Ухвала

від 04.07.2017 по справі 812/572/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року справа №812/572/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Васильєвої І.А., Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі № 812/572/17 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Новоайдарське СКП" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 27197,54 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію в сумі 27186,67 грн та пеню у розмірі 10,87 грн, на загальну суму 27197,54 грн за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році.

В обґрунтування зазначив, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875), КП "Новоайдарське "СКП" нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 27186,67 грн., яку відповідач згідно з частиною четвертою статті 20 Закону № 875 мав сплатити до 15 квітня 2016, про що був повідомлений позивачем листом від 20.02.2017 № 04-03/204. Оскільки адміністративно-господарські санкції у встановлений законом строк відповідачем не сплачені, позивач просить стягнути їх з відповідача разом із нарахованою пенею за 19.04.2017 в розмірі 10,87 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду, звернувся з апеляційної скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інтонації помилково не врахував вимоги ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , відповідно до якої передбачена можливість відповідача на самостійне здійснення працевлаштування осіб даної категорії.

Зазначав, що відповідач не використав усіх можливих заходів, не здійснив самостійний пошук безробітних осіб з інвалідністю для працевлаштування, не звертався до центрів зайнятості населення з замовленням на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед зареєстрованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, встановила наступне.

Позивач, Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є юридичною особою, ідентифікаційний код - 13396264, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 10-11) є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, і діє на підставі Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а.с. 6-9).

Згідно з п. 5 Положення, відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема, збір сум адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; облік заборгованості по сплаті сум адміністративно - господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які виконують найману працю, претензійно - позовну роботу в судах різних інстанцій.

Відповідач - Комунальне підприємство "Новоайдарське "СКП" відповідно до Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, зареєстровано у ЛОВ ФСЗІ 31.08.2009 за № 44/231/54, що підтверджено довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 31.08.2009 № 17 (а.с. 12).

02 лютого 2017 року відповідачем до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік форми №10- ПІ (а.с. 13).

Згідно вказаного звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 15 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - не має; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 1; фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн) - 407,8; середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн) - 27186,68; сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн) - 27186,68 грн (арк. спр. 13).

20 лютого 2017 року позивач звернувся до керівника Новоайдарського районного центру зайнятості населення з листом №04-03/205, в якому просив надати наступну інформацію:

чи надавалися КП Новоайдарське СКП до Новоайдарського РЦЗН відомості про вільні робочі місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про випадки відмови вказаним роботодавцем у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, які направлялися центром зайнятості, протягом 2016 року;

чи здійснювалося позивачем замовлення до Новоайдарського районного центру зайнятості населення на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед зареєстрованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю.

20 лютого 2017 року позивач направив відповідачу лист за вих. №04-03/204, яким повідомив що за невиконання вимог статті 19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємству нараховано адміністративно-господарську санкцію у розмірі 27186,67 грн, яку запропоновано сплатити до 15 квітня 2017 року, а також зазначив, що порушення строків сплати суми АГС тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення (а.с. 16).

Зазначений лист отримано відповідачем 21 лютого 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с 14).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що КП "Новоайдарське "СКП" своєчасно подало до ЛОВ ФСЗІ звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (арк. спр. 13).

Відповідно до Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520 (в редакції, яка діяла протягом 2016 року), КП "Новоайдарське "СКП" протягом 2016 року подавало Новоайдарському районному центру зайнятості звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" від 29.01.2016 (арк. спр. 61-62), від 29.02.2016 (арк. спр. 59-60), від 30.03.2016 (арк. спр. 57-58), від 29.04.2016 (арк. спр. 55-56), від 30.05.2016 (арк. спр. 53-54), від 30.06.2016 (арк. спр. 51-52), від 29.07.2016 (арк. спр. 49-50), від 29.08.2016 (арк. спр. 47-48), від 29.09.2016 (арк. спр. 45-46), від 28.10.2016 (арк. спр. 43-44), від 29.11.2016 ( арк. спр. 41-42), від 28.12.2016 (арк. спр. 39-40), в якій зазначало інформацію про одне вільне робоче місце для працевлаштування інваліда на посаду - прибиральниця.

Листами від 23.02.2017 № 21/06-256 (арк. спр. 17) та від 11.05.2017 № 21/06-548 (арк. спр. 79) Новоайдарський районний центр зайнятості підтвердив подання відповідачем протягом 2016 року звітності форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" з інформацією про вільні робочі місця, на які можливе працевлаштування інвалідів, а також зазначив, що 12.05.2016 року направлено листи роботодавцям, які не виконали нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, зі списками інвалідів, які перебувають на обліку в Новоайдарському РЦЗ та УСЗН Новоадарської РДА із зазначенням професійно-кваліфікаційного складу безробітних. Протягом 2016 року центром зайнятості до КП "Новоайдарське "СКП" інваліди для працевлаштування не направлялись, у зв'язку з тим, що за медичними показниками не було осіб, які б задовольняли вимоги роботодавця. Також повідомлено, що за професією прибиральника професійне навчання в державній службі зайнятості не проводиться.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" від 21 березня 1991 року № 875 -XII (надалі - Закон № 875875 -XII), Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 (надалі - Порядок № 70).

Частиною 3 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі, спеціальні робочі місця, створювати для них належні умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державні службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

За змістом цієї норми, на думку апелянта, відповідачем не було виконано нормативу по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інваліда, у зв'язку з чим, підприємство мало сплатити позивачеві адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до п. 2 Порядку № 70, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для неприпущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем протягом 2016 року щомісячно надавались звіти до Новоайдарського районного центру зайнятості за формою №3-ПН (а.с. 38-62), тобто, належним чином інформовано Центр зайнятості про наявність вільних робочих місць у Комунального підприємства "Новоайдарське СКП" та потребу у направленні йому Центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, однак, вищенаведені заходи не призвели до позитивних результатів щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Центром зайнятості інваліди для працевлаштування до відповідача не направлялися, так само як і не було безпосереднього звернення інвалідів до відповідача для працевлаштування. Фактів відмови підприємства в працевлаштуванні інвалідів центром зайнятості не зафіксовано.

Слід зазначити, що відповідачем фактично були створені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2016 році відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону XII.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем не були порушені вимоги Закону № 875-XII які передбачають відповідальність за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки відповідач належним чином інформував центр зайнятості та населення про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 21-253а14 від 09 грудня 2014 року.

Посилання апелянта на ту обставину, що за даними звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік (форма 10-ПІ) відповідачем не виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та не відраховано адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі середньорічної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідачем фактично не були порушені вимоги Закону № 875-XII, які передбачають відповідальність за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки Комунальне підприємство "Новоайдарське СКП" належним чином інформувало центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, адже саме Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи для інвалідів, з урахуванням рекомендацій МСЄК, наявності кваліфікації та знань.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі № 812/572/17 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі № 812/572/17 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді І.А. Васильєва

Л.В. Ястребова