Постанова

від 05.07.2017 по справі 826/4385/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05 липня 2017 року №826/4385/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Літвінової А.В., суддів Аблова Є.В., Мазур А.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГлевахівської селищної ради Васильківського району Київської області до третя особаДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гарант-Інвест прозняття арешту, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гарант-Інвест про зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 3,9329 га, яка знаходиться у власності територіальної громадин і віднесена до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державний виконавець, вчиняючи виконавчі дії щодо накладення арешту на земельну ділянку, провів їх упереджено, належним чином не пересвідчившись про факт перебування чи не перебування у власності товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гарант-Інвест , як боржника у виконавчому провадженні, даного нерухомого майна, що призвело до порушення прав територіальної громади в особі Глевахівської селищної ради, як дійсного власника вказаної земельної ділянки.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність накладення арешту на вказану земельну ділянку.

Від третьої особи через канцелярію суду надійшли письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог в яких вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гарант-Інвест не є власником земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, а між вказаним товариством та позивачем відсутні будь-які суперечності, претензії та спори що вказаної земельної ділянки. Також, третьою особою наголошено, що остання підтримує заявлені Глевахівською селищною радою Васильківського району Київської області позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання наказу №911/3352/15, виданого 05.11.2015 Господарським судом Київської області, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гарант-Інвест на користь публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Столичний 31 000 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 563 095,89 грн. процентів; 880 739,72 грн. прострочених процентів; 1 121 095,89 грн. пені за простроченою заборгованістю за кредитом; 78 133,27 грн. пені за простроченими процентами; 6 641,64 грн. штрафу, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2015 (ВП №49498771).

У межах вказаного виконавчого провадження головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.01.2016, якою накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, загальна площа 3,9329 га, що належить боржнику - товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гарант-Інвест - у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору, 37014677,06 грн.

Вважаючи факт накладення постановою від 28.01.2016 арешт на вказану земельну ділянку безпідставним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-ХІV (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Приписами частини першої статті 6 Закону України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

При цьому, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до частини другої статті 57 Закону України Про виконавче провадження , арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

У силу частини третьої статті 57 Закону України Про виконавче провадження , постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети . Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

З аналізу викладеного вбачається, що арешт у межах виконавчого провадження накладається виключно на майно, належне боржнику, яким у межах виконавчого провадження №49498771 виступає товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гарант-Інвест .

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 60 Закону України Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту .

Як було зазначено вище, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.01.2016 у межах виконавчого провадження №49498771 накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, із загальною площею 3,9329 га.

У той же час, суд звертає увагу, що згідно з наявним у матеріалах справи витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого за заявою від 05.05.2017, земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована у Київській області, Васильківському районі, смт. Глеваха, вулиця Стуса, 2, має площу 1,9835 га та перебуває у комунальній власності.

На підтвердження вказаного у матеріалах справи міститься копія договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008, зареєстрованого в реєстрі за №442, згідно з яким Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області надає в оренду, а орендар - товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гарант-Інвест - приймає у довгострокове платне володіння та користування земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 1.9835 га, за рахунок земель запасу для будівництва багатоповерхових житлових будинків, яка перебуває у державній власності, віднесена до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області та розташована в смт. Глеваха Васильківського району Київської області, вулиця Стуса, вулиця Вокзальна.

Таким чином, земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 перебуває у комунальній власності та віднесена до відання територіальної громади в особі Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області.

З урахуванням викладеного, у відповідача були відсутні законодавчо мотивовані підстави для накладення у межах виконавчого провадження №49498771 арешту на вказану земельну ділянку, оскільки остання не перебуває у власності боржника - товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гарант-Інвест , - а тому земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 підлягає звільненню з під арешту.

Крім того, суд звертає увагу, що заявлені у межах даної справи позовні вимоги не є свідченням спору про право власності між Глевахівською селищною радою Васильківського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гарант-Інвест щодо вказаної земельної ділянки, з урахуванням того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено її віднесення до комунальної власності. Іншого особами, які беруть участь у справі, не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії зі звільнення земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 з під арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.01.2016 у виконавчому провадженні №49498771.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Літвінова А.В.

Судді Аблов Є.В.

Мазур А.С.