Постанова

від 30.03.2017 по справі 679/1143/16-а

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/679/5/2017

Справа № 679/1143/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі: головуючої судді Сопронюк О.В.,

при секретарі Плазій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в обґрунтування якого посилається на те, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.01.2015 року він є власником земельної ділянки кадастровий номер 6810500000:02:006:0219, площею 0,119 га., яка розташована в м.Нетішин по вул.Снігурі, цільове призначення якої - для індивідуального садівництва. При виготовленні та затвердженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки жодних зауважень щодо меж останньої та обмежень у її використанні встановлено не було.

Маючи намір побудувати власний житловий будинок, ОСОБА_1 як власник земельної ділянки, 14.04.2016 року, у встановленому ст.20 ЗК України порядку, звернувся до ПП Ліко-Агросервіс+ із заявою про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку із зміною цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яке виготовило відповідний проект, що підлягає погодженню в порядку встановленому ст.186-1 ЗК України.

Висновком управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради № 27 від 12.05.2016 року зміну цільового призначення належної позивачу земельної ділянки площею 0,119 га. кадастровий номер 6810500000:02:006:0219, яка розташована в м.Нетішин по вул.Снігурі, із земель сільськогосподарського призначення в землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, не погоджено у зв'язку з невідповідністю вимогам містобудівної документації.

В зв'язку із незрозумілістю такого висновку ОСОБА_1 04.07.2016 року звернувся до виконавчого комітету Нетішинської міської ради з проханням його роз'яснити.

Листом виконавчого комітету Нетішинської містької ради № Б/03-04-1092/2016 від 12.07.2016 року позивача повідомлено, що у відповідності до чинного генерального плану м.Нетішин, ст.88 Водного кодексу України та ст.60 Земельного кодексу України встановлено розміри прибережно-захисних смуг водоймищ, що становлять 25-50 м. (від площі поверхні). А належна позивачу земельна ділянка кадастровий номер 6810500000:02:006:0219, потрапляє у межі прибережної захисної смуги дренажно-обвідного каналу.

Такий висновок позивач вважає протиправним, необґрунтованими, та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, зроблений на припущеннях та грубо порушує його конституційне право на вільне користування власністю на свій розсуд, зважаючи на наступне.

Так, з листа виконавчого комітету Нетішинської міської ради №39/01-12-2643/2016 від 08.07.2016 року вбачається, що водойма, розташована навколо багатоповерхової забудови м.Нетішин, що пролягає вздовж вулиць Варшавська-Набережна-Шевченка, згідно робочого проекту є обвідним каналом (далі - канал), основним завданням якого є перехват поверхневих вод, пониження рівня ґрунтових вод на прилеглій до каналу території, прийом ливневих вод із житлового масиву.

Відповідно до ст.88 Водного кодексу України (далі - ВК України), ст.60 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Натомість ст.91 ВК України, ст.63 ЗК України передбачено, що для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування. Розміри та режим використання земельних ділянок смуг відведення визначаються за проектами землеустрою, які розробляються і затверджуються в установленому порядку.

Канал (наземний водовід) - це гідротехнічна споруда у вигляді відкритого штучного русла з безнапірним рухом води.

Згідно ст.1 ВК України вода дренажна - вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня ґрунтових вод. Дринаж в широкому розумінні означає осушення.

Позивач вважає, що в даному випадку, по відношенню до предмету спору ст.60 ЗК України, ст.88 ВК України є загальної нормами, а ст.63 ЗК України, ст.91 ВК України є спеціальними нормами. Спеціальні норми мають пріоритет у застосуванні над загальними нормами.

Оскільки канал є гідротехнічною осушувальною спорудою, а тому з аналізу положень ст.ст.60, 63 ЗК України, ст.ст.88, 91 ВК України, він не має прибережно - захисної смуги, а може мати смуги відведення з особливим режимом користування, розмір та режим користування яких визначається згідно проекту землеустрою.

В м.Нетішин відсутній проект землеустрою, який визначав би розмір смуги відведення каналу та режим користування такою смугою відведення.

Таким чином, висновок відповідача від 12.05.2016 року №27 є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі наведеного позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 12.05.2016 року №27 про відмову у погодженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку із зміною цільового призначення та стягнути на його користь судові витрати.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позові. Крім того представник зазначив, що як на день винесення оскаржуваного висновку, так і на даний час в м.Нетішин не існує проекту землеустрою, яким встановлено смуги відведення дренажно - обвідного каналу. Такий проект лише розробляється, що підтверджується рішенням Нетішинської міської ради №19/1025 від 28.10.2016 року. Відповідач не надав суду жодних документів, які б підтверджували встановлення смуг відведення дренажно - обвідного каналу, і доводили б правомірність прийнятого висновку. За таких обставин представник просив позов задоволити, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 551,20 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2150 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надіслав на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності. Згідно письмових пояснень, наданих представником відповідача, оскаржуваний висновок про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною цільового призначення, відповідає вимогам чинного законодавства. Так, згідно генерального плану, затвердженого рішенням двадцятої сесії Нетішинської міської ради IV скликання від 29.04.2004 року № 1 Про затвердження проекту Корегування генерального плану міста Нетішина , актуалізованим відповідно до рішення тридцять восьмої сесії Нетішинської міської ради VI скликання від 27.02.2013 року №38/844 Про актуалізацію генерального плану міста Нетішина , визначені планувальні обмеження від об'єкта природоохоронного призначення, у тому числі прибережна захисна смуга водостоків водоймищ від площі поверхні, що становить 25-50 м. Крім того, розмір прибережних захисних смуг встановлено ст.88 ВК України та ст.60 ЗК України. Земельна ділянка площею 0,119 га. з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6810500000:02:006:0219, яка розташована по вул.Снігурі в м.Нетішин та перебуває у власності позивача, відповідно до відомостей внесених до публічної кадастрової карти України, потрапляє у межі прибережної захисної смуги дренажно-обвідного каналу.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №32511222 від 21.01.2015 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №3251102 від 21.012015 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,119 га., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м.Нетішин, вул.Снігурі, кадастровий номер 6810500000:02:006:0219, цільове призначення - для індивідуального садівництва.

Як вбачається матеріалів проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, а саме: висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 242 від 01.12.2014 року, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.12.2014 року, будь - які обмеження у використанні даної земельної ділянки відсутні та не зареєстровані.

Маючи намір побудувати на вищевказаній земельній ділянці житловий будинок, позивач 14.04.2016 року, у встановленому ст.20 ЗК України порядку, звернувся до ПП Ліко-Агросервіс+ з заявою про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною цільового призначення.

Після виготовлення вказаного проекту землеустрою позивач подав його на погодження.

В подальшому управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради надано висновок про відмову у погодженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною цільового призначення № 27 від 12.05.2016 року. В даному висновку зазначено, що розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення в землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по вул.Снігурі, відповідно до ч.ч.5, 6 ст.186-1 ЗК України, керуючись чинною містобудівною документацією, управління не погоджує зміну цільового призначення земельної ділянки площею 0,119 га., кадастровий номер 6810500000:02:006:0219, яка належить ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.01.2015 року, у зв'язку з невідповідністю вимогам містобудівної документації.

Оскільки позивач не зрозумів в чому саме полягає невідповідність проекту землеустрою вимогам містобудівної документації, 04.07.2016 року він звернувся до виконавчого комітету Нетішинської міської ради з проханням роз'яснити йому вказану підставу відмови.

У відповідь він отримав лист виконавчого комітету Нетішинської містької ради №Б/03-04-1092/2016 від 12.07.2016 року, в якому зазначено, що чинним генеральним планом м.Нетішин, який затверджений рішенням двадцятої сесії Нетішинської міської ради IV скликання від 29.04.2004 року № 1 Про затвердження проекту Корегування генерального плану міста Нетішина , актуалізованим відповідно до рішення тридцять восьмої сесії Нетішинської міської ради VI скликання від 27.02.2013 року №38/844 Про актуалізацію генерального плану міста Нетішина , визначені планувальні обмеження від об'єктів природоохоронного призначення, у тому числі прибережна захисна смуга водостоків і водоймищ становить 25-50 м. від площі поверхні. Крім того, розмір прибережних захисних смуг встановлюється згідно із ст.88 ВК України, ст.60 ЗК України. Відповідно до відомостей, внесених до публічної кадастрової карти України, земельна ділянка кадастровий номер 6810500000:02:006:0219, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що перебуває у власності позивача, потрапляє у межі прибережної захисної смуги дренажно-обвідного каналу.

Як вбачається з листа виконавчого комітету Нетішинської містької ради №39/01-12-2643/2016 від 08.07.2016 року, водойма, розташована навколо багатоповерхової забудови м.Нетішин, що пролягає вздовж вулиць Варшавська-Набережна-Шевченка є обвідним каналом відповідно до робочого проекту. Основним призначенням обвідного каналу, згідно з проектною документацією, є перехват поверхневих вод, пониження рівня ґрунтових вод на прилеглій до каналу території, прийом ливневих вод із житлового масиву.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу органу місцевого самоврядування на його розроблення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 5 ст.186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Згідно ч.ч.6, 8 ст.186-1 ЗК України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений.

Відповідно до ст.88 ВК України, ст.60 ЗК України, з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Згідно ч.1, 2 ст.63 ЗК України, для забезпечення експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних систем, гідротехнічних та гідрометричних споруд, водойм і гребель на берегах річок виділяються земельні ділянки смуг відведення з особливим режимом використання. Розміри та режим використання земельних ділянок смуг відведення визначаються за проектами землеустрою, які розробляються і затверджуються в установленому порядку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.91 ВК України, для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування. Розміри смуг відведення та режим користування ними встановлюються за проектом, який розробляється і затверджується водокористувачами за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Канал (наземний водовід) (лат. Сапаlis - труба, жолоб) - гідротехнічна споруда у вигляді відкритого штучного русла з безнапірним рухом води (ГОСТ 19185-73 Гидротехника. Основные понятия. Термины и определения).

Згідно ст.1 ВК України, вода дренажна - вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня ґрунтових вод.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що канал є гідротехнічною осушувальною спорудою, а аналіз положень ст.ст.60, 63 ЗК України, ст.ст.88, 91 ВК України свідчить про те, що він не має прибережних захисних смуг, а може мати смуги відведення з особливим режимом користування, розмір та режим користування яких визначається згідно проекту землеустрою.

Відповідно до рішення дев'ятнадцятої сесії Нетішинської міської ради VII скликання №19/1025 від 28.10.2016 року, територіальній громаді м.Нетішин, в особі Нетішинської міської ради, надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг та смуг відведення річки Горинь та дренажно-обвідного каналу у м.Нетішин. Виконавчий комітет Нетішинської міської ради зобов'язано замовити та погодити проект землеустрою прибережних захисних смуг та смуг відведення у встановленому законом порядку та подати на чергову сесії Нетішинської міської ради для затвердження.

Тобто станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного висновку - 12.05.2016 року в м.Нетішин був відсутній проект землеустрою, який встановлював би прибережні захисні смуги та смуги відведення річки Горинь та дренажно-обвідного каналу, а також визначав би режим користування ними, як це передбачено вищевикладеними нормами чинного законодавства.

Крім того, згідно вимог ч.5 ст.186-1 ЗК України, висновок про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен містити обов'язкове посилання на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Однак оскаржуваний висновок винесений з порушенням вимог ч.5 ст.186-1 ЗК України, в ньому не зазначено в чому саме полягає невідповідність проекту землеустрою вимогам містобудівної документації та відсутні посилання на нормативно-правові акти, що регулюють відносини у даній сфері і вимогам яких такий проект не відповідає.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно, без врахування вищевказаних норм чинного законодавства, відмовив в погодженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною цільового призначення, а тому висновок управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради № 27 від 12.05.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність свого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.87, ч.ч.1, 3 ст.90 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на правову допомогу. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" (в редакції, що діяла до 31.12.2016 року) розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року було внесено зміни до вищевказаної статті Закону та встановлено, що з 01.01.2017 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальний розмір заробітної плати з 01.05.2016 року складав 1450 грн., а 40% розміру мінімальної заробітної плати - 580 грн.

Згідно Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становить 1600 грн., тому розмір граничної компенсації на правову допомогу за 1 годину складає 640 грн.

Як вбачається з договору про надання правових послуг від 22.07.2016 року, актів передання-приймання правових послуг від 03.08.2016 року, від 30.03.2017 року, квитанцій №780592 від 03.08.2016 року, №072120 від 30.03.2017 року, позивач ОСОБА_1 поніс витрати на отримання правової допомоги фахівця в галузі права ОСОБА_2 в сумі 2150 гривень, з яких: складання позовної заяви 27.07.2016 року (4 год.) - 1000 гривень, складання клопотання про витребування письмових документів 17.10.2016 року (30 хв.) - 150 гривень, участь в судових засіданнях: 17.10.2016 року (30 хв.) - 300 гривень, 30.03.2017 року (1 год.) - 700 гривень.

Відповідно до журналів судового засідання, фахівець в галузі права брав участь в судовому засіданні 17.10.2016 року - 6 хв., тому вартість вказаної послуги становить 58 грн. (580 грн. х 6 хв.):60 хв.), а 30.03.2017 року - 34 хв., що становить 362,66 грн. (640 грн. х 34 хв.): 60 хв.). Решта понесених позивачем витрат на правову допомогу не перевищує законодавчо встановленого граничного розміру.

Таким чином, з виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 гривня 20 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 1570 гривень 66 копійок (1000 грн. +150 грн. + 58 грн. + 362,66 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.20, 60, 63, 186-1 ЗК України, ст.ст.1, 88, 91 ВК України, ст.ст.70, 71, 87, 90, 94 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н ОВ И В:

Позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати висновок управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради № 27 від 12.05.2016 року про відмову ОСОБА_1 у погодженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною цільового призначення.

Стягнути з виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 гривня 20 копійок, витрати на правову допомогу в розмірі 1570 гривень 66 копійок, а всього: 2121 гривню 86 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуюча: