Рішення

від 27.06.2017 по справі 704/1133/16-ц

ТАЛЬНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/1133/16-ц

27.06.2017 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді: ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Джуській Л.О.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4, Приватного підприємства "Охоронне підприємство Щит-1" про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування з відповідача ОСОБА_4 в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 27 163,22 грн., а також судових витрат у сумі 1 378,00 грн. В обґрунтування позовної заяви зазначив, що з вини ОСОБА_4, який 26.07.2013 року керував автомобілем НОМЕР_1, скоєна ДТП, в результаті якої був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується постановою Макарівського районного суду Київської області від 13.03.2014 року, розмір завданих збитків за пошкодження транспортного засобу складає 34 975,71 грн. Завдана шкода ОСОБА_4 не була відшкодована. У зв'язку з чим, власник пошкодженого автомобіля - ОСОБА_5 з метою отримання відшкодування звернувся до ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) з відповідною заявою. На дату скоєння ДТП ОСОБА_4 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв'язку з настанням події, передбаченої ст. 41 п. 1 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_5 було виплачене страхове відшкодування в сумі 26 648,22 грн. Крім того МТСБУ понесло витрати на аварійного комісара в розмірі 515,00 грн., а всього 27 163,22 грн. На підставі ст. 1191 ЦК України позивач звернувся до суду з даним позовом.

21.02.2017 року від позивача надійшла до суду уточнена позовна заява, в якій він просив солідарно стягнути з ОСОБА_4 та Приватного підприємства "Охоронне підприємство Щит-1" на користь ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 27 163,22 грн. та судові витрати по справі в сумі 1 378,00 грн.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 суду пояснив, що у 2013-2014 роках працював охоронником у ПП "Щит-1", що знаходиться в м. Київ. На час скоєння ДТП, а саме 26.07.2013 року він заступив на чергування із напарником ОСОБА_6 На роботі їм видали автомобіль НОМЕР_1, на якому вони вдвох ввечері здійснювали об'їзд с/г полів, які вони охороняли. Під час керування ним даним автомобілем сталася ДТП, в якій його було визнано винним за рішенням суду. Даний автомобіль належав підприємству, в якому він працював, і на автомобілі були відповідні емблеми підприємства. В задоволенні позову просив відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засідання позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідач ОСОБА_4 на час скоєння ДТП (26.07.2013 року) працював охоронником в ПП "ВВ-Щит-1" (м. Київ, ідентифікаційний код 35755187), що підтверджується відповідними документами. Дане підприємство надало службовий автомобіль відповідачу ОСОБА_4 та його напарнику ОСОБА_6 для виконання останніми охорони полів, і на якому було здійснено ДТП під керуванням ОСОБА_4 Вважає, що відповідно до ст. 1191 ЦК України відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, має бути покладено на підприємство з яким відповідач перебував у трудових відносинах та просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Співвідповідач у справі ПП "Охоронне агенство" Щит-1" в судове засідання не з'явився, неодноразово належним чином повідомлявся про день, ча та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв, заперечень щодо позовних вимог також не надавав.

Вислухавши відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно постанови Макарівського районного суду Київської області від 13.03.2014 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки 26.07.2013 року близько 22-00 год. на перехресті автодоріг Маковище-Гавронщина Макарівського району Київської області, керуючи автомобілем НОМЕР_3, не вибрав безпечної швидкості руху та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 10.1 та 12.1 ПДР України (а.с. 7).

15.07.2014 року ОСОБА_5 на підставі ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів звернувся з заявою до ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної під час дорожньо-транспортної пригоди та виплату страхового відшкодування (а.с. 8).

Матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля НОМЕР_2 в результаті пошкодження при ДТП, складає 34 975,71 грн. (а.с. 41-46).

Як вбачається з платіжного доручення № 1/24035 від 27.10.2014 року, ОСОБА_5 позивачем виплачено страхове відшкодування в сумі 26 648,22 грн., також позивач поніс витрати за послуги аварійного комісара в сумі 515 грн. згідно платіжного доручення № 8124 від 10.11.2014 року (а.с. 10, 11).

Відповідач ОСОБА_4 з 15.07.2013 року по 17.02.2014 року працював охоронником в ПП "ВВ-Щит-1" (м. Київ, ідентифікаційний код 35755187), що підтверджується трудовою книжкою серії АТ-ІІІ № 3105731 (а.с. 84).

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 41 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодовувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участі самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В судовому засіданні під час розгляду справи було встановлено ту обставину, що відповідач ОСОБА_4 на час скоєння ДТП знаходився при виконанні своїх трудових обов'язків, а саме здійснював охорону об'єктів та здійснював їх об'їзд на службовому автомобілі, надавши відповідне підтвердження: копію трудової книжки та копію пояснення його напарника ОСОБА_6 від 27.07.2013 року, наданого інспектору ВДАІ в межах адміністративної справи про ДТП (а.с. 84, 85).

Ухвалою суду від 23.01.2017 року у зв'язку з вищезазначеною обставиною з метою сприяння стороні позивача для здійснення його права, передбаченого ст. 33 ЦПК України щодо заміні відповідача належним або залучення співвідповідача, було визнано обов'язковою участь представника позивача ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України у судовому засіданні (а.с. 88).

Позивач у справі скористався своїм правом, передбаченим ст. 33 ЦПК України, та 21.02.2017 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ПП "Охоронне агенство" Щит-1" (АДРЕСА_1, 61060, код ЄДРПОУ 33816965) та відповідна заява про уточнення позовних вимог та розгляд справи за їх відсутності (а.с. 92-112).

Ухвалою суду від 22.02.2017 року таке клопотання представника позивача було задоволено, оскільки відповідно до принципу диспозитивності, встановленого ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (а.с. 114). Відповідно подальший розгляд справи суд проводив за відсутності представника позивача на підставі ст. 158 ЦПК України та в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, виходячи із принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, закріплених в ст. 10, 11 ЦПК України, враховуючи те, що позивач просив проводити розгляд справи за його відсутності та на підставі наявних доказів та наполягав на задоволенні своїх уточнених позовних вимог, приймаючи до уваги те, що МСТБУ пред'явлено вимоги до відповідачів: 1) ОСОБА_4, який на час скоєння ДТП перебував в трудових відносинах із ПП "ВВ-Щит-1" (м. Київ, ідентифікаційний код 35755187) та виконував свої службові обов'язки, і в силу ст. 1187 ЦК України не відповідачє за шкоду, завдану ним під час виконання своїх трудових обов'язків; 2) а залучений за клопотанням позивача співідповідач ПП "Охоронне агенство" Щит-1" не є належним; а з боку позивача доказів на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надано, й останній не скористався наданими йому ст. 27, 137 ЦПК України правами задля підтвердження своєї позиції, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі ст. 1187, 1191 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 58-61, 212-215 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4, Приватного підприємства "Охоронне підприємство Щит-1" про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через Тальнівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 03.07.2017 року.

Суддя: І.Г. Воронкова