Постанова

від 29.06.2017 по справі 804/7624/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2017 рокусправа № 804/7624/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Кругового О.О. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"ІНФОРС" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРС" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової служби ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 червня 2015 року №0000842202, №0000852202.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем не надано суду доказів на спростування висновку про порушення п. 201.10, п.201.15 ст. 201 Податкового кодексу України та наявності розбіжності між сумою ПДВ, сформованою на підставі виписаних податкових накладних, та задекларованою сумою податкових зобов'язань

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, ТОВ "ІНФОРС" зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради 14.09.2000р. та з 19.09.2000р. взято на облік як платник податків в Центральній МДПІ у м.Кривому Розі.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРС" (код ЄДРПОУ 31123187) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з контрагентами ТОВ "ПАТОН-ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 34622253), ТОВ "МЕТАЛУРГМАШПРОЕКТ" (код ЄДРПОУ 30602150), ТОВ "ПРОМТЕХРЕСУРС Д" (код ЄДРПОУ 34986401), ТОВ "ФІРМА ТІР" (код ЄДРПОУ 23944956), ТОВ "СІ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 24433956) за період з 01.01.2007 року по 01.06.2010 року співробітником Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було складено АКТ від 22 листопада 2013р. № 931/22.02/31123187 (далі - Акт перевірки), у якому зафіксовано наявність порушення ведення податкового обліку , а саме:

1) п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 статті 9 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", пункту 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 документально не підтверджено реальності здійснення господарських відносин з ТОВ "ПАТОН-ЦЕНТР";

2) пп.7.4.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 356 066, 00 грн. по операціям з ТОВ "ПАТОН-ЦЕНТР", а саме листопад 2007 - 31 147, 00 грн., грудень 2007р. - 43 583, 00 грн., січень 2008р. - 58 566, 00 грн., лютий 2008р. - 25 270, 00 грн. березень 2008р. - 58 250, 00 грн., квітень 2008р. - 54 600, 00 грн., травень 2008р. - 81 150, 00 грн липень 2008р. - 3 500, 00 грн.

3) п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції Закон) України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), завищено валові витрати на суму 1 780 330, 00 грн. по операціям з ТОВ "ПАТОН- ЦЕНТР", в тому числі:2007р. - 373 650, 00 грн., 2008 рік - 1 406 680, 00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 445 083, 00 грн., 2007 рік - 93 413, 00 грн., 2008 рік - 351 670. 00 грн.

На підставі акта перевірки за № 931/22.02/31123187 від 22.11.2013 року Криворізькою центральною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення повідомлень-рішень форми "Р" від 30.06.2015р. № 0000842202, яким збільшено податок на додану вартість у сумі 356 066 грн. та штрафні фінансові санкції у сумі 178 033 грн., № 0000852202, яким збільшено податок на прибуток приватних підприємств у сумі 445 083 грн. та штрафні санкції - 111 271 грн., всього 1 090 453 грн.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України .

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до правовідносин, які виникли у цій справі, слід застосовувати норми законів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин (2007-2010 р.р.), тобто Закон України Про податок на додану вартість та Закон України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та норми Податкового кодексу України виходячи з того, що перевірка була проведена у листопаді 2013 р.

Так, згідно п.5.1. ст.5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181 ) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону ) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Аналогічні приписи містить абз.1 п. 50.1 ст. 50 ПК України , з однією лише відмінністю, що за приписами даної норми, подання платником податків уточнюючого розрахунку при самостійному виявленні помилок є не правом, а обов'язком останнього з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу .

В свою чергу, статтею 15 Закону № 2181 та статтею 102 ПК України визначається строк у 1095 днів, що відраховується від дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Цей строк у 1095 днів ( не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання ), визначений у п. 102.1 ст. 102 ПК України , як строк, протягом якого контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку (абз.2 п. 102.1 ст. 102 ПК України ).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168 ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону , чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

У відповідності абз.1, 2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168 визначається обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну і визначається обов'язкові реквізиті, які повинна мати така податкова накладна.

Відповідно до абз.1-3 п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

У відповідності до п.п.6.6 п.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 , зареєстрованого в Мінюсті від 05.06.95 р. за № 168/704, строк зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності в архіві підприємства, установи визначається згідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

Основним нормативним актом, що визначав терміни зберігання документів в установах та на підприємствах, був Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ і організацій, із зазначенням термінів зберігання документів, затверджений Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 р. № 41 від 20.07.98 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.09.98 р. за № 576/3016 (далі - Перелік), який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5 .

Так, згідно приписів п.п.315 п.4.2 частини 1 даного Переліку первинні документи і додатки до них, які фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, виписки і повідомлення банків, авансові звіти тощо) мають зберігатись 3 роки.

Аналогічні строки зберігання даних видів документів містить Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012р. №578/5 , зареєстрованим цим же Міністерством 17 квітня 2012 р. за № 571/20884.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРС" повідомило контролюючий орган, під час перевірки, що первинні бухгалтерські та інші документи за період з 01.01.2007р. по 01.06.2010 р. знищено згідно наказу по товариству №28/03-01від 28.03.2013 р. Акту псування та знищення документів ТОВ "ІНФОРС" від 08.02.2012 р. на підсіві закінчення терміну зберігання.

П.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-ІІІ від 21.12.200 року (який діяв на час виникнення податкових зобов'язань) встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

ТОВ "ІНФОРС" подало декларацію з податку на прибуток підприємств за 2007 р. 04.02.2008р., а за 2008р. 09.02.2009 р. таким чином починається відлік 1095 днів для зберігання первинних документів, що підтверджують дані податкового обліку доходів і витрат. Стосовно декларації з податку на додану вартість за листопад 2007р. відлік 1095починається з 18.12.2007 р., грудень 2007р., відповідно 16.01.2008р., січень 2008р.-15.02.2008 р., лютий 2008р.-19.03.2008р., березень 2008р.-22.04.2008р.,квітень 2008р.-19.06.2008р., травень 2008р. 20.06.2008., липень 2008р.-19.08.2008р.

Отже, при проведенні перевірок щодо дотримання ТОВ "ІНФОРС" за період з 01.01.2007 р. по 01.06.2010р., податковим органом здійснено неправомірні висновки, щодо заниження підприємством податку на додану вартість.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 198 , статтями 205 , 207 КАС України , Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"ІНФОРС" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 р. - скасувати та прийняти нову визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 03 червня 2015 року №0000842202, №0000852202.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.М. Лукманова