відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 земельних ділянок, площею по 2 га кожному, із земель за межами населеного пункту с. Городище, що знаходяться на території Городищенської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, та передано такі земельні ділянки у власність відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаного розпорядження 16.12.2011 року відділом Держкомзему у ОСОБА_4 районі на ім'я відповідача ОСОБА_2 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №669984, який був зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682158241000517, а на ім'я відповідачки ОСОБА_5 - державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №669983, який був зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682158241000518.

Як вбачається із вказаних державних актів, у власність відповідача ОСОБА_2 перейшла земельна ділянка із кадастровим номером 6821582400:01:002:0007, площею 2,000 га, а у власність відповідачки ОСОБА_5 - земельна ділянка із кадастровим номером 6821582400:01:002:0006, площею 2,000 га, які розташовані на території Городищенської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, цільовим призначенням яких є ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що під час перевірки питань законності надання у власність відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вказаних земельних ділянок ОСОБА_4 відділом Хмельницької місцевої прокуратури було виявлено, що такі земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту с. Городище Деражнянського району Хмельницької області, тобто розпорядження було видане ОСОБА_4 райдержадміністрацією Хмельницької області всупереч встановленому законом порядку передачі у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, чим порушено права територіальної громади Городищенської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

При цьому прокурор, як на підставу своїх вимог, посилається на інформацію відділу Держгеокадастру у ОСОБА_4 районі №8-28-99.3-939/15-16 від 07.04.2016 року, картографічні матеріали із технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель с. Городище та кадастрову карту Городищенської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Разом із тим, наявними в матеріалах справи письмовими повідомленнями в.о. начальника відділу Держкомзему у ОСОБА_4 районі №1-15/4761 та №1-15/4762 від 30.09.2011 року підтверджується, що у 2011 році вказаним відділом було розглянуто заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 2,0 га, розташованих за межами населеного пункту на території Городищенської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства, та надано згоду на видачу відповідного розпорядження райдержадміністрацією.

Крім того, зі змісту самого розпорядження ОСОБА_4 райдержадміністрації Хмельницької області від 05.10.2011 року №497/2011-р Про передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства , а також проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вбачається, що передані у власність відповідачів земельні ділянки знаходяться на території Городищенської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, за межами населеного пункту.

Таке ж місце розташування спірних земельних ділянок, а саме за межами населеного пункту, відображено і на викопіюванні (графічному матеріалі) із плану землекористування Городищенської сільської ради, який був погоджений начальником відділу Держкомзему у ОСОБА_4 районі ОСОБА_6 та Городищенським сільським головою ОСОБА_7

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 1-3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, суд не приймає до уваги доводів прокурора, наведених ним в обґрунтування позовних вимог, оскільки вони не підтверджені доказами, які можуть бути визнані належними та допустимими.

Крім того, звертаючись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, прокурор вказував, що строк позовної давності пропущений з поважних причин, так як про порушення ОСОБА_4 райдержадміністрацією вимог Земельного кодексу України Городищенській сільській раді Деражнянського району Хмельницької області відомо не було, а відділ Хмельницької місцевої прокуратури дізнався про факт таких порушень лише в квітні 2016 року, внаслідок проведеної перевірки, і з цих підстав він просив поновити строки.

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів сторони позивача і заперечення у цьому сторони відповідача, судом враховується, що позови заступником керівника Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області заявлені 23.06.2016 року.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки прокурор не є стороною (позивачем) у справі, а представляє в межах визначених повноважень Городищенську сільську раду Деражнянського району Хмельницької області, для визначення початку перебігу позовної давності має значення, коли саме сільська рада в особі її органів чи відповідних посадових осіб, які вправі її представляти у відповідних правовідносинах, довідалася чи могла довідатися про порушення її прав.

Отже, доводи прокурора в тому, що факт порушення ОСОБА_4 райдержадміністрацією вимог Земельного кодексу України ОСОБА_4 відділом Хмельницької місцевої прокуратури виявлено у квітні 2016 року при опрацюванні питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру за фактом неправомірного відведення цієї земельної ділянки, не заслуговують на увагу суду.

Разом із тим, судом приймаються до уваги доводи представника ОСОБА_4 районної державної адміністрації Хмельницької області в тому, що про факт видачі райдержадміністрацією розпорядження Городищенському сільському голові було відомо, оскільки вони підтверджуються змістом самого розпорядження, з пункту 4 якого вбачається, що воно підлягає доведенню до відома Городищенської сільської ради.

Крім того, наявним в матеріалах справи викопіюванням (графічним матеріалом) із плану землекористування Городищенської сільської ради, на підставі якого було видане розпорядження про передачу земельних ділянок у власність відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5, вбачається, що такий графічний матеріал був погоджений сільським головою ОСОБА_7, що спростовує доводи прокурора про необізнаність сільської ради про порушення її права.

Довідками Городищенської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області №92 та №93 від 01.03.2017 року також підтверджується, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 сплачують на рахунок сільської ради земельний податок за користування земельними ділянками, які вони отримали у 2011 році, згідно з чинним законодавством.

Наведена обставина спростовує твердження позивача в тому, що про факт порушень ОСОБА_4 райдержадміністрацією вимог земельного законодавства Городищенській сільській раді Деражнянського району Хмельницької області відомо не було, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування щодо спірних правовідносин строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України, ст.ст. 116, 118, 126, Розділом Х Перехідних положень ЗК України, ст.ст. 10, 15, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Городищенської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання недійсним розпорядження та державних актів на право власності на земельні ділянки відмовити.

Складання повного рішення було відкладено на строк не більше як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_8