Ухвала

від 27.06.2017 по справі 292/502/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №292/502/16-ц Головуючий у 1-й інст. Гуц О. В.

Категорія 53 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Гансецької І.А., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЧІНІ" про розірвання трудового договору та зобов'язання вчинити дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 20 квітня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЧІНІ" (надалі - ТОВ ПАЧІНІ ). Із урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог, просила трудовий договір, укладений на невизначений строк, розірвати з 01 жовтня 2016 року за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України; зобов'язати відповідача внести запис до трудової книжки про її звільнення за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України з моменту набрання рішенням у справі законної сили та видати їй трудову книжку; стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати в сумі 16 250 грн., компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 3 750,12 грн., компенсацію за затримку виплати заробітної плати в сумі 11 079,55 грн., компенсацію за затримку видачі трудової книжки в сумі 9 648,60 грн., компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат у сумі 3 585,36 грн., судовий збір - 1 102,40 грн. та витрати на поштовий переказ цінних листів з описом вкладення у сумі 60 грн., що загалом складає 45 476,03 грн. (а.с.153-158). Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 02 грудня 2013 року працювала у відповідача на посаді модельєра. Однак, починаючи з 22 жовтня 2015 року, відповідач не допускав її до робочого місця без будь-яких пояснень. Її спроби звільнитися, отримати розрахунок та трудову книжку залишені роботодавцем без належного реагування.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 20 квітня 2017 року позов задоволено частково. Зобов'язано ТОВ "ПАЧІНІ" видати ОСОБА_1 трудову книжку та стягнуто з відповідача компенсацію за затримку видачі трудової книжки в сумі 9 648,60 грн. У іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що судом не надано належної оцінки факту незаконності наказу від 23 жовтня 2015 року №17-к у частині її звільнення за власним бажанням із 26 жовтня 2015 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч.1 ст.21 КЗпП України).

Трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк (п.1 ч.1 ст.23 КЗпП України).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу від 02 грудня 2013 року №20-к ОСОБА_1 була прийнята на посаду модельєра Товариства з обмеженою відповідальністю ПАЧІНІ (а.с.39).

Підставою припинення трудового договору може бути, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (п.4 ч.1 ст.36, ст.38 КЗпП України).

Наказом директора ТОВ ПАЧІНІ від 23 жовтня 2015 року №17-к ОСОБА_1 була звільнена за власним бажанням з 26 жовтня 2015 року (а.с.40).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог .

Як убачається зі змісту позовної заяви та заяви про уточнення і збільшення позовних вимог ОСОБА_1 у даній справі не заявляла вимог про визнання наказу в частині її звільнення незаконним та його скасування в цій частині. Також не заявляла вимог про поновлення її на роботі. Відтак доводи апеляційної скарги щодо ненадання належної оцінки факту незаконності наказу від 23 жовтня 2015 року №17-к у частині її звільнення за власним бажанням із 26 жовтня 2015 року виходять за межі заявлених позивачем вимог.

Позивачем належними та допустимими доказами не спростовано чинність наказу про її звільнення з 26 жовтня 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідачем за виконану позивачем роботу по день її звільнення були виплачені всі суми, що належали останній від роботодавця. Так, у повному обсязі була виплачена заробітна плата та кошти за час відпусток, грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки. Кошти були перераховані на картковий рахунок позивача у банку. Дані обставини підтверджується карткою рахунку 66, відомостями виплати заробітної плати, лікарняних, розрахунками відпускних, які приєднані до матеріалів справи, та позивачем не спростовані.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про розірвання трудового договору з 01 жовтня 2016 року, чим виключається заборгованість з заробітної плати в сумі 16 250 грн. за період із вересня 2015 року по вересень 2016 року. Своєчасна виплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, заробітної плати та інших нарахувань виключають правові підстави для стягнення компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. Не встановлено вини відповідача й у порушенні строків розрахунку при звільненні, що виключає відповідальність ТОВ ПАЧІНІ перед позивачем, передбачену нормами ст.ст.116,117 КЗпП України.

Одночасно з цим, відповідачем не була видана позивачу трудова книжка в день її звільнення, що є порушенням ч.1 ст. 47 КЗпП України. Відповідач не довів відсутність своєї вини у затримці видачі позивачу трудової книжки. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав відповідача видати позивачу трудову книжку та, керуючись положеннями ст.235 КЗпП України, законно стягнув середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки в сумі 9 648,60 грн., розрахований у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100.

Судові витрати присуджені пропорційно до задоволених вимог та з урахуванням їх документального підтвердження, що відповідає положенням ст.88 ЦПК України.

За таких обставин суд першої інстанції повно встановив обставини справи, висновки їм відповідають, правильно застосував норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду, згідно ст.308 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду залишає без змін.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 20 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді: