Рішення

від 24.05.2007 по справі 3/56-07-2670

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/56-07-2670

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" травня 2007 р.Справа  № 3/56-07-2670

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Юг"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос"

Про: стягнення 11146,82грн.

                                                                                                          Суддя  Д'яченко Т.Г.

                                                           Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг юг" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос" заборгованість в частині основного боргу в розмірі 9272,40грн., встановлений індекс інфляції у сумі 547,07грн., 3% річних у сумі 129,56грн., штраф у сумі 463,62грн. та суму пені в розмірі 734,17грн., посилаючись при цьому на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу Ор-09-0109 від 12.09.2006р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

У відповідності до статуту, наданого позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг юг", та  згідно протоколу зборів учасників товариства № 8 від 12.12.2006р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг юг" продовжує свою діяльність шляхом зміни найменування  Товариства з обмеженою відповідальністю „Орлок ЛТД”, зареєстрованого 31.08.1994р. Ленінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі, номер запису про заміну свідоцтва 1 077 105 0000 001857,  ідентифікаційний код юридичної особи 22237783, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 22.12.2006р.

12 вересня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю              „Орлок ЛТД” (Продавець)  та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліос" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу Ор-09-0109 (далі за текстом –Договір), згідно якого Продавець приймає на себе зобов'язання передати Покупцю  у власність засоби захисту рослин (Товар) на загальну суму 9272,40 грн., а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар.

Факт передачі Товару відповідачем підтверджується  видатковою накладною № ОР-09-0120 від 12.09.2006р., підписаною уповноваженим представником згідно довіреності на отримання матеріальних цінностей серії ЯКЮ №456037 від 12.09.2006р., підпис завірено мокрою печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос".

У відповідності до п. 2.2  Договору Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю 100% вартості Товару у строк до 22.09.2006р., але свої договірні зобов'язання виконав неналежним чином, не розрахувавшись з позивачем за отриманий Товар, що змусило останнього звернутись до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 9272,40грн., а також нарахованої відповідно до умов Договору  суми штрафних санкцій, а саме: встановленого індексу інфляції у сумі 547,07 грн., 3% річних у сумі 129,56 грн., штрафу у сумі 463,62 грн. та суми пені в розмірі 734,17 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Ст. 22 Цивільного кодексу України встановлює, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено та зазначає, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.          

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 5. Договору купівлі-продажу Ор-09-0109, Сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором і чинним законодавством України. Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При нарахуванні пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконано. У випадку прострочення виконання зобов'язань, Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф у розмірі 5% від ціни договору. Сторони дійшли згоди про зміну розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, і встановили її у розмірі 7%.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем штрафних санкцій по Договору купівлі-продажу Ор-09-0109 від 12.09.2006 року, вважає його обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача суми основного боргу в розмірі 9272,40грн., встановлений індекс інфляції у сумі 547,07грн., 3% річних у сумі 129,56грн., штраф у сумі 463,62грн. та суму пені в розмірі 734,17грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 111,47грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос" (65114,  м. Одеса, пр-т М.Жукова, 47/1-33) п/р 26004312086 в АБ «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 25025521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Юг" (99007, м. Севастополь, вул. Кулікове поле, буд. 3) п/р 260093013423 в СД „Укрсоцбанк”   м. Севастополь, МФО 324195, код ЄДРПОУ 22237783)  9272 (дев'ять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 40 коп. заборгованості, встановлений індекс інфляції у сумі 547(п'ятсот сорок сім)грн. 07 коп., 3% річних у сумі 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 56 коп., штраф у сумі 463(чотириста шістдесят три) грн. 62 коп.,  пеню в сумі 734 (сімсот тридцять чотири) грн.17коп.,  111 (сто одинадцять) грн.47 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

        Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

        Суддя