Постанова

від 04.07.2017 по справі 820/1536/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2017 р. № 820/1536/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участю: представника позивача - Мудраченка І.В.,

представника відповідача - Мосійчука Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "ПРОМІНЬ" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Фермерське господарство "ПРОМІНЬ" з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні статусу платника єдиного податку IV групи Фермерському господарству "ПРОМІНЬ" у 2017 році;

- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо реєстрації Фермерського господарства "ПРОМІНЬ" (код 30774303) платником єдиного податку IV групи у 2017 році.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було протиправно відмовлено у наданні ФГ "ПРОМІНЬ" статусу платника єдиного податку IV групи у 2017 році, оскільки останнім було вчасно виконано свої зобов'язання зі сплати орендної плати шляхом перерахування коштів, проте відповідні грошові суми помилково перераховано на інший рахунок.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, яку просив суд задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зважаючи на той факт, що позивачем не було дотримано вимоги ст. 43 ПК України, а тому відсутні підстави вважати, що кошти, на виконання зобов'язання зі сплати орендної плати, були перераховані на інший рахунок помилково. За вказаних обставин, на думку відповідача, контролюючий орган дійшов вірного висновку про наявність за ФГ "ПРОМІНЬ" податкового боргу з орендної плати, що виключає можливість реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку IV групи, в силу приписів пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФГ "ПРОМІНЬ" у 2016 році мало статус платника єдиного податку IV групи ( а.с.17).

Між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області ( Орендодавець) та позивачем ( Орендар) 26.10.2016 р. було укладено договір оренди землі ( Договір), за яким, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів не території Борщівської сільської ради ( автодорога Артемівка - Борщова, 12 км) Печенізького району Харківської області ( п.1 Договору).

Пунктом 11 зазначеного Договору визначено, що орендна плата вноситься рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який вноситься орендна плата ( а.с.18-22).

Фермерським господарсвом "ПРОМІНЬ" 20.12.2016 було подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за вказаним договором та задекларовано за листопад 2016 р. відповідних зобов'язань у розмірі 9721,59 грн. ( а.с.24-28).

Орендна плата за листопад 2016 року повинна була бути сплачена у строк до 30.12.2016 р.

Платіжним дорученням від 23.12.2016 р. № 259 позивачем було перераховано кошти у сумі 9721,59 грн. ( а.с.29).

У судовому засіданні сторонами не заперечувалось, що вказаний платіж було перераховано не на розрахунковий рахунок орендної плати з юридичних осіб, а на розрахунковий рахунок податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Представник позивача з цього приводу пояснив, що після самостійного виявлення даної обставини, ФГ "ПРОМІНЬ" було одразу ж сплачено орендну плату за листопад 2016 року разом за штрафними санкціями, згідно платіжного доручення від 11.01.2017 №05 на суму 10693,59 грн., що також підтверджено матеріалами справи ( а.с.30).

В подальшому, листом від 03.03.2017 № 408/10/20-29 Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області було проінформовано позивача про облікування, станом на 01.01.2017 р., за ФГ "ПРОМІНЬ" податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 9721,59 грн., що в силу приписів пп. 291.5-1.3 ст. 291 ПК України, свідчить про те, що останнє не може бути платником податку четвертої групи ( а.с.16).

Вказаний лист позивач вважав протиправною відмовою у наданні йому статусу платника єдиного податку IV групи у 2017 році, оскільки, на його думку, фермерське господарство не має податкового боргу за обставин своєчасного ним виконання зобов'язань зі сплати відповідного податку, а саме: 23.12.2016 р., водночас відповідачем, в порушення приписів п. 59.1 ст. 59 ПК України, своєчасно не було проінформовано позивача, що внаслідок помилкового перерахування коштів на рахунок для сплати іншого податку, відповідні суми зобов'язань рахуються як податковий борг, що позбавило суб'єкта господарювання у належний строк до 01.01.2017 р. вчинити коло необхідних заходів, направлених на отримання у 2017 році статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з означеним позовом.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно з п. 291.2 та п. 291.3 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл.1 розділу XIV ПК України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За змістом пп.4 п. 291.4 ст. 291 ПК України, до четвертої групи платників єдиного податку законодавець відносить сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до п. 299.1 та п. 299.2 ст. 299 ПК України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 299.6 зазначеної статті визначено підстави для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку, якими є виключно:1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Так, пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України закріплено, що не може бути платником єдиного податку четвертої групи: суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У спірних правовідносинах позивач наголошував на відсутності у нього податкового боргу за факту своєчасності сплати сум зобов'язань, а саме: обов'язок зі сплати орендної плати за листопад 2016 року у строк до 30.12.2016 р. ФГ "ПРОМІНЬ" було виконано 23.12.2016 р., навіть, не дивлячись на помилкове перерахування грошових коштів на неналежний рахунок, до того ж, у відповідному платіжному документі чітко вказано призначення платежу " орендна плата". Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про відсутність підстав, унормованих ПК України, для відмови йому у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Водночас, відповідач наголошував на невиконанні позивачем обов'язку своєчасної сплати зобов'язань, наслідком чого, стало виникнення, станом на 01.01.2017 р., податкового боргу з орендної плати, що виключає можливість реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку IV групи, в силу приписів пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України. При цьому, відповідач наголошував, що ситуація з помилковим, на думку позивача, перерахуванням коштів на інший рахунок, у даних спірних правовідносинах не свідчить про своєчасність сплати відповідного податку, оскільки позивачем не було дотримано вимоги ст. 43 ПК України, а тому, відсутні обставини вважати, що дані кошти перераховані помилково, а позивач, у такому разі, має право набути відповідного статусу.

Суд погоджується з позицією контролюючого органу, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені, передбачені ст. 43 ПК України.

Так, вказаною нормою визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Крім того, п. 87.1 ст. 87 ПК України визначено, що за рахунок надміру сплачених сум платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; можливо сплатити грошові зобов'язання або погасити податковий борг.

Іншого порядку перерахування коштів не існує.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач не звертався до контролюючого органу та органу, що здійснює казначейське обслуговування за відповідним роз'ясненням щодо ситуації, яка склалась, та задля вирішення питання щодо повернення коштів, сплачених на неналежний рахунок.

Відтак, відсутні підстави вважати, що позивачем було помилково перераховано грошові кошти на сплату орендної плати на інший рахунок.

Таким чином, сплата за декларацією з плати за землю за листопад 2016 р. відповідних зобов'язань, які повинні були бути сплачені у строк до 30.12.2016 р., фактично відбулась 11.01.2017 р., внаслідок чого , у періоді з 01.01.2017 до дня фактичної сплати, вказані суми обліковувались як податковий борг, що, за змістом пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, свідчить про неможливість реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку IV групи.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах Податкового кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що нормами зазначеного кодексу не встановлено строків повідомлення суб'єкта господарювання відносно втрати ним статусу платника єдиного податку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,8-14,71,160-163,167,186,254 КАС України,суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства "ПРОМІНЬ" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2017 р.

Суддя Заічко О.В.