Постанова

від 03.07.2017 по справі 408/2450/17-п

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 408/2450/17-п

Провадження № 3/408/1453/17

№ 3/408/1454/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 року смт. Біловодськ

Суддя Біловодського районного суду Луганської області Цимбал Ю.Ю., за участі секретаря Торби Т.Є., прокурора Окопного С.В., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Шуліківка Біловодського району Луганської області України, що має середньо-спеціальну освіту, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, голови Шуліківської сільської виборчої комісії, ІПН НОМЕР_1,

за ч. 1, 2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи відповідно до пп. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції , суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, а саме посадовою особою юридичної особи публічного права, перебуваючи на посаді голови Шуліківської сільської виборчої комісії Біловодського району Луганської області вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушила вимоги, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції за наступних обставин.

25 жовтня 2015 року ОСОБА_1 уклав строковий трудовий договір № 6 зі своїм чоловіком - ОСОБА_2 та 28 жовтня 2015 року прийняла участь у голосуванні на засіданні Шуліківської сільської виборчої комісії по питанню надання одноразової грошової винагороди, де в списку була сама ОСОБА_1, її чоловік - ОСОБА_2 та її син - ОСОБА_3, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомила колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, тобто Шуліківську сільську виборчу комісію про наявність у неї реального конфлікту інтересів уклавши 25 жовтня 2015 року строковий трудовий договір № 6 зі своїм чоловіком - ОСОБА_2 та прийнявши 28 жовтня 2015 року участь у голосуванні на засіданні Шуліківської сільської виборчої комісії по питанню надання одноразової грошової винагороди, де в списку була сама ОСОБА_1, її чоловік - ОСОБА_2 та її син - ОСОБА_3, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст.172-7 КУпАП не визнала, зазначила, що була призначена головою Шуліківської сільської виборчої комісії - Біловодською виборчою комісією, та вважала, що конфлікт інтересів на неї та членів її сім'ї не поширюється у такому випадку, рішення про преміювання чоловіка та сина приймала не самостійно, а за вказівкою Біловодської виборчої комісії, про конфлікт інтересів усно повідомляла голову Біловодської виборчої комісії.

Дослідивши матеріали, додані до протоколу про адмінправопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адмінвідповідальності, враховуючи думку прокурора, який в судовому засіданні підтримав висновок про обґрунтованість складеного адміністративного корупційного протоколу, стверджував, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки вона не повідомила у встановленому законом порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Постановою голови Верховної Ради України № 645-VIII від 17 липня 2015 року Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2015 року призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю, а саме на 25 жовтня 2015 року.

Згідно ст. 20 Закону України Про місцеві вибори , виборчі комісії з місцевих виборів є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних місцевих виборів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про місцеві вибори. Територіальна виборча комісія є постійно діючим колегіальним органом, що в межах своїх повноважень забезпечує організацію та проведення місцевих виборів, є юридичною особою, має власну печатку, зразок якої затверджується Центральною виборчою комісією.

Постановою Біловодської районної виборчої комісії Луганської області № 2 від 12 вересня 2015 року визначено склад селищної та сільських виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення виборів, серед яких є Шуліківська сільська виборча комісія. Головою комісії є - ОСОБА_1, заступником голови комісії - ОСОБА_3, одним із членів комісії є - ОСОБА_2 /а.с.26-27/.

Шуліківська сільська виборча комісія Біловодського району Луганської області внесена до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України як юридична особа за ідентифікаційним кодом 34164514, тобто, відповідно до ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України Шуліківська сільська виборча комісія є юридичною особою публічного права /а.с.25/.

Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 10 вересня 2015 року № 262 Порядок залучення фахівців та технічних працівників для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень виборчих комісій під час підготовки та проведення місцевих виборів територіальна виборча комісія на підставі граничної чисельності, зазначеної в підпункті 2 пункту 3 цього Порядку, на своєму засіданні приймає рішення про затвердження переліку посад та чисельності залучених працівників для роботи в цій комісії (п. 4); залученими працівниками не можуть бути члени виборчих комісій (п. 5); із залученими працівниками територіальна виборча комісія укладає цивільно-правовий договір за встановленою формою (п. 6).

Так, судом встановлено, що 25 жовтня 2015 року голова Шуліківської сільської виборчої комісії Біловодського району Луганської області ОСОБА_1 одноосібно, без винесення та розгляду вказаного питання на засідання комісії прийняла рішення та уклала строковий трудовий договір № 6 зі своїм чоловіком - ОСОБА_2, який на момент укладання вказаної угоди був членом Шуліківської сільської виборчої комісії /а.с.17/.

Разом з тим, ОСОБА_1 не повідомила колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, тобто Шуліківську сільську виборчу комісію про наявність у неї реального конфлікту інтересів при укладанні строкового трудового договору зі своїм чоловіком - ОСОБА_2

Відповідно до Постанови КМУ № 687 від 08 вересня 2015 року Про питання оплати праці членів територіальних і дільничних виборчих комісій з місцевих виборів, нарахування та виплати одноразової грошової винагороди підставою для укладання цивільно-правового договору є рішення виборчої комісії про виконання членами виборчої комісії повноважень на платній основі (п. 14); одноразова грошова винагорода членам виборчих комісій може бути нарахована та виплачена лише один раз протягом виборчого процесу після становлення підсумків голосування, за наявності загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної територіальної виборчої комісії, і виплачена тим членам комісії, що брали активну участь у її роботі, незалежно від того, на платній чи не на платній основі вони працюють у іній комісії. Одноразова грошова винагорода не є обов'язковою виплатою (п. 22); розмір одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії визначається на її засіданні за поданням голови виборчої комісії залежно від особистого внеску кожного члена комісії в її діяльність і не може перевищувати розміру місячної заробітної плати, встановленого постановою КМУ від 28 липня 2004 року № 966 Про умови оплати праці членів виборчих комісій, комісій всеукраїнського референдуму , за посадами, які вони займають у відповідних виборчих комісіях (п. 23).

28 жовтня 2015 року відбулось засідання Шуліківської сільської виборчої комісії Біловодського району Луганської області, на якій були присутні 9 членів комісії (а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11.), де головою Шуліківської СВК ОСОБА_1 було винесене питання Про прийняття рішення про виплату преміальних за сумлінну працю та добросовісне виконання своїх обов'язків всім членам Шуліківської сільської виборчої комісії . В списку, кому буде здійснення виплата грошової винагороди були: голова СВК ОСОБА_1, заступник голови СВК ОСОБА_3 та член комісії ОСОБА_2

За результатами голосування всі присутні 9 членів комісії (включно голос голови Шуліківської СВК ОСОБА_1.) проголосували за -9 , проти - 0, утримались - 0, після чого вказаний протокол було підписано головою комісії ОСОБА_1 та секретарем ОСОБА_10, на підставі чого Шуліківської сільською виборчою комісією було прийнято рішення №15 від 28 жовтня 2015 року в якому поіменно зазначено розмір виплати грошової винагороди, а саме голові Шуліківської сільської виборчої комісії ОСОБА_1 в розмірі 1378 гривень, заступнику голови Шуліківської сільської виборчої комісії ОСОБА_3 в розмірі 1378 гривень та члену Шуліківської сільської виборчої комісії ОСОБА_2 в розмірі 350 гривень.

У подальшому голова Шуліківської сільської виборчої комісії ОСОБА_1 затвердила розрахунково-платіжну відомість по Шуліківській сільській виборчій комісії за жовтень 2015 року та здійснив нарахування матеріальної допомоги собі, своєму чоловікові - ОСОБА_2 та синові - ОСОБА_3.

Беручи до уваги диспозицію ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:

- у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП);

-у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).

Аналіз термінів потенційний інтерес та реальний інтерес , які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення.

Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Разом з тим слід зазначити, що реальний конфлікт інтересів може мати місце лише у випадку, коли при прийнятті рішення необхідно зробити вибір між особою, з якою суб'єкт перебуває в родинних відносинах, та іншим кандидатом. Наведене відповідає вищезгаданому висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не повідомила колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, тобто Шуліківську сільську виборчу комісію про наявність у неї реального конфлікту інтересів при особистій участі у голосуванні на засіданні виборчої комісії по питанню надання одноразової грошової винагороди, де в списку була сама ОСОБА_1, її чоловік - ОСОБА_2 та її син - ОСОБА_3

Таким чином, ОСОБА_1, будучи відповідно до пп. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції , суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, діючи в межах своїх повноважень, маючи приватний інтерес, зумовлений сімейними стосунками у порушення п. 4,5,6 постанови ЦВК № 262, частини 1 статті 28 Закону України Про запобігання корупції 25 жовтня 2015 року не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомила Шуліківську сільську виборчу комісію про наявність у неї реального конфлікту інтересів та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Поясненнями ОСОБА_1 та довідкою Шуліківської сільської ради Біловодського району Луганської області, про склад сім'ї підтверджується родинний зв'язок між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як дружини та чоловіка, з ОСОБА_3 як з сином /а.с. 32/.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції визначено терміни:

близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під пікою або піклуванням згаданого суб'єкта;

приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не чинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів в даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 у вигляді бажання надати додаткову оплачувану роботу її члену сім'ї, а саме сину - ОСОБА_3 та бажанням поліпшити своє матеріальне становище та членів сім'ї (чоловіка - ОСОБА_2 та сина - ОСОБА_12.) реально зіткнувся з її службовими повноваженнями, з моменту укладення строкового трудового договору та особистої участі у голосуванні на засіданні виборчої комісії по питанню надання одноразової грошової, так і при підписанні відповідних документів щодо виплати собі, чоловікові та синові вказаної винагороди.

Таким чином у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між її приватним (майновим) інтересом, зумовленим сімейними стосунками - бажанням надати додаткову оплачувану роботу члену сім'ї, та бажанням поліпшити своє матеріальне становище та членів сім'ї шляхом отримання грошової винагороди, та її службовими повноваженнями, як голови комісії, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання своїх службових повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів , Закону України Про запобігання корупції , особи зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 даного Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно статті 35 Закону України Про запобігання корупції правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності голів, заступників голів обласних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус заповідних осіб та засади організації відповідних органів. У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Відповідно до пп. а п. 2 ст. З Закону України Про запобігання корупції , посадові особи юридичних осіб публічного права, є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 172-7 КУпАП відповідальність настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, за ч. 2 даної статті за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Ото ж, судом встановлено, що всупереч зазначених норм Закону ОСОБА_1 діючи в межах своїх повноважень, маючи приватний інтерес, зумовлений сімейними стосунками, не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив у встановленому законом порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33, 34 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Так, суд враховує, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась, у тому числі і за корупційні правопорушення, негативних характеристик немає, у зв'язку з чим, правопорушника доцільно піддати стягненню у виді штрафу.

Крім цього, на підставі ст. 40-1 КУпАП України, враховуючи, що суддею винесено постанову про призначення адміністративного стягнення - з особи, якій призначено таке стягнення необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 22, 33, 34,36, 40-1, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, Законом України Про запобігання корупції , суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності:

- за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень;

-за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень;

На підставі ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 остаточно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Біловодський районний суд Луганської області протягом 10 днів з дня її винесення.

СУДДЯ Ю.Ю. Цимбал