Рішення

від 14.06.2017 по справі 911/993/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р. Справа № 911/993/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури

до Бориспільської міської ради

Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ»

за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Управління освіти і науки Бориспільської міської ради та Бориспільської вечірньої школи Бориспільської міської ради Київської області

про визнання недійсними рішень, договору, додаткової угоди та зобовязання повернути майно

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (посвідчення № 028898 від 17.09.2014 року);

від відповідача1: не з'явився;

від відповідача2: не з'явився;

від відповідача3: не з'явився;

від третьої особи1: ОСОБА_2 (довіреність № 03-15-553 від 24.04.2017 року);

від третьої ОСОБА_3 ( наказ № 625-к від 01.10.2015 року).

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури до Бориспільської міської ради, Головного управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ» за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Управління освіти і науки Бориспільської міської ради та Бориспільської вечірньої школи Бориспільської міської ради Київської області про визнання недійсними рішень, договору, додаткової угоди та зобовязання повернути майно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року порушено провадження у справі № 911/993/17 та призначено справу до розгляду на 04.05.2017 року.

28.04.2017 року через канцелярію суду від представника відповідача2 надійшла заява про проведення судового засідання без участі його представника.

28.04.2017 року представником відповідача3 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

04.05.2017 року представниками позивача та третіх осіб подано письмові пояснення по суті спору, якими останні позовні вимоги прокурора підтримують і просять задовольнити позов.

В судове засідання 04.05.2017 року відповідачі не з'явилися, позивач та відповідачі вимог ухвали Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року не виконали, відповідач 1 про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 24.05.2017 року.

В судове засідання 24.05.2017 року та 07.06.2017 року відповідачі та треті особи не з'явилися, відповідачі вимог ухвали Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року не виконали, відповідачі та треті особи про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 07.06.2017 року та до 14.06.2017 року відповідно.

В судовому засіданні, яке відбулось 24.05.2017 року представником позивача, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, було подано клопотання про продовження строку розгляду спору, яке задоволено судом та продовжено строк розгляду спору.

14.06.2017 року від представника відповідача1 надійшли письмові заперечення, якими останній проти позову заперечує, просить відмовити прокурору в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та слухати справу без участі представника відповідача1.

В судове засідання, яке відбулось 14.06.2017 року представники відповідачів не з'явилися, позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, треті особи підтримали позов повністю.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, суд

встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, Бориспільською місцевою прокуратурою за результатами опрацювання інформації з управління освіти і науки Бориспільської міської ради встановлені порушення вимог законодавства України щодо використання приміщень для цілей, не пов'язаних з освітніми процесами та дозвіллям дітей.

Зокрема, встановлено, що між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі - відповідач2, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ» (далі - відповідач3, Орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Бориспіль від 18.06.2010 року № 293 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно комунальної власності територіальної громади м. Борисполя, площею 41,2 кв. м. розміщене за адресою: вул. Київський Шлях, 108, у приміщенні Бориспільського міжшкільного навчально-виробничого комбінату трудового навчання та професійної орієнтації учнів (правонаступником якої є Бориспільська вечірня школа - третя особа2, Балансоутримувач).

Відповідно до п. 1.2 Договору майно передається для здійснення господарської діяльності з медичної практики.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що право укладання Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Бориспіль, надане рішенням сесії міської ради V скликання від 08.06.2010 року № 8003-67-V та відповідно до протоколу конкурсної комісії від 20.05.2010 року.

На виконання умов Договору Орендодавцем згідно Акту-приймання нежитлових приміщень від 18.06.2010 року передано Орендарю нежитлові приміщення розташовані за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 180 в приміщенні Бориспільської вечірньої школи, які перебувають на балансі Управління освіти і науки Бориспільської міської ради.

Відповідно п. 10.1. Договору його укладено терміном на 1 (один) рік і діє з 18.06.2010 року до 17.06.2011 року.

Пунктом 10.4 вказаного Договору передбачено, що за 60 календарних днів до закінчення терміну дії договору оренди Орендар зобов'язаний письмово повідомити Орендодавця про продовження користування об'єктом оренди, в іншому випадку договір не буде переукладено. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженому управляти об'єктом оренди.

Так, 04.07.2016 року між відповідачем2 та відповідачем3 укладено Додаткову угоду № 5, якою, у зв'язку з рішенням міської ради від 05.07.2016 року № 774-VII, яким надано дозвіл на продовження терміну дії спірного договору до 31.08.2017 року для здійснення господарської діяльності з медичної практики, внесені зміни до спірного Договору оренди, а саме п. 10.1 Договору доповнено реченням «Цей Договір продовжено терміном до 31.08.2017 року» .

Таким чином, прокурор стверджує, що оскільки вказана Додаткова угода була укладена 04.07.2016 року, а дозвіл на продовження строку дії договору був наданий міською радою 05.07.2016 року, тобто після укладення додаткової угоди, спірний Договір не міг бути переукладеним, а спірна Додаткова угода є такою, що суперечить умовам основного Договору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що надання в користування нежитлового приміщення Бориспільської вечірньої школи площею 41,2 кв. м. за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 108 Товариству з обмеженою відповідальністю « ОЛВІ-БІЛДІНГ» є незаконним, виходячи із наступного.

Статтею 2 Закону України «Про освіту» визначено, що завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загально-культурної підготовки громадян України.

Згідно ст. 4 Закону України «Про освіту» передбачено, що держава визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.

Статтею 61 Закону України «Про освіту» встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про освіту» матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 5 статті 63 Закону України «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту» до загальноосвітніх навчальних закладів належать, зокрема, школи І - III ступенів.

Бориспільська вечірня школа, як заклад загальної середньої освіти належить до об'єктів освіти, і згідно ст. 63 Закону України «Про освіту» не може використовуватися не за призначенням.

За частиною 2 статті 44 Закону України «Про загальну середню освіту» вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами.

Згідно з пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 року, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Ці норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, II, III ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Враховуючи наведені норми законодавства, хоча згідно з абзацом 5 частини 4 статті 61 Закону України «Про освіту» додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих, в тому числі на комунальній власності, є також доходи від надання в оренду приміщень, однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди у тому числі державної власності, об'єкті, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» .

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти освіти, що фінансуються з державного бюджету.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуження майна, що є комунальною власністю, регулюється положеннями вказаного Закону.

Відтак, прокуратурою встановлено, що орендоване приміщення є частиною будівлі навчального закладу, яке може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчальним процесом, проте використовується відповідачем3 для здійснення господарської діяльності з медичної практики, яка жодним чином не пов'язана з навчально-виховним процесом.

З огляду на вказані обставини прокурор зазначає, що в момент вчинення (укладення) спірного Договору оренди недодержані вимоги, встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Пунктом 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 в категорії «Інші послуги» вказано надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Проте, передача в оренду об'єктів освіти можлива у разі відсутності законодавчо визначених заборон.

Таким чином, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч. 5 ст. 61 Закону України «Про освіту» законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

Згідно ст. 28 Закону України «Про освіту» система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів з управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

За змістом наведених норм законодавства під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

Згідно з п. 1.2 Положення про організацію роботи охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки в 01.08.2001 році № 563, навчально-виховний процес, як складова освітньої діяльності - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та науково-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, навчальними планами Бориспільської вечірньої школи господарська діяльність ТОВ «ОЛВІ-БІЛДІНГ » не визначена.

Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України «Про освіту» діяльність навчальних закладів розпочинається за наявності ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг для одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнів кваліфікації. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Проте, орендоване приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ» використовується для здійснення господарської діяльності з медичної практики, а не для навчально-виховного процесу.

Згідно відомостей з Єдиного державної реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ» є: діяльність лікарняних закладів, загальна медична практика (основна), спеціалізована медична практика, стоматологічні практика, інша діяльність у сфері охорони здоров'я, страхування життя.

Крім того, ТОВ «ОЛВІ-БІЛДІНГ» не є навчальним закладом професійно-технічним закладом, а є Товариством з обмеженою відповідальністю (займається особистою господарською діяльністю), яке надає послуги у тому числі з медичної практики.

Також судом встановлено, що ТОВ «ОЛВІ-БІЛДІНГ» відповідної ліцензії здійснення освітньої діяльності не має.

Оскільки приміщення, яке передано в оренду є частиною будівлі навчального закладу, то може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що згідно спірного договору оренди частина приміщення школи передано ТОВ «ОЛВІ-БІЛДІНГ» для використання з метою здійснення господарської діяльності, тобто суто в цілях підприємницької діяльності Орендаря, не пов'язаної з навчально-виховним процесом та надання освітніх послуг.

Аналогічної правової позиції дотримується Київський апеляційний господарський суд у справі № 911/1048/16.

В ході розгляду спору, відповідач1 подав заперечення на позов, в яких зазначив, що працівники ТОВ «ОЛВІ-БІЛДІНГ» здійснюють медичний огляд водіїв транспортних засобів Бориспільської вечірньої школи. Також просив врахувати те, що ТОВ «ОЛВІ-БІЛДІНГ» провело капітальній ремонт орендованої будівлі, яка тривалий час не використовується закладом для навчання, є нежитловим приміщенням непридатним до навчання і тому було передане в оренду під медичний заклад. Окрім того, вказує на те, що навчання у вечірній школі відбуваються лише у вечірній час і загальна кількість осіб, що навчаються на сьогодні складає всього 50, відтак, вважає що позивачем не наведено жодних підстав, з яких би вбачалось, що ТОВ «ОЛВІ-БІЛДІНГ» своєю діяльність заважає чи порушує навчальний процес у закладі вечірньої школи або не надає медичних послуг навчальному закладу вечірньої школи.

Однак, згідно абзацу 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У частині 1 статті 236 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом частини третьої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.

З огляду на те, що згідно Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Бориспіль від 18.06.2010 року № 293, частина приміщення об'єкту освіти передана ТОВ «ОЛВІ-БІЛДІНГ» для використання з метою здійснення господарської діяльності з медичної практики, тобто використовується для діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі невідповідності його змісту положенням законодавства згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у справах № 911/5455/14, № 911/506/15, № 911/1224/15, № 910/15368/14, № 906/ 213/14, № 913/483/15.

Таким чином, вимоги про визнання недійсними Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Бориспіль від 18.06.2010 року № 293, який укладений між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ» , площею 41,2 кв. м. розміщене за адресою: вул. Київський Шлях, 108 та Додаткової угоди № 5 від 04.07.2016 року до Договору, якою було продовжено терміну дії спірного Договору до 31.08.2017 року, підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи те, що саме рішеннями Бориспільської міської ради від 08.06.2010 року № 8003-67-V та від 05.07.2016 року № 773-10-VII було надано Головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради право на укладання спірного Договору та Додаткової угоди про продовження дії спірного Договору, які визнані судом недійсними, вимоги позивача про визнання недійсними та скасування вищезазначених рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту, як правило, договір найму припиняється.

Як визначено ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи викладене, вимога прокурора про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ» звільнити та повернути Управлінню освіти і науки Бориспільської міської ради відокремлену частину приміщення, площею 41,2 кв. м., що розташована за адресою: вул. Київський шлях, 108, м. Бориспіль, вартістю 126582,00 грн. (без ПДВ), згідно Договору, передану відповідачу3 згідно спірного Договору оренди, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурором обґрунтовані та доведені, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам щодо кожного з них.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2 . Визнати недійсним та скасувати рішення Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, код ЄДРПОУ 04054903) № 8003-67-V від 08.06.2010 року «Про надання дозволу Головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради на укладення договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя по вул. Київський шлях, 108 площею 41,2 кв. м. з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ» для проведення господарської діяльності з медичної практики» .

3. Визнати недійсним та скасувати рішення Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, код ЄДРПОУ 04054903) № 773-10-VII від 05.07.2016 «Про надання дозволу Головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради на продовження терміну дії договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 18.06.2010 № 293 по вул. Київський шлях, 108, площею 41,2 кв. м з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ» для проведення господарської діяльності з медичної практики» .

4. Визнати недійсним Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Бориспіль № 293 від 18.06.2010 року, укладений між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, код ЄДРПОУ 36359583) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 9 літ. А, код ЄДРПОУ 33305027).

5. Визнати недійсним Додаткову угоду № 5 від 04.07.2016 року до Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Бориспіль № 293 від 18.06.2010 року, укладену між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, код ЄДРПОУ 36359583) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 9 літ. А, код ЄДРПОУ 33305027).

6. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 9 літ. А, код ЄДРПОУ 33305027) звільнити та повернути Управлінню освіти і науки Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, код ЄДРПОУ 36359583) відокремлену частину приміщення, площею 41,2 кв. м. розташованого за адресою: вул. Київський шлях, 108, м. Бориспіль, Київська область, передану згідно Договору № 293 від 18.06.2010 року укладеного між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ» .

7. Стягнути з Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, код ЄДРПОУ 04054903) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996, на рахунок: 35216008015641, МФО: 820172, Державна казначейська служба України м. Київ) 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

8. Стягнути з Головного управління житлово-комунального господарства Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, код ЄДРПОУ 36359583) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996, на рахунок: 35216008015641, МФО: 820172, Державна казначейська служба України м. Київ) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ-БІЛДІНГ» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 9 літ. А, код ЄДРПОУ 33305027) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996, на рахунок: 35216008015641, МФО: 820172, Державна казначейська служба України м. Київ) 3498 грн. 73 коп. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:30.06.2017 р.

Суддя Т.П. Карпечкін