Рішення

від 26.06.2017 по справі 916/878/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р.Справа № 916/878/17

Господарський суд Одеської області у складі :

головуючого судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: Дущак Д.С. за довіреністю № 24 від 04.01.2017р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/878/17:

за позовом: Іванівської районної спілки споживчих товариств "Райспоживспілка";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

про зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійсним договору та стягнення, -

в с т а н о в и в :

Іванівська районна спілка споживчих товариств "Райспоживспілка" (далі - Позивач) звернулась до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Відповідач) із позовом про виселення із займаного приміщення на території ринку Привоз за адресою АДРЕСА_1 та з урахуванням подальшого збільшення позовних вимог просить:

- визнати договір № 3 від 01.04.2008р. таким, що припинив свою дію у зв'язку з закінченням терміну дії з 01.01.2017 р.,

- виселити відповідача із займаного приміщення на території ринку Привоз за вказаною адресою, та

- стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщенням в сумі грн. 2898,84 грн.

Свої вимоги грунтує тим, що договір оренди приміщення на території ринку „Привоз" за вказаною адресою закінчив свою дію, відповідач був попереджений про його закінчення та про необхідність звільнення торгового місця, але відмовився це зробити.

Приведене приводить до порушення прав позивача. З підстав не звільнення відповідачем місця на ринку, останньому з підстав ч.2 ст. 785 ЦК України нарахована неустойка.

З посиланням на приписи ч.1 ст. 316, ч.1, ст.317, ст. 319, ч.1 ст. 321, ст. 391, 526, ч. 2 ст. 785 ЦК України, позивач просить позов задовольнити.

Відповідач з вимогами не згоден з підстав викладених у відзиві на позов.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 травня 2017 р. за клопотанням представника позивача строк вирішення спору продовжений на 15 днів до 27 червня 2017р.

В засіданні суду 26 червня 2016р. за правилами ст. 85 ГПК України, у присутності представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, між сторонами у справі 01 квітня 2008 р. укладений Договір оренди №3 на оренду приміщення загальною площею 37,2 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1, ринок Привоз Іванівської райспживспілки. (далі - Договір )

Згідно преамбули Договору, Орендодавцем є Позивач, Орендарем - Відповідач.

Згідно п.6.1 Договору строк дії Договору встановлений з 01.04.2018 р. по 01.03.2011р.

За п. 6.4 Договору дія Договору припиняється внаслідок закінчення терніну його дії.

За п. 6.5 Договору у випадку відсутності заперечень сторін за договором про припинення Договору протягом одного місяця до його закінчення, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Листами Позивача від 10.02.2016р. та 22.10.2016р. на адресу Відповідача, останній був повідомлений, що вказаний договір був пролонгований по 01.01.2017р., при цьому Орендар був попереджений про закінчення строку його дії та орендарю було запропоновано з'явитись до Позивача з метою врегулювання питань оренди приміщення, що було Відповідачем проігноровано.

Вказані листи були отримані Відповідачем про що свідчаить її підписи у поштових повідомленнях.

Згідно наявних в Договорі записів, завірених печаткою позивача, вказаний договір був щорічно пролонгований по 01.01.2017р.

З аналізу приведеного випливає, що вказаний Договор закінчив свою дію 01.01.2017р., при цьому позивач не уклав з позивачем іншого Договору аналогічного змісту.

Позивачем на засіданні зборів ради 29 березня 2017 року було винесено постанова про виселення Відповідача зі вказаного приміщення. Вказане рішення відповідачем не оскаржено і отже є чинним.

З приведеного випливає, що вказаний Договір в силу п.6.4 припинив свою дію (витік строк його дії з урахуванням пролонгування), тобто відносини сторін за цим договором припинились, при цьому відповідач не бажає звільняти місце на ринку.

За п 4.1.4 Договору орендар зобов'язується повернути орендодавцю орендовані основні засоби в стані, не гіршому від їх стану на моменту передачі в оренду з урахуванням зносу у встановлених розмірах.

За п. 2.3., 2.4 Договору повернення основних засобів з операційної оренди здійснюється за актом приймання - передачі основних засобів з операційної оренди.

Основні засоби вважаються повернутими орендодавцю з операційної оренди з часу підписання сторонами акта приймання - передачі основних засобів з операційної оренди.

З аналізу вказаних пунктів Договору вбачається обов'язок орендаря повернути орендоване майно за актом приймання - передачі, тобто обов'язок складання акту приймання - передачі основних засобів з оренди покладено на орендаря.

04.05.2017р. позивач поштовим переказом повернув відповідачу грошові кошти в сумі 1000 грн., як неправильно та помилково зараховані.

Станом на сьогоднішній день орендоване приміщення відповідачем з оренди не повернуто, акт приймання - передачі приміщення з оренди не підписано, тобто факту повернення приміщення (об'єкту оренди) з оренди не відбулося.

Внаслідок вказаного відповідач продовжує користуватися приміщенням після закінчення строку дії договору оренди та без належних юридичних підстав, чим порушує права та охоронювані законом інтереси канівської райспоживспілки та спричиняє додаткові збитки.

Таке порушення прав та додаткові збитки полягають у тому, що позивач не має можливості належним чином користуватися та розпоряджатися приміщенням, яке належить нашій організації на праві власності, а також отримувати дохід від використання даного приміщення.

За ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За п. 2.3 Договору орендар повинен звільнити займане ним приміщення та повернути його орендодавцеві за актом приймання - передачі.

З урахуванням визначеного відповідач повинна була повернути займане нею приміщення після припинення дії договору - фактично 02.01.2017р. а, з урахуванням святкових днів, саме 03.01.2017 р. Проте відповідачем, в порушення вказаної норми договору оренди, займане ним приміщення повернуто не було.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З приведеної норми випливає, що у разі припинення договору оренди (найму) місця на ринку (речі) орендатор (Відповідач) зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві (Позивачеві) вказану річ.

При цьому, згідно з частиною другою цієї ж статті, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За наданим позивачем розрахунком відповідачу нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю, а саме займаним нежитловим приміщенням в сумі 2898 грн. (розрахунок у матеріалах справи.

За таких обставин, господарський суд, аналізуючи вищенаведене у сукупності, вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними і тому підлягаючими задоволенню повністю.

Заперечення відповідача щодо заявлених позивачем вимог, викладені у відзиві на позов суд відхиляє як безпідставні, так як жодним доказом вони не підтверджені.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Визнати договір № 3 від 01.04.2008р., укладений між Іванівською районною спілкою споживчих товариств "Райспоживспілка" (67200, Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Центральна, 65, код ЄДРПОУ 01761379) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) таким що припинив свою дію у зв'язку з закінченням терміну дії з 01.01.2017 р.

3. Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Іванівської районної спілки споживчих товариств "Райспоживспілка" (67200, Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Центральна, 65, код ЄДРПОУ 01761379) з займаного нею нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Центральна, 57 (стара назва вул. Леніна), площею 37, 2 кв. м., на території ринку Привоз Іванівської райспоживспілки.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Іванівської районної спілки споживчих товариств "Райспоживспілка" (67200, Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Центральна, 65, код ЄДРПОУ 01761379) неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщенням в сумі 2898 (дві тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн. 84 коп. та судовий збір в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету України (ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03 липня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук