Постанова

від 30.06.2017 по справі 815/3175/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3175/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 року

15 год. 30хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Грейн АГРО Інвест до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 СНД про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядається адміністративна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Грейн АГРО Інвест , в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 19.05.2017 № 15-4567/13-17 Про надання ТОВ ОСОБА_1 СНД дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду на 49 років земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Новобілярської сільської ради Лиманського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовною площею 1,85 га, із цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів транспортної інфраструктури, у тому числі: гідротехнічних споруд (причалів) та тилових споруд для обслуговування причалів .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі судового рішення ТОВ Грейн АГРО Інвест отримало дозвіл ГУ Держгеокадастру в Одеській області на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки. Однак в подальшому відповідачем спірним наказом такий саме дозвіл та на цю ж земельну ділянку надано третій особі - ТОВ ОСОБА_1 СНД . Таким чином, ГУ Держгеокадастру в Одеській області надано два дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення однієї земельної ділянки двом суб'єктам господарювання, незважаючи на те, що ТОВ Грейн АГРО Інвест вже здійснено певні дії щодо отримання вказаної земельної ділянки в оренду, а саме розроблено проект землеустрою, зареєстровано ділянку в Державному земельному кадастрі тощо. При цьому чинним законодавством не передбачено можливості затвердження одночасно двох проектів землеустрою щодо однієї земельної ділянки. Видача другого дозволу щодо однієї земельної ділянки обов'язково призведе до неможливості отримати земельну ділянки у користування однією із осіб, що матиме наслідки у вигляді матеріальних втрат та порушення прав і інтересів іншої особи. Враховуючи те, що позивач отримав відповідний дозвіл раніше та майже завершив процедуру відведення земельної ділянки, дії відповідача беззаперечно порушують права та інтереси ТОВ Грейн АГРО Інвест .

Від представника позивача до суду 29.06.2017 надійшло письмове клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову. Згідно наданих до суду письмових заперечень відповідач при виданні оскаржуваного наказу від 19.05.2017 № 15-4567/13-17 діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Зокрема, на виконання судового рішення відповідачем наказом від 21.10.2016 № 15-8875/13-16 надано ТОВ Грейн АГРО Інвест дозвіл на розроблення документації із землеустрою. В подальшому ТОВ ОСОБА_1 СНД звернулося до ГУ Держгеокадастру в Одеській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у довгострокову оренду (строком на 49 років) цієї ж земельної ділянки, яке відповідачем було задоволено. За правовою позицією ГУ Держгеокадастру в Одеській області наявність його дозволу для ТОВ Грейн АГРО Інвест на розроблення документації із землеустрою не є підставою для відмови іншій особі в наданні такого ж дозволу, зважаючи на те, що ст.123 Земельного кодексу України не встановлено такої підстави для відмови в наданні такого дозволу лише з підстав вже наявного

Відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

ТОВ ОСОБА_1 СНД проти задоволення позову заперечує, погодившись із позицією відповідача.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 по справі № 815/3819/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Інвест до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Судом визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо відмови ТОВ ОСОБА_2 Інвест у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 3,98 га в оренду для будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту, розташованої на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017р. вказана постанова залишена без змін.

Також цим рішенням, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл ТОВ ОСОБА_2 Інвест на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 3,98 га в оренду для будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту, розташованої на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

На виконання зазначеного судового рішення ГУ Держгеокадастру в Одеській області видано наказ від 21.10.2016 № 15-8875/13-16-СГ про надання дозволу ТОВ ОСОБА_2 Інвест дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності державної власності орієнтовною площею 3,98га і вирішено також, що розроблений проект землеустрою підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства.

Прийняття вказаного рішення ГУ Держгеокадастру в Одеській області погоджено Новобілярською селищною радою (лист від 20.10.2016), відповідно до доручення Віце-прем'єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництв та житлового комунального господарства України від 08.10.2014 № 37732/0/1-14 та наказу Держземагенства України від 15.10.2014 № 328 Про введення в дію рішень колегії Держземагенства України від 14.10.2014 .

В подальшому, наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 01.11.2016 № 15-9086/13-16-СГ за заявою ТОВ ОСОБА_2 Інвест в наказ від 21.10.2016 № 15-8875/13-16 внесені зміни в частині зменшення площі земельної ділянки з 3,98 га на 1,85 га.

На замовлення ТОВ ОСОБА_2 Інвест землевпорядною організацією розроблено та погоджено відповідний проект із землеустрою та здійснено реєстрацію земельної ділянки в державному земельному кадастрі (кадастровий № 5122755400:01:002:0202).

Поряд із тим, ТОВ ОСОБА_1 СНД в процесі апеляційного перегляду вищезазначеної постанови Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 по справі № 815/3819/16 в апеляційному порядку, одночасно - 27.03.2017 - звернулося до ГУ Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки площею 1,85 га, яке наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 19.05.2017 № 15-4567/13-17 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою задоволено.

Так, ТОВ ОСОБА_1 СНД надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 1,85 га, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об'єктів транспортної інфраструктури, у тому числі: гідротехнічних споруд (причалів) та тилових споруд для обслуговування причалів.

Таким чином, ГУ Держгеокадастру в Одеській області видано дозволи як, ТОВ ОСОБА_2 Інвест , так і ТОВ ОСОБА_1 СНД , на розроблення документації із землеустрою щодо відведення однієї земельної ділянки (5122755400:01:002:0202) в оренду, що підтверджується схемою розміщення земельних ділянок на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області та не заперечується учасниками судового процесу.

Позивач оспорює наказ від 19.05.2017р., вважаючи що його виданням відповідач порушив його охоронюваний законом інтерес та право на одержання в оренду земельної ділянки, наказ як протиправний має бути скасованим в судовому порядку.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначений наказ необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований ст.123 Земельного кодексу України, яка застосовуються лише у випадках, коли набуття прав на земельні ділянки можливе не на конкурентних засадах.

Так, частиною 1 зазначеної статті встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Згідно з частино 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Відповідно до п. є-1 ч.1 ст.15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. N 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 3.03.2015 р. № 26, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Одеської області.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування та органи, уповноважені розглядати ці питання. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК органи приймають одне з визначених законом рішень.

За обставин справи, в травні 2016 року ТОВ ОСОБА_2 Інвест в установленому чинним законодавством порядку звернулося до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб'єктом владних було неправомірно відмовлено у наданні відповідного дозволу, що встановлено в судовому порядку (справа № 815/3819/16).

В подальшому на виконання судового рішення ГУ Держгеокадастру в Одеській області було надано ТОВ ОСОБА_2 Інвест відповідний дозвіл на розроблення документації із землеустрою шляхом видання наказу від 21.10.2016р. (із змінами).

За таких умов ТОВ ОСОБА_2 Інвест , реалізуючи надані законодавством та рішенням права, було замовлено землевпорядній організації розробити та погодити проект із землеустрою, а також зареєстровано земельну ділянку в державному земельному кадастрі, тобто вчинило певні законодавчо передбачені дії в проміжному етапі у процедурі отримання земельної ділянки в оренду.

Поряд із тим, ГУ Держгеокадастру в Одеській області оскаржуваним наказом від 19.05.2017 (тобто через півроку) № 15-4567/13-17-СГ надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду на 49 років цієї ж земельної ділянки, щодо якої ТОВ ОСОБА_2 Інвест розпочато процедуру отримання її у користування, права на яку не підлягають продажу на конкурентних засадах в силу положень ст.134 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам. Про те, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права, йдеться в рішенні ЄСПЛ від 28 жовтня 1999 року Брумареску проти Румунії (пункт 61).

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України у рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ. Так, у рішенні від 13 грудня 2001 року у справі Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

При цьому принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

На думку суду, суб'єктом владних повноважень порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Так, спірний наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ОСОБА_1 СНД видано без врахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, оскільки під час видачі наказу від 21.10.2016 щодо видачі позивачеві відповідного дозволу, суб'єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та на виконання рішення суду, а позивач, в свою чергу, мав обґрунтоване сподівання вважати, що земельна ділянка після виготовлення та погодження проекту землеустрою буде передана йому в оренду.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Суд відхиляє як недоречні посилання відповідача на відсутність прямої законодавчої заборони надавати декілька дозволів на розроблення проекту землеустрою на одну й ту ж саму земельну ділянку, оскільки такі ствердження суперечать принципу верховенства права і нівелюють принципи правової визначеності.

Стаття 123 Земельного кодексу України встановлює підстави для відмови у наданні дозволу для особи, яка звернулась із відповідним клопотанням, проте не дозволяє компетентному органу до отримання результатів за порушеною процедурою надавати новий дозвіл щодо того ж об'єкта земельних відносин.

Виданням оскаржуваного наказу від 19.05.2017р. відповідач створив конкурентні умови отримання земельної ділянки державної власності в оренду, що не узгоджується з положеннями ст.134 ЗК України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що при виданні наказу від 19.05.2017 № 15-4567/13-17 Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області не дотримано положень земельного законодавства, рівно як і принципів законності та правової визначеності, які є складовими верховенства права.

Зокрема, суб'єкт владних повноважень продемонстрував безсистемний та вибірковий підхід в питаннях надання дозволів на розроблення проектної документації, спочатку відмовляючи у наданні такого дозволу позивачеві, а потім, в умовах виконаного судового рішення щодо надання такого дозволу, надаючи такий дозвіл третій особі на цю ж земельну дідянку.

При підготовці ГУ Держгеокадастру в Одеській області пропозицій до проекту розпорядження за клопотанням ТОВ ОСОБА_1 СНД до облдержадміністрації надіслано лист від 14.04.2017, в якому зазначено, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до положень ст.19 Конституції України та ст.122 Земельного кодексу України можливо лише один раз щодо певної земельної ділянки.

Вирішуючи спір, суд надає перевагу доводам сторони позивача про те, що факт видачі відповідачем двох дозволів свідчить про різну цілеспрямованість з питання передачі в оренду земельних ділянок за межами населених пунктів Новобілярської селищної ради Лиманського району, що ставить у конфліктне становище підприємства, породжує невпевненість у тому, що існуюче становище особи не буде погіршене прийняттям другого рішення органом державної влади на одну і ту ж земельну ділянку різним суб'єктам господарювання, а гарантія стабільності суспільних відносин між органами державної влади і суб'єктами господарювання повністю нівелюється.

При цьому непослідовну правову позицію відповідача, яка покладена в основу заперечень проти адміністративного позову, - щодо можливості надання кількох дозволів на розробку проектної документації щодо однієї земельної ділянки, - суд оцінює як компенсаторний засіб юридичного захисту, який суперечить ефективному правозастосуванню, яке, в свою чергу, покликано гарантувати не якісь теоретичні або ілюзорні права, а права, які є ефективними на практиці.

Не заслуговує на увагу також посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України, згідно якої отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, оскільки правовідносини та правозастосування, якім надавалася оцінка Верховним Судом України, не є подібними з обставинами даного спору.

В контексті приписів КАС України має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. При цьому порушенням права особи є, серед іншого, неможливість реалізації її прав.

У п.3.4 Рішення Конституційного Суду України у справі (про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 зазначено, що, виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Конституційний Суд України вирішив, що поняття охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

На переконання суду, відповідачем при виданні спірного наказу не враховано очевидних несприятливих наслідків для прав та інтересів позивача у разі подальшого проходження процедури затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ОСОБА_1 СНД , внаслідок чого позивач буде позбавлений права на завершення процедури відведення земельної ділянки та буде завдана матеріальна шкода у вигляді витрат на розроблення та погодження предпроектних рішень та проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Новобілярської селищної ради.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність спірного наказу. Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області прийнято спірний наказ без всебічного дослідження всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Грейн АГРО Інвест задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 19.05.2017 № 15-4567/13-17СГ Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою , яким ТОВ ОСОБА_1 СНД надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення в оренду на 49 років земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Новобілярської сільської ради Лиманського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовною площею 1,85 га, із цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів транспортної інфраструктури, у тому числі: гідротехнічних споруд (причалів) та тилових споруд для обслуговування причалів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грейн АГРО Інвест (код ЄДРПОУ 40505878) судовий збір у сумі 1600(одна тисяча шістсот грн.) 00коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян